19-25 травня 2025 року Тиждень безбар'єрності
Ця ініціатива, започаткована Міністерством культури і стратегічних комунікацій спільно з Мінрозвитку та Радницею уповноваженою Президента України з питань безбар’єрності, має на меті формувати культуру безбар’єрності в суспільстві.
Безбар’єрність — це про можливість вільно жити, навчатися, працювати та подорожувати без жодних перешкод, незалежно від віку, статі чи стану здоров’я. Це про зручність і повагу до потреб кожного та кожної.
Національний тиждень безбар’єрності спрямований на:
▫️ підвищення обізнаності про важливість безбар’єрності;
▫️ формування позитивного ставлення до рівності можливостей;
▫️ підкреслення ролі кожного у створенні безбар’єрного середовища;
▫️ мотивацію до змін і конкретних дій.
Наративи напрямів безбар’єрності:
▫️Фізична безбар’єрність – це коли ти можеш вийти з дому й не боятись першого бордюру. Коли міський простір – не виклик, а запрошення. Безбар’єрність – це коли ти можеш рухатись, не думаючи, що саме зупинить тебе на наступному кроці. Твоє місто має бути для тебе – не лише на словах.
▫️ Інформаційна безбар’єрність – це коли ти можеш зрозуміти написане з першого разу. Бо доступна мова – це прояв поваги, а не спрощення. Безбар’єрність – це коли ти можеш не витрачати сили на розшифрування – бо інформація має бути зрозумілою одразу.
▫️Суспільно-громадянська безбар’єрність – це коли ти можеш бути частиною суспільства, не підлаштовуючи себе під його уявлення про «норму». Бо сильна громада – це різна громада. Безбар’єрність – це коли ти можеш брати участь у суспільному житті на рівних. Коли твої думки важливі незалежно від того, чи ти говориш уголос, жестами чи через екран.
▫️Освітня безбар’єрність – це коли можеш навчатися в будь-якому віці. Коли школа, університет, онлайн-курс – відкриті для всіх, хто хоче знати більше. Безбар’єрність – це коли ти можеш вчитися незалежно від віку, стану здоров’я чи формату навчання. Знання мають бути відкритими для всіх.
▫️Цифрова безбар’єрність – це коли ти можеш бути онлайн на рівних умовах. А не залишатися осторонь через незручний чи непродуманий інтерфейс. Безбар’єрність – це коли ти можеш бути частиною цифрового світу – не залежно від віку, досвіду чи стану здоров’я.
▫️Економічна безбар’єрність – це коли можеш працювати, коли хочеш. І коли тебе оцінюють за справу, а не за вік, стать чи стан здоров’я. Безбар’єрність – це коли ти можеш працювати, бо маєш хист, знання та бажання, а не «відповідний профіль». А роботодавець дивиться на твій фах і твій досвід, а не лише стать та вік.
Національний тиждень безбар’єрності — це не просто інформаційна кампанія, а крок до суспільства, у якому кожен має право на гідне, зручне і повноцінне життя.
15 травня - Міжнародний день родини
🌻 Емоційне налаштування
Цей день надихає
кожного відчути теплоту родинних зв’язків і підкреслити їхній вплив на
виховання, розвиток та щасливе майбутнє нації. Свято допомагає зміцнити традиції та нагадує про важливість
збереження пам’яті роду,
національних та духовних цінностей; допомагає зрозуміти, що справжнє щастя – у теплі
сімейного вогнища і в любові, яку людина ділить з найріднішими.
* * *
Сім’я – це майбутнє, це
дуже важливо,
Це той осередок, де
щастя й тепло.
Сім’я – це любов, мир і
діточки-диво,
Найкраще усе, що на
серце лягло.
Це ласка, турбота,
довіра, повага,
Терпіння, взаємність і
щирі серця.
Сім’я – це традиції,
будні і свята.
Сім’я – це роботи
багато-багато,
Але це найкраще, що є у
житті.
За Н. Красоткіною
08.05.2025 Година спілкування
8 травня День пам'яті та примирення
8 травня Україна відзначає День пам’яті та примирення, вшановуючи загиблих у Другій світовій війні 1939–1945 років.
Цей день встановлено Законом України у 2023р. на знак солідарності з Європою в пам’ять про ту страшну трагедію в історії людства. Спільним також є символ памʼяті про Другу світову війну – мак памʼяті.
Гасло “Пам’ятаємо! Перемагаємо!” Ми пам’ятаємо, що війна – це катастрофа, трагедія, мільйони загиблих і скалічених тіл і душ. І також ми розуміємо, що героїзація і романтизація війни призводить до ескалації нових конфліктів.
Ключові повідомлення. Понад 10 років тому Україна долучилася до традиції відзначення перемоги над нацизмом в європейському дусі – не святкуємо, а вшановуємо. Саме так у суспільстві усталилося сприйняття 8 травня та Другої світової війни крізь людський вимір, з акцентом на ролі людей, котрі боролися проти нацизму.
Друга світова розпочалася для України нападом нацистської Німеччини на Польщу 1 вересня 1939р. і бомбардуванням німецькою військовою авіацією Львова та інших наших міст. А з 22 червня 1941-го після вторгнення військ Німеччини та її союзників на територію СРСР уся Україна стала ареною запеклих бойових дій. Близько 7 мільйонів осіб було мобілізовано за роки війни з України до Червоної армії. Кожний другий із них загинув, а кожний другий із тих, хто залишився живим, отримав інвалідність.
День пам’яті та примирення – це нагадування, що Друга світова розпочалася внаслідок домовленостей двох тоталітарних режимів: націонал-соціалістичного (нацистського) у Німеччині й комуністичного в СРСР, а також мовчазного небажання найпотужніших держав світу чинити спротив агресорам. У 1939–1945рр. обидва тоталітарні режими вчинили на українській землі численні злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини геноциду, внаслідок чого український, єврейський, кримськотатарський та інші народи, що жили в межах території сучасної України, зазнали величезних втрат.
На початку війни український народ, не маючи незалежної держави, був розділений між кількома країнами. Нацисти і комуністи, що однаково не рахувалися з ціною людського життя, у власних цілях та геополітичних іграх використовували невирішене «українське питання» та прагнення українців до незалежності й суверенітету. Наші землі вони розглядали виключно як ресурс.
Під час Другої світової війни українці зробили значний внесок у перемогу над нацизмом, відзначилися героїзмом, хоробрістю та самопожертвою на всіх фронтах та в багатьох арміях Антигітлерівської коаліції. Мільйони українців чинили спротив зі зброєю в руках у різних регулярних арміях світу, сотні тисяч боролися в підпільних і повстанських структурах. Майже всі українські підприємства були переорієнтовані на потреби оборони. Українська земля була одним із основних театрів воєнних дій, місцем масштабних битв і найзапеклішого спротиву.
Вигнання нацистських окупантів не принесло Україні свободи, а обернулося поверненням комуністичного терору. Його проявом стали м’ясні штурми «чорносвитників», депортація кримських татар та інших народів із Криму, масовий штучний голод 1946–1947рр., депортації етнічних українців Польщі, повернення репресій, повторна радянізація західної України, спроби знищення Української автокефальної православної та Української греко-католицької церков тощо.
У цій боротьбі ми втратили понад 8 мільйонів українців та представників інших народів, які проживали на нашій землі. У цілому Друга світова забрала життя від 50 до 85 мільйонів людей по всьому світу.
Війна тривала шість років. Перемога над нацизмом була здобута внаслідок неймовірної концентрації всіх сил, взаємодопомоги, консолідації і мобілізації суспільства, солідарності народів та повного переоблаштування економічного, політичного і соціального життя в інтересах боротьби зі злом. Для дотримання правил гри на міжнародній арені і запобігання війнам, геноцидам та порушенням прав і свобод людини держави-переможниці створили Організацію об’єднаних націй. Україна стала її співзасновницею.
Сьогодні українці зі зброєю в руках захищають не тільки себе, а всі країни Європи від російської експансії і дають шанс на побудову більш тривкого миру і створення нової, більш справедливої, світової системи безпеки. Умовою для цього є перемога над Росією, відновлення територіальної цілісності України та унеможливлення майбутньої агресії російського імперіалізму проти будь-кого на нашій планеті. Сьогодні в умовах агресії єдиний шлях відновлення миру – перемогти загарбника.
Важливо пам’ятати, що слабкість, страх і нерішучість міжнародної спільноти завжди заохочували агресорів до все більшого розмаху злочинів. Сьогодні світове співтовариство має змогу спертися на той гіркий досвід та історичні уроки для прийняття адекватних безпекових рішень, зокрема щодо російської агресії проти України.
Історична довідка
У міжвоєнне двадцятиліття українці були найбільшою в Європі бездержавною нацією. Українські терени напередодні війни перебували під окупацією і контролем різних держав: СРСР, Польщі, Румунії та Чехословацької республіки. Третій Райх також не приховував претензій на українські терени.
Трагічна доля українців під радянською і польською владами, зневіра у легальних методах боротьби, розчарування західними демократіями привели до активізації українського визвольного руху на еміграції і в Західній Україні. У 1929 році ветерани військових формувань Української революції та молодь націоналістичних гуртків, груп і організацій утворили українську підпільну визвольну структуру – Організацію українських націоналістів (ОУН) та Провід на чолі з Євгеном Коновальцем. Кінцевою метою діяльності ОУН проголосила створення Української самостійної соборної держави. У 1930-х роках ОУН зростала чисельно і територіально. Її перше бойове “хрещення” пройшло у березні 1939 року. Оунівці взяли активну участь у захисті Карпатської України. У вересні вперше зіткнулися із репресивною машиною СРСР. Спротив на Західній Україні був відчайдушний. В енкаведистські лещата тоді потрапили від 16 до 35 тисяч підпільників – їх арештували або вбили.
23 серпня 1939 року СРСР та Німеччина підписали Договір про ненапад – пакт Молотова–Ріббентропа. У таємному протоколі до нього два диктатори узгодили загарбницькі плани на територіально-політичний переділ, який мав розпочатися з розгрому Польщі.
Внаслідок змови Гітлера і Сталіна війна торкнулася українців вже 1 вересня 1939-го, коли нацистська Німеччина напала на Польщу, і німецька військова авіація бомбардувала Львів та інші міста Галичини.
Гітлер підбурював Сталіна на негайний вступ до Польщі, погрожуючи у разі зволікання проголосити західноукраїнську державу. Тож 11 вересня 1939 року СРСР створив Білоруський та Український фронти, а 17 вересня Червона армія перетнула польський кордон. Того ж дня СРСР окупував західну Україну. Таким чином, від початку війни і до 22 червня 1941 року СРСР і Німеччина були союзниками і несуть спільну відповідальність за розв’язання Другої світової війни.
Разом із тим, як гітлерівська Німеччина, так і сталінський Радянський Союз відчували взаємну недовіру і виношували плани несподіваного нападу один на одного. 18 грудня 1940 року Гітлер підписав план «Барбаросса» – наступальну операцію на СРСР. Маючи розвідувальну інформацію про заплановане нацистське вторгнення, радянське командування почало вживати деяких превентивних заходів, але через спроби кремлівського керівництва не провокувати німців, Червона армія виявилася неготовою до нападу. Відтак, 22 червня 1941 року почалася німецько-радянська війна, а СРСР перетворився з союзника на запеклого ворога Німеччини.
Перший рік війни став для Червоної армії катастрофою. Ворог впевнено просувався на схід. Практично за рік і один місяць Україна була повністю окупована нацистською Німеччиною, яка представляла себе визволителькою від більшовизму та московського панування. Насправді ж нацисти відводили Україні роль сировинної колонії, чинили проти українців масові злочини.
Вигнання гітлерівців із території України почалося 18 грудня 1942 року, коли радянські війська увійшли до села Півнівка, що на Луганщині. Навесні 1944-го було прорвано німецький фронт біля Карпат. Остаточно з української території нацистів вигнано в листопаді 1944 року. Радянські війська дісталися кордону з Румунією і Словаччиною. Бої перемістилися до Європи. Так, у Віденській операції брали участь 2-й і 3-й Українські фронти та Дунайська флотилія. Тоді німців було вигнано із західної Угорщини та східної Австрії. Однією із завершальних стала Берлінська операція. Для штурму столиці Німеччини спрямували 1-й, 2-й Білоруські та 1-й Український фронти. У ніч на 1 травня 1945 року українець Олексій Берест разом із Мелітоном Кантарією та Михайлом Єгоровим встановив прапор Перемоги над райхстагом. 8 травня 1945 року о 22:43 за центральноєвропейським часом у передмісті Берліна підписано Акт про капітуляцію Німеччини.
Наслідки Другої світової війни для України
Друга світова війна для України не обмежувалася військовими діями та окупацією території. Українці брали участь в операціях на всіх воєнних театрах. Слід наголосити на внеску саме українців у розгром нацизму і згадати як про військовослужбовців Червоної армії (близько семи мільйонів), вояків УПА (понад 100 тисяч), так і про тих українців і вихідців з України, що перебували у військових з’єднаннях інших держав: Польщі (120 тисяч у 1939 році), США (до 80 тисяч у 1945), Канади (до 45 тисяч у 1945), Франції (до п’яти тисяч у 1940 році).
Прямі людські втрати України у Другій світовій становлять понад 8 мільйонів осіб, економічні – 285 мільйонів тогочасних рублів. Обидва тоталітарні режими не рахувалися із життями людей на українських теренах. Усім відомі злочини нацистів на окупованих територіях України (Голокост, розстріли мирного населення, спалення сіл, депортації). Однак довго замовчувалися численні злочини того періоду комуністичного режиму – розстріли політичних в’язнів у тюрмах Західної України в червні–липні 1941 року, підрив центру Києва і греблі ДніпроГЕСу в 1941-му, знищення в Одесі поранених червоноармійців, скинутих в море разом із санітарними машинами тощо. Із Україною пов’язане і завершення війни. 2 вересня 1945 року генерал Кузьма Дерев’янко, уродженець Уманщини, від імені СРСР приймав беззастережну капітуляцію Японії.
Українськими землями в роки Другої світової фронт прокотився двічі. Тактика спаленої землі тут була застосована спочатку відступаючою на схід радянською Червоною армією, а згодом – відступаючою на захід армією Третього Райху. Тут відбувалися масштабні битви і розгорнувся безпрецедентний рух спротиву.
Українські національні військові партизанські загони розпочали формуватися ще 1941 року, коли виникла «Поліська Січ», під проводом Тараса Бульби-Боровця. Згодом, ініціативу зі створення повстанських загонів та назву УПА перейняли діячі Організації українських націоналістів ОУН(б). Українська повстанська армія налічувала десятки тисяч бійців (загалом через лави УПА пройшло понад 100 тисяч осіб), які діяли на Волині, Поліссі і Галичині. Тактичними формами боротьби УПА були рейди, напади на німецькі гарнізони, склади, обози, сутички з радянськими партизанами, військами НКВД, підрозділами польської Армії Крайової. Після приходу радянської влади на західноукраїнські землі у 1944 році УПА продовжила боротьбу в підпіллі, яка тривала до кінця 1950-х років.
02.05.2025 Година спілкування
25 квітня 2025 року День цивільного захисту
28.04.2025 Всесвітній день охорони праці
Щорічно 28 квітня в Україні відзначають День охорони праці, який збігається зі Всесвітнім днем охорони праці.
За рішенням Міжнародної організації праці 28 квітня — Всесвітній день охорони праці.
МОП
— одна із найстаріших міжнародних міжурядових організацій. У 2025 р. їй
виповниться 106 років. Свою діяльність вона спрямовує на підтримку демократії і
соціального діалогу, боротьбу з бідністю і безробіттям, заборону дитячої праці.
Ідея
започаткувати такий особливий день з’явилася після того, як у 1989 р.
американські та канадські робітники та профспілки провели День вшанування
пам’яті працівників, які загинули на роботі. Лише у 2003 р. Всесвітній
день охорони праці отримав свою сучасну назву.
У
міжнародний день охорони праці в Україні також відзначають День охорони праці
(указ Президента України №685/2006 від 18.08.2006). Цей день запроваджено з метою привернення уваги суспільства, органів
державної влади, суб’єктів господарювання до питань охорони праці, запобігання
нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням в Україні.
В умовах повномасштабної війни питання охорони праці набувають особливого значення. Проблеми тіньової економіки, незадекларованої праці, виробничого травматизму завдають великої шкоди обороноздатності країни та економіці.
МОП визначила девіз Дня охорони праці у 2025 р.: «Революційні підходи до здоров’я і безпеки: роль ШІ та цифровізації
на роботі». (Revolutionizing health and safety: the role of AI and
digitalization at work).
Ця
тема висвітлюватиме вплив новітніх технологій на безпеку та гігієну праці,
зокрема:
·
передові роботизовані системи,
·
штучний інтелект (AI) і машинне навчання,
·
екзоскелети,
·
безпілотні літальні апарати (БПЛА),
·
Інтернет речей (IoT),
· віртуальну та доповнену реальність.
З 27 квітня по 03 травня 2025 р. відзначається Європейський тиждень імунізації під національним гаслом «Вакцинація рятує життя"
Презентація 1 ТУТ 👇
https://drive.google.com/file/d/10dLNaUYCTOzZ2cH_qfjgGHfynS5KF0H-/view?usp=sharing
Під час війни особливо важливо вакцинуватися з дотриманням рекомендованих інтервалів. Адже через те, що багато хто з українців змушений перебувати в місцях скупчення людей і з обмеженим доступом до чистої води, підвищується ризик розвитку й поширення інфекційних хвороб.
В Україні обов’язковими є щеплення проти 10 небезпечних хвороб: туберкульозу, гепатиту В, кашлюку, дифтерії, правця, поліомієліту, гемофільної інфекції (хіб-інфекції), кору, краснухи, епідемічного паротиту («свинки»). Усі вони внесені до Національного календаря профілактичних щеплень, і держава надає їх безоплатно.
Але є ще кілька інфекцій, від яких можна вакцинуватися в Україні. Серед них:
- - ротавірусна інфекція, - пневмококова інфекція, - менінгококова інфекція, - вітряна віспа (вітрянка), - гепатит А, - вірус папіломи людини, -грип.
Ці захворювання небезпечні для людини, а щеплення від них є рекомендованими (розділ 3 наказу МОЗ України №595 від 16.09.2011). Зробити їх можна власним коштом.
Ротавірусна інфекція
«Кишкова» інфекція, яка становить найбільшу небезпеку для дітей до 5 років (особливо, якщо вони відвідують організовані колективи). Збудник ротавірусної інфекції спричиняє швидке зневоднення. В Україні зареєстровано дві вакцини від ротавірусної інфекції. Обидві мають форму крапель і дозволені до використання лише для маленьких дітей. Одна передбачає дві дози у віці від 6 до 24 тижнів. Друга – три дози у віці від 6 до 32 тижнів.
Пневмококова інфекція
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), щороку від пневмококової інфекції помирає близько мільйона дітей. Пневмокок спричиняє багато небезпечних захворювань, серед яких пневмонія, менінгіт, бронхіт, гострий середній отит, сепсис тощо. В Україні є дві вакцини від пневмококової інфекції, ними можна щеплювати дитину після 6-го тижня життя. Вакцинуватися також варто і дорослим у віці понад 60 років, адже вони є у групі ризику. Схеми вакцинації (3+1 чи 2+1, двократне чи одноразове введення) залежно від віку, в якому був розпочатий курс щеплень, і рекомендацій виробника.
Менінгококова інфекція
Менінгококові інфекції – це тяжкі, здебільшого дитячі, захворювання. Проте дорослі також можуть хворіти. До захворювань, що виникають через менінгококи, належать менінгіт, менінгоенцефаліт тощо. Наразі існує 13 підвидів (серогруп) менінгококів, шість із яких (A, B, C, W-135, X і Y) найчастіше спричиняють як окремі гострі випадки захворювання, так й епідемії. Захиститися в Україні можна від чотирьох серотипів (A, C, Y та W-135). Для цього існують дві вакцини, одна з яких дозволена до використання від 6 тижнів життя, інша – від 9 місяців до 55 років. Схеми вакцинування різняться залежно від віку, коли ви починаєте курс щеплень. Вакцина від менінгокока В в Україні не зареєстрована, проте її можна зробити в інших європейських країнах.
Вітряна віспа («вітрянка»)
Вітряна віспа — високозаразне інфекційне захворювання, небезпечне ускладненнями, за яких уражається нервова система, розвиваються запальні процеси. «Вітрянка» може мати серйозні наслідки як для дітей, так і для дорослих, проте особливо небезпечна вона для вагітних на ранніх термінах, адже може бути причиною вроджених вад у плода.
Вірус, який спричиняє «вітрянку», після одужання людини назавжди залишається в її організмі в неактивній формі, і за збігу певних обставин пізніше може проявитися у формі оперізувального лишаю. Вакцинація від вітряної віспи дозволена дітям із 9-місячного віку, проте її можуть робити і дорослі, які не хворіли на «вітрянку». Курс щеплень складається з двох доз із оптимальним інтервалом у 6 тижнів.
Гепатит А
Гепатит А (хвороба Боткіна) — запальне інфекційне захворювання харчового походження. Інфікування відбувається переважно через споживання заражених продуктів харчування чи води або під час близького контакту з хворим. Специфічного лікування не існує, а одужання іноді триває кілька місяців. В окремих випадках гепатит А спричиняє ураження печінки, нирок, підшлункової залози, болі в суглобах та навіть смерть. Найефективніші засоби боротьби з гепатитом А – поліпшення санітарних умов (зокрема, доступу до чистої питної води), підвищення безпеки харчових продуктів і вакцинація. В Україні зареєстровані дві вакцини від гепатиту А, які дозволені до використання дітям віком від одного року. Особливо важливо отримати таке щеплення дорослим, які працюють у закладах громадського харчування та підприємствах харчової промисловості, водоочисних та каналізаційних спорудах. Курс щеплень складається з двох доз з інтервалом у 6 місяців. Одна з вакцин — комбінована, вона захищає одразу від двох штамів вірусу гепатиту: А і В.
Грип
Щороку в Україні реєструють близько 6 млн інфекційних захворювань, 98% з яких припадає на грип та ГРВІ. За тяжкого перебігу грип може спричиняти небезпечні ускладнення – захворювання серця, нирок тощо. Найдієвіший засіб для профілактики грипу – щорічна вакцинація. Щороку ВООЗ прогнозує, які штами грипу циркулюватимуть у новому епідсезоні, відповідно до цього прогнозу розробляють вакцини. Вакцинуватися бажано до початку циркуляції вірусів грипу (у вересні-жовтні), щоб сформувалася достатня кількість захисних антитіл, для чого потрібно приблизно два тижні. Однак щеплення можна робити й пізніше, навіть якщо уже зафіксовані сезонні спалахи грипу.
25.04.2025 ТВГ "26.04.1986 аварія на ЧАЕС"
26 квітня Україна вшановуватиме Міжнародний день пам’яті про Чорнобильську катастрофу. 39 років тому вибухнув четвертий реактор Чорнобильської атомної станції. Це спричинило найбільшу техногенну катастрофу ХХ століття. За даними Українського інституту національної пам’яті, понад 600 тисяч ліквідаторів боролися з наслідками аварії, а 81 населений пункт України став безлюдним. Світ досі переосмислює причини та наслідки трагедії, а більшість матеріалів про аварію на ЧАЕС засекречена в російських архівах.
16.04.2025 Ранкова зустріч
"Тепло серця і підтримка один одного"
Пам'ятай: «Ти важливий/а»
🔹 Зустріч 3: «Сила — це звертатись по допомогу»
Фокус: Нормалізація звернення до дорослих, навичка формулювання прохання.
Структура:
🧠 Цитата дня: «Просити допомоги — це не слабкість, а мудрість».
🎯 Інтерактив: «Які бувають ситуації, коли потрібна допомога?» (Mentimeter / Jamboard)
🎬 Мінірольова вправа: «Як сказати: “Мені потрібна допомога”».
📲 Візуальний список: “Куди звертатись” (телефони довіри, шкільні психологи, онлайн-платформи).
🔁 Завершення: «Що я запам’ятав / запам’ятала найбільше?»
Презентація. Зустріч №3. Сила - це звертатися по допомогу
15.04.2025 Ранкова зустріч
"Тепло серця і підтримка один одного"
Пам'ятай: «Ти важливий/а»
🔹 Зустріч 2: «Я не сам / не сама»
Фокус: Відчуття підтримки, довіри, навчання помічати потребу в допомозі.
Структура:
🧩 Запитання-відкриття: «Коли мені було сумно, хто допоміг?»
🎭 Історія: дитина переживає труднощі, але звертається по допомогу.
🚦 Обговорення: “Червоні прапорці” — як помітити, що хтось страждає (апатія, агресія, тиша, ізоляція).
💬 Мінідискусія: “Що я можу зробити, якщо бачу, що друг мовчить?”
📋 Лайфлист: "3 людини, яким я можу довіритися".
14.04.2025 Ранкова зустріч
"Тепло серця і підтримка один одного"
Пам'ятай: «Ти важливий/а»
🔹 Зустріч 1: «Емоції — це нормально»
Фокус: Визнання та розуміння емоцій, саморегуляція.
Структура:
✋ Привітання. Запрошення показати смайлик (emoji або руками): який настрій зараз?
🎨 Мінівправа: «Емоції як погода» — учні називають або малюють свою емоцію у вигляді погоди.
🧠 Обговорення: «Чи бувають погані емоції?» (відповідь — ні, усі емоції важливі).
🧘♀️ Техніка: “4×4” (дихальна вправа на заспокоєння).
📎 Завершення: “Що я сьогодні відчув / відчула?” (чат).
04.04.2025 Година спілкування
"Важливо як ніколи: навчаємося мінній безпеці"
01.04.2025
1 квітня: свята, події, факти. День сміху та День птахів
Можливо, що спочатку це свято відзначали в честь весняного рівнодення. Також існує версія про те, що поява Дня сміху пов’язана з реформуванням календаря 16 століття, після якого новорічні свята починалися 25 березня і закінчувалися 1 квітня. У сучасній варіації свята воно супроводжується незмінними розіграшами, жартами і комедійними виступами.
Також сьогодні відзначають Міжнародний День птахів (День зустрічі птахів) (International Birds Day). Цього дня 1906 р. була підписана Міжнародна конвенція з охорони птахів. День птахів – це не лише річниця Конвенції, а й час повернення пернатих з вирію. Уперше цей день як масове дитяче свято стали проводити у США.
На 1 квітня припадає і досить незвичне свято – День їстівної книги, також відомий як Міжнародний фестиваль їстівної книги, – це щорічний захід, який проводиться 1 квітня або в найближчі до цієї дати дні в різних країнах світу. І це не першоквітневий жарт, а дуже важлива подія. Вона об’єднує видавців, письменників, ілюстраторів, бібліотекарів і всіх бажаючих любителів книг, які збираються, щоб оцінити їх ... «поживну цінність». Учасники створюють «їстівні книги», які виставляють, фотографують, обговорюють, а потім – з’їдають в той же день.
У США 1 квітня святкують День атеїста, День поезії і творчого розуму, День потішного читання, День одного цента, День хліба з тіста на заквасці, День права, День надії, День прогулянки, в Шотландії – День зозулі, у Танзанії – День посадки дерев, в Японії – Фестиваль танцю, у Таїланді – День державної служби, в Ірані – День ісламської республіки, у Сан-Марино – День капітанів-регентів, в Ісландії – День інженера, на Мальті – День свободи, на Кіпрі – День початку національно-визвольної боротьби проти англійських колонізаторів, у ПАР – День сім’ї, У Китаї – День кави. В Україні ж це День сміху.
За новим церковним календарем віряни вшановують пам’ять Марії Єгипетської. Народилася вона в Єгипті в середині V століття. У віці 12 років Марія вирішила залишити батьківську домівку і вирушити до Олександрії. Вела там блудливе життя, але покаялася і прийшла до Бога. Якось на вході до храму дівчина зрозуміла, що її спосіб життя неправильний. Відтоді провела 50 років в пустелі на самоті, де молилася за відпущення гріхів.
Народні традиції та прикмети на 1 квітня
Святу Марію Єгипетську в народі вважали покровителькою родинного вогнища та взірцем духовності. Вірили, що свята може допомогти заміжнім жінкам.
Прикмети 1 квітня пов'язані зі спостереженнями за погодою:
- сині хмари вказують на хороший врожай літом;
- рясний дощ цього дня віщує хороший сінокіс;
- якщо чути грім, літо буде теплим і ясним;
- якщо погода сира – буде багато грибів влітку;
- бджоли кружляють біля вулика – до ранньої весни.
За старим церковним календарем сьогодні вшановують пам’ять мучеників Дарини і Хрисанфа. Саме сьогодні вважалось, що зима остаточно має відступити, а на заміну їй повинне прийти справді весняне тепло.
1 квітня іменини відзначають власники таких імен: Іван, Макар, Марія, Сергій, Юхим.
21.03.2025 ГС. Безпечні весняні канікули
ВІДДІЛ ОСВІТИ, СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ, КУЛЬТУРИ,
07.03.2025
ГС "Обдарований долею: цікаві факти про Кобзаря"
✨ 3. Склади пазли "Образ Т.Шевченка на картинах-ілюзіях О.Шупляка"
"Реве та стогне Дніпр широкий"
✨ 4. Перегляньте відео
✨ 5. Цікаві факти про Тараса Шевченка
1. Тарас Шевченко був невисокого зросту – трохи більше 164 см.
2. Улюбленим напоєм Тараса був чай із ромом.
3. У 1975 р. один із кратерів на Меркурії був названий на честь Тараса Шевченка.
4. 1384 – стільки пам’ятників Т.Шевченку встановлено в світі. З них в Україні налічується 1256 монументів, і ще 128 – в 35 країнах світу — Бразилії, США, Китаї тощо. Перший пам’ятник Т.Шевченку встановили в 1881р. в місті Форт-Шевченко.
5. Найменше в світі видання Кобзаря має розмір близько половини квадратного міліметра, що менше за макове зернятко. Створив його український майстер Микола Сядристий. Гортати сторінки збірки можна лише кінчиком загостреного волоска через їхній неймовірно крихітний розмір.
6. За життя Кобзаря більше цінували як художника, ніж як поета. Він був улюбленим учнем Карла Брюллова, а в 1860р. був удостоєний звання Академіка гравіювання від Імператорської Академії мистецтв за гравюру за картиною Рембрандта Притча про робітників на винограднику.
7. 500 м² − площа найбільшого портрета Кобзаря. Написаний він у Харкові на стіні 17-поверхового будинку за адресою проїзд Садовий, 30, і внесений до Книги рекордів України. Графіті малювали ночами протягом двох тижнів.
8. У 2002р. на території невизнаної Придністровської Молдавської республіки з’явилася оновлена 50-рублева банкнота з портретом Т.Шевченка на лицьовій стороні. Раніше в обігу тут були купюри в 50 000 рублів із зображенням пам’ятника Т.Шевченку перед університетом в Тирасполі.
9. Основну освіту Кобзар отримував всього лише 2 роки в церковно-приходській школі. Багатьма знаннями поет зобов’язаний баронесі Софії Григорівні Енгельгардт, яка навчала його польської та французької мов, але основні знання мов Тарас отримав від лакеїв.
10. Поет завжди одягався досить модно, оскільки добре заробляв у Петербурзі, будучи успішним портретистом. У своєму щоденнику він писав про величезне задоволення від придбання гумового плаща-макінтоша за 100 рублів, що було значною сумою для того часу.
11. 2500 рублів – еквівалент 45 кілограмів срібла – саме стільки було витрачено на викуп поета з кріпацтва. Заробити таку фантастичну суму зміг Карл Брюллов, написавши портрет Василя Жуковського і продавши його на аукціоні. За деякими даними, частина грошей була надана імператорською сім’єю. 400 рублів виділила сама імператриця Олександра Федорівна і по 300 рублів – спадкоємець престолу Олександр II і княгиня Олена Павлівна.
12. 15 років – стільки поет провів в Україні за все життя. У 14 років він виїхав із України з поміщиком Енгельгардтом, якому прислужував із дитинства, і потім приїжджав в Україну лише погостювати.
21.02.2025
21 лютого Міжнародний день рідної мови
Міжнародний День рідної мови також Міжнародний день материнської мови (International Mother Language Day) – день, який відзначають щороку 21 лютого починаючи з 2000 року.
Міжнародний день рідної мови започаткували у листопаді 1999 року на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності. Однак початок цьому святу дали трагічні події. 21 лютого 1952 року в Бангладеш (Східний Пакистан) влада жорстоко придушила мітингувальників, які протестували проти заборони на використання в країні своєї рідної – бенгальської мови.
З 1971 року, після проголошення незалежності Бангладеш, цей день відзначають у країні як день мучеників, які загинули за рідну мову. За пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови.
За даними цієї організації, сьогодні у світі існує близько 6 тисяч мов, 43% з них знаходяться під загрозою зникнення. Зокрема, лише в Європі під загрозою перебувають 30 мов, 13 із яких – на межі зникнення. На думку фахівців, це трапляється в тому випадку, коли її перестають, з тої чи іншої причини, вживати та вивчати більше 30% носіїв мови.
За весь час свого існування українська мова теж зазнавала злети і падіння. Сьогодні, згідно з Статтею 10 Конституції України «Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України».
Мова — це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу.
Мова функціонує і розвивається тільки в людському суспільстві. Це найважливіший засіб спілкування людей і пізнання світу, передачі досвіду з покоління в покоління. Головні функції, що виконує мова — комунікативна, мислеоформлююча, пізнавальна, емоційна, виражальна тощо.
В Україні це свято існує з 2002 року, коли з метою зміцнення державотворчої функції української мови, сприяння вільному розвитку і використанню інших мов національних меншин України, Президент України підписав відповідне розпорядження про відзначення Міжнародного дня рідної мови.
Це свято є особливим для усіх нас, адже українська мова є найціннішим багатовіковим надбанням, душею нашого народу та його генетичним кодом. Українською мовою розмовляли наші діди та прадіди, а матері та бабусі співали колискові! Народ наш сміявся і плакав рідною мовою.
Українці важко виборювали своє право на рідну мову крізь століття. І завдяки надлюдським зусиллям наших предків, сьогодні українські діти можуть вимовляти свої перші слова українською, а державною мовою незалежної України є українська мова. Як свідчать статистичні дані, з 2014 року українська мова активно розширює поле свого функціонування: на телебаченні, радіо, в друкованих виданнях, кінематографі, державних установах, місцевому самоврядуванні, обслуговуванні та побуті. А з початком повномасштабного вторгнення, української стало ще більше – 57% українців стали частіше спілкуватися або повністю перейшли на українську мову після 24 лютого 2022 року. Мотивація буває різною: абстрагуватись від усього російського, чітка громадянська позиція, збереження традицій роду, умова кар’єрного зростання чи виховання дітей в українськомовному середовищі. Насправді, ми можемо сказати, що зараз багато українців повертаються до своєї направду рідної мови, мови свого роду – української мови.
Шануйте і любіть рідну мову, піклуйтеся про неї, захищайте, розкривайте для себе її велич й могутню силу. Збережіть її в усій чудовій красі для себе й наступних поколінь!
10 цікавих фактів про українську мову:
- Сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів.
- За лексичним запасом найближчою до української мови є білоруська — 84% спільної лексики. Далі йдуть польська і сербська (70% і 68% відповідно), потім — російська (62%). «До речі, якщо порівнювати фонетику й граматику, то українська має від 22 до 29 спільних рис з білоруською, чеською, словацькою й польською мовами, а з російською тільки 11», — кажуть експерти.
- В українській мові, на відміну від решти східнослов'янських мов, іменник має 7 відмінків, один з яких — кличний.
- У 448 році візантійський історик Пріск Панійський під час перебування в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України, записав слова «мед» і «страва». Це була перша згадка українських слів.
- Українську мову в різні історичні періоди називали по-різному: про́ста, руська, русинська, козацька тощо. Історично найуживанішою назвою української до середини XIX століття була назва «руська мова».
- В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру «П».
- Найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера «Ф».
- Українська мова багата на синоніми. Наприклад, слово «горизонт» має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид.
- Назви всіх дитинчат тварин є іменниками середнього роду: теля, котеня, жабеня.
- Українська мова має велику кількість зменшувальних форм. Навіть слово «вороги» може звучати як «вороженьки».
Сьогодні в Україні 👇
День пам'яті Героїв Небесної Сотні
20 лютого в Україні відзначається День пам'яті Героїв Небесної Сотні. Цей день став найкривавішим в історії Революції Гідності. 20 лютого 2014 року силові підрозділи розстріляли близько ста людей на вулиці Інститутській у Києві.
Гідність людини є однією з найважливіших особистісних цінностей, закріплених у багатьох правових актах, в тому числі міжнародних. У Конституції України (ст.3) гідність людини, як і її життя, здоров'я, честь, недоторканність і безпека, визнаються в нашій державі найвищою соціальною цінністю. Фундаментальними міжнародними актами проголошується, що визнання гідності кожної людини та її рівних і невід’ємних прав є основою свободи, справедливості і загального миру. Наприклад, у ст.1 Загальної декларації прав людини (1948 рік) йдеться: “Усі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах”.
Почуття гідності та честі, право на самовизначення є головними цінностями українців. Ці риси об’єднують наших героїв – борців за свободу та незалежність України різних часів: Української революції 1917–1921 років, Холодного Яру і повстанців 1920–1930-х, Української повстанської армії, учасників дисидентського руху, Революції на граніті, Помаранчевої революції, Революції Гідності.
Революція Гідності стала наймасштабнішим протестом у новітній історії України, боротьбою українських громадян за свої права і демократичний європейський вибір.
“Небесною Сотнею” називають загиблих учасників Революції Гідності. Дехто з них загинув навесні 2014 року.
Герої Небесної Сотні – уособлення людської, громадянської та національної відваги й самовідданості. Героями Небесної Сотні стали 107 загиблих. Вони різні за віком, статтю, освітою, з різних куточків України та з-за кордону. Серед них були успішні підприємці й пенсіонери. Найстаршому – Іванові Наконечному – виповнилося 82 роки, а наймолодшому – Назарієві Войтовичу – лише 17.
Євромайдан увійшов в історію України як символ і взірець жертовності, патріотизму та героїзму. Він укотре підтвердив те, що у найкритичніші та найважливіші періоди нашої історії знайдуться герої, ладні пожертвувати власним життям заради майбутнього України як незалежної демократичної держави. Саме на 20 лютого припадає пік розстрілів Героїв Небесної Сотні у центрі Києва. Цього дня у середмісті столиці загинуло та отримало смертельні поранення 48 осіб.
Революція Гідності засвідчила: українці не просто обрали шлях до Європи, а й готові за нього боротися, відстоюючи власні права та свободи. У світі Україну почали сприймати як державу з власною самобутністю, історією та гідністю, здатну захистити суверенітет.
Історична довідка
У 1991 році Україна відновила незалежність. Але Російська Федерація не відмовилася від спроб повернути свій вплив на Україну. Через розмивання української національної ідентичності, маніпуляції навколо мови, гіперболізацію регіональних розбіжностей, заперечення права українців на відновлення національної пам’яті, фінансування та вербування українських політиків, впровадження своїх агентів у оборонні структури нашої країни. Тож Україна ще тривалий час перебувала в полі тоталітарної системи. Це сприяло перетворенню України на сателіта Росії та придушенню громадянських прав і свобод.
Помаранчеву революцію спричинили масові брутальні фальсифікації під час голосування та підрахунку голосів на президентських виборах. Та революція засвідчила зародження та розвиток громадянського суспільства в Україні, його готовність обстоювати демократичні свободи та людську гідність, брати на себе відповідальність за власний вибір.
21 листопада 2013 року, в дев’яту річницю Помаранчевої революції, зібрався Євромайдан. Ним розпочались події, відомі нині як Революція Гідності. Його основною метою було повернення України до європейського шляху розвитку, долучення держави до правового й економічного простору Європейського Союзу шляхом укладення угоди про асоціацію з ЄС, яку Віктор Янукович відмовився підписати.
30 листопада вночі відбувся кривавий розгін майданівців. Від сутичок постраждало 112 активістів і 45 журналістів. Брутальні дії влади викликали потужний масовий спротив. Вже наступного дня, 1 грудня, на Народне віче зібралося вже понад мільйон учасників. 8 грудня на Бессарабській площі повалено пам’ятник Леніну.
Протистояння учасників Революції Гідності та представників режиму Януковича тривало понад три місяці. За цей період середмістя столиці стало осередком масового спротиву громадян, що виступали проти чинної влади й антидержавницької політики, яку та провадила. Майданівці облаштували наметове містечко, пункти обігріву, медичні пункти, сцену, побудували барикади, організували загони самооборони тощо. Територія Євромайдану перетворилася на центр опору силовикам як важелям впливу чинної на той час влади.
Сумний список Небесної Сотні почав складатися 22 січня 2014 року, коли від вогнепальних поранень під час сутичок у центрі столиці загинули активісти Майдану вірменин Сергій Нігоян та білорус Михайло Жизневський. Того ж дня в лісі під Києвом було знайдено тіло львів'янина Юрія Вербицького зі слідами тортур. До 18 лютого 2014 року вже налічувалося 9 загиблих. У період із 18 до 20 лютого загинуло та отримало травми та смертельні поранення найбільше протестувальників – 80 осіб: 20 – 18 лютого, 12 – 19 лютого, 48 – 20 лютого. Після 20 лютого – ще 20. Усі вони ввійшли до пантеону борців за незалежність України.
20 лютого 2014 року стало не просто датою чергової офіційної події в календарі, а своєрідною точкою неповернення до пострадянської моделі відносин між владою та суспільством, до старих корупційних схем і також маркером протидії багатовекторності, тобто, власне кажучи, проросійської спрямованості, у зовнішньополітичному курсі. Адже за все це не просто стояли люди на Майдані, за це заплачено дуже велику ціну. Задля утвердження свободи та демократії Герої Небесної Сотні пожертвували собою й цим змінили перебіг історії нашої держави.
21 лютого 2014 року на Майдані відбулося прощання із полеглими, названими Небесною Сотнею, під час якого пролунала українська пісня “Плине кача...”, що стала реквіємом майданівцям. За однією з версій, автором вислову “Небесна Сотня” є поетеса Тетяна Домашенко, яка під враженням подій написала вірш “Небесня Сотня воїнів Майдану” (21–22 лютого 2014).
Небесна Сотня стала для всієї України не лише символом жертовності, героїзму та патріотизму, а й прикладом та джерелом натхнення для наших воїнів, які гідно захищають територіальну цілісність України на сході, утверджуючи право людини на вільне життя. Українці вибороли право на демократичний європейський розвиток держави і готові боротися за нього та очищення від тоталітарного минулого.
Стрічка геройського чину
Перші силові протистояння розпочалися 19 січня 2014 року на вулиці Михайла Грушевського. Майданівці, обурені ухваленням Верховною Радою “диктаторських” законів, які суттєво обмежували права громадян на протест, тоді вперше підпалили автомобільні шини і зробили димову завісу. Міліція застосувала помпові рушниці, водомети, світлошумові гранати, сльозогінний газ, травматичну зброю.
22 січня смертельні вогнепальні поранення на вулиці Михайла Грушевського отримали вірменин Сергій Нігоян (с. Березнуватівка, Солонянський район, Дніпропетровська область, 20 років), білорус Михайло Жизневський, Роман Сеник, Юрія Вербицького, Олександр Бадера.
18 лютого – на той час, коли Верховна Рада України мала розглянути зміни до Конституції щодо обмеження повноважень Президента, штаб національного спротиву організував “мирний наступ” з Майдану до парламенту. Водночас на Парковій алеї збиралися прибічники Антимайдану. Епіцентром протистояння між бійцями “Беркуту” і мітингувальниками став Маріїнський парк і Кріпосний провулок, через який могли відстати маніфестанти.
У Маріїнському парку в цей час відбувалися зіткнення між учасниками Самооборони Майдану та бійцями внутрішніх військ і так званими тітушками.
Приблизно о 16:20 війська “Беркуту” захопили верхню барикаду на вулиці Інститутській біля станції метро ”Хрещатик”. Люди потрапили у тисняву через надто вузький прохід барикади.
Ближче до вечора військовослужбовці внутрішніх військ зайняли Український дім і розібрали барикаду на розі Хрещатика та Трьохсвятительської, а “Беркут” – майданчик біля Жовтневого палацу на вулиці Інститутській. Міліція через гучномовці оголосила початок “антитерористичної операції” і за підтримки двох бронетранспортерів силовики розпочали наступ з Європейської площі. На Майдані тоді перебувало до 20 тисяч осіб. Пізно ввечері мітингувальникам вдалося відбити атаку з боку Європейської площі.
Ближче до півночі на розі вулиць Великої Житомирської та Володимирської з’явилося угруповання тітушок. “Беркут” зробив чергову невдалу спробу захопити майдан Незалежності.
Внаслідок зіткнень цього дня загинули 20 осіб. Близько 500 протестувальників було поранено.
19 лютого вночі тривав штурм Майдану силовиками. Зранку на Майдан постійно прибували люди, зокрема, автобуси зі Львова. Протестувальники змогли укріпити барикади. Сутички того дня були локальними.
20 лютого зранку пролунали перші постріли з боку силовиків. Розпочався перший прорив протестувальників.
Почалася друга хвиля наступу на вулиці Інститутській. Так, загалом 20 лютого загинули та отримали смертельні поранення 48 осіб. З боку силовиків за всі дні протистоянь загинуло 17 осіб.
Вночі Верховна Рада України ухвалила постанову про засудження насильства в країні та заборонила проведення антитерористичної операції з використанням будь-яких різновидів зброї та спеціальних засобів проти громадян України.
22 лютого стало відомо про втечу до Росії В.Януковича та його найближчого оточення. Того ж дня Верховна Рада України ухвалила постанову “Про самоусунення Президента України від виконання конституційних повноважень”. Позачергові вибори Президента України призначили на 25 травня 2014р. Виконувачем обов’язків Президента та Головою Верховної Ради став Олександр Турчинов.
Також сьогодні День початку російської агресії проти України, тому що саме цього дня у 2014 році розпочалась військова операція з метою окупації Криму.
Як святкують День закоханих у світі: традиції в різних країнах
Франція
Діти тут не обмінюються святковими листівками, а колегам чи друзям не дарують подарунки. У Франції 14 лютого присвячене лише дорослим й закоханим людям.
Французькі пари дарують одне одному шоколадні цукерки, квіти, ювелірні прикраси. Вечір у День святого Валентина традиційно завершується романтичною вечерею.
14 лютого в деяких паризьких музеях та парках проводять спеціальні заходи, а багато ресторанів пропонують святкове меню до Дня закоханих.
Словаччина
Тут до Дня святого Валентина створили "банк кохання". Розмістили його в музеї, присвяченому найдовшій у світі поемі про кохання – в Будинку Маріни у місті Банська Штявниця.
У приміщенні жила Марія Пишлова, кохана словацького поета-романтика Андрія Сладковича. У 1846 році чоловік присвятив їй поему "Маріна", яка налічує 2910 рядків.
У День святого Валентина, 14 лютого, сюди приходять закохані й можуть "зберегти" своє кохання назавжди, залишивши фотографії, любовні листи, каблучки чи квитки в кіно з першого побачення. Спеціально для цього сховище містить 100 тисяч крихітних шухляд.
Індія
Уряд Індії закликав людей відмовитися від традицій Дня святого Валентина та присвятити цей день коровам.
14 лютого оголошено Днем обіймів корів, – людей закликають брати й обіймати тварин. З такою пропозицією виступив уряд країни, додавши, що обійми з коровою "принесуть емоційне багатство" й "збільшать індивідуальне та колективне щастя". Таким чином, хочуть мінімізувати вплив "західної цивілізації", яка, на думку урядовців, збільшилася, попри давні традиції Індії.
Корови є священними в індуїзмі, яку проповідує більшість населення Індії. Ці тварини вважаються священними по всій країні.
До того, 14 лютого на вулиці міст виходили індуїстські націоналісти, які виступали проти свята кохання. Активна кампанія щодо заборони цього Дня закоханих розгорнута й у соціальних мережах, користувачами яких є активна молодь.
Данія
Тут є традиція під назвою Gækkebreve, що у в перекладі означає "лист з підсніжником". Зазвичай це романтичний вірш, написаний на вирізаному вручну папері, де ім’я відправника зашифроване крапками.
Традиційно до листа додається підсніжник.
Адресат повинен розшифрувати літери імені, аби дізнатися свого таємного шанувальника, і якщо в нього вийде, відправник має нагадати про себе у Великодню неділю, – подарувати тому писанку.
Індонезія
У країні це свято заборонено. Але тут мешкають значні християнські та індуїстські меншини й понад 220 мільйонів мусульман сповідують помірковану форму ісламу. Відтак, в столиці країни Джакарті та інших містах, де День святого Валентина таки став популярним, 14 лютого можна побачити святкову атрибутику.
Японія та Південна Корея
У країнах Східної Азії 14 лютого – це головне чоловіче свято. У цей день жінки дарують колегам та друзям чоловікам різноманітні фігурки з шоколаду. А для найрідніших – роблять їх самостійно.
Giri choco й honmei choco, наприклад, – найпопулярніші подарунки в Японії. Перший дарують колегам та друзям, а другий – коханому.
Рівно через місяць в цих країнах святкують "Білий день", коли чоловіки мають вітати жінок. Згідно з традицією, в подарунку має бути білий шоколад, адже цей колір асоціюється з чистотою та невинністю.
Ще через місяць, – 14 квітня – в Кореї відзначають "Чорний день". Його присвячують всім тим, хто не отримав жодного подарунка під час попередніх двох свят. Одинці й одиначки збираються разом і їдять "чорну локшину".
Китай
Про свято 14 лютого тут не чули, адже китайці мають свій День святого Валентин. Його називають "Ніччю сімок" й відзначають на 7 день 7-го місяця року згідно з китайським календарем.
Цей день пов’язаний з романтичною легендою про Нолана та Чжин – їхня любов не отримала благословення й закохані були заслані на протилежні береги річки. Але раз на рік зграя птахів утворювала міст й Нолан та Чжин таки зустрічалися.
Втім, це не єдине свято закоханих – День святого Валентина також відзначають 5 травня або, як кажуть китайці "520". У перекладі воно звучить як "я тебе кохаю".
Обидва ці дні в Китаї не є офіційними святами, втім є абсолютно унікальними у світі.
Норвегія
Норвегія твердо включила День святого Валентина у свій щорічний календар. Це стало великою подією для норвежців, особливо для молодшого покоління, яке напередодні свята із задоволенням купує троянди, замовляє страви, деякі навіть готуються зробити пропозицію своєму партнеру.
Існує давнє повір'я, що саме в цей день птахи спаровувалися, аби народити потомство. І тому зараз, якщо норвежець бачить пару крилатих на День святого Валентина, він переконаний, що знайшов справжнє кохання.
Саудівська Аравія
День святого Валентина тут святкують, починаючи з 2016 року. Подейкують, що в країні навіть існував чорний ринок червоних троянд. Сьогодні, у День святого Валентина на вулицях міст можна бачити квіткарні, святкові листівки, кульки з сердечками й інші подарунки.
Швеція
У Швеції День святого Валентина називається "alla hjärtans dag", що означає "день усіх сердець". Місцеві люблять солодке, а 14 лютого цього вдвічі більше: шведи обмінюються тістечками, цукерками та желейними сердечками.
17.10.2024 "Метафоричний криголам". Який я сьогодні?
01.10.2024
День захисників і захисниць України
Одягнімо вишивані лати!
Голови гордо вгору!
Нам справді ще є що сказати.
Ми нащадки козацького роду!
І є серед нас титани,
Що кляту орду спинили!
І небо на плечах тримати
Ім вистачить точно сили!
Бурхливим зметемо потоком
Весь бруд, що збирали віками!
Піднімемо стяг свій високо!
Були ми і є козаками! (Олександр Ковч - учитель біології КЗЗСО "Луцький ліцей №4 )
Від 2014 до 2022 року День захисників та захисниць України ми святкували 14 жовтня. Дата була прив'язана до великого церковного свята — Покрови Пресвятої Богородиці, яке було надзвичайно шанованим серед українського козацтва.
Від 1 вересня 2023 року ПЦУ та УГКЦ перейшли на новоюліанський календр, який змінив дні святкування більшості церковних свят, зокрема і Покрови. Тому професійне свято захисників і захисниць України також було перенесено разом з ним. Від 2023 року ми святкуємо його 1 жовтня.
Цього дня прийнято вітати всіх чоловіків та жінок, які мають відношення до захисту нашої Батьківщини. А тому ви можете сміливо дарувати свої привітання:
✔ прикордонникам;
✔ ветеранам АТО, всім військовослужбовцям ТРО і ЗСУ;
✔ військовим санітарам, медикам, кухарям, капеланам — хто працює на забезпечення потреб фронту;
✔ правоохоронцям;
✔ працівникам оборонпрому;
✔ волонтерам.
Любіть Україну,
як сонце, любіть,
як вітер, і
трави, і води…
В годину щасливу
і в радості мить,
любіть у годину
негоди.
Любіть Україну у
сні й наяву,
вишневу свою
Україну,
красу її, вічно
живу і нову,
і мову її
солов'їну.
Любіть у труді,
у коханні, у бою,
як пісню, що
лине зорею…
Всім серцем
любіть Україну свою —
і вічні ми будемо з нею!
Презентація "Україна - фортеця нескорених" тисни ТУТ
💦Історія – це
мозаїка подій, і ти можеш додати до неї свій яскравий камінець.
💧Цього року ти навчишся розв*язувати геометричні задачі швидше, ніж твій телефон шукає сигнали Wi-Fi.
💧Алгебра
допоможе тобі опанувати рівняння, і ти зможеш порівнювати незрівнянне.
💧 Відвідуй фізкультуру. Твоє здоров*я буде таким міцним, що навіть вітамін С почне заздрити твоєму запасу енергії.
💧 Література допоможе тобі знайти гармонію між розумом і серцем. Ти навчишся бачити красу в кожному рядку і слові.
💦 Історія
навчить тебе цінувати минуле, щоб створювати краще майбутнє.
💦 Географія –
це подорож без кордонів. Досліджуй світ, і ти знайдеш своє місце у ньому.
💦 Ти розв*яжеш найскладніші задачі та відкриєш нові математичні горизонти.
💦 Біологія
розкриє перед тобою чудеса живої природи і надихне на нові відкриття
💦 Фізика
допоможе тобі зрозуміти закони всесвіту, і ти знайдеш своє місце в ньому.
💦 Твої
знання хімії зроблять тебе таким популярним, що навіть періодична таблиця стане
твоїм фанатом.
💦 Вивчення мов
– це інвестиції у свій розвиток. Спілкуйся зі світом без меж.
💦 Спорт стане
твоїм джерелом позитивної енергії і натхнення.
💦 Мистецтво додасть гармонії у твоє життя і навчить слухати серцем.
💦 Інформатика – це ключ до цифрового світу. Кодуй своє майбутнє!
💦 Кожен герой
з історії колись був таким самим учнем, як ти. Мрій і досягай!
💦 Розмовляй
українською мовою щодня, щоб зберегти нашу мову живою і міцною
💦 Кожне
розв*язане рівняння – це крок до майбутнього успіху.
💦 Спорт
допоможе тобі знайти баланс між навчанням і відпочинком
💦 Технології
дадуть тобі інструменти для створення майбутнього власними руками.
💦 Цього року
ти зможеш знаходити синуси й косинуси навіть у своїх сновидіннях.
💦 Історія – це книга життя, і кожен з нас пише свою книгу!
💦 Цього року
ти зрозумієш усі закони Ньютона, навіть ті, які він сам не міг пояснити.
💦 Ти зможеш
перекладати думки свого кота англійською мовою.
💦 Біологія
дарує позитив! Якщо ти відчуваєш себе одиноко, згадай, що ти складаєшся з
мільйонів клітин.
💦 Твої знання
мови будуть такими вражаючими, що навіть сам Цицерон мав би за честь запросити
тебе на каву для обговорення суперечливих питань.
💦 Ти добре вивчиш
таблицю Менделєєва, з якою легше буде хімічити (але бажано тільки уві сні).
Важлива інформація для дистанційного навчання є на дошці
https://uk.padlet.com/2017marchenkotatka/7-gxxzj6gc7far0w6p
Заходьте! Дивіться: 1. Сайт ліцею 2. Режим роботи ліцею
3. Розклад дзвінків 4. Розклад уроків
5. Правила поведінки під час онлайн-уроків
31.05.2024 Останній дзвоник
🌼 Розгляньте кроссенс – це побажання вам на літо. А ваше завдання – розгадати, чого я бажаю вам)))
І головне побажання 👇
- Гуляйте вранці берегом моря у повній самоті – дивіться на відблиски сонця на воді й думайте про те, що робить вас щасливим.
- Максимально часто вживайте нові слова, вивчені в цьому навчальному році. Чим більше слів у вашому словниковому запасі, тим цікавіше ваші думки, тим більше свободи ви відчуваєте.
- Читайте! Багато! Скільки зможете. Та не тому, що ви зобов’язані це робити. Читайте тому, що літо надихає на мрії та пригоди, а читання – це політ. Якщо не знаєте, що почитати, я підкажу вам.
- Уникайте всього, хто/що приносить вам негатив і спустошує вас. Шукайте те, що додасть оптимізму. Шукайте друзів, які вас збагачують, розуміють і цінують такими, які ви є.
- Пам’ятайте, що літо – це та пора, яка, як і все прекрасне, може привести душу в сум’яття. Заведіть щоденник, в якому описуйте свої почуття. А у вересні, якщо схочете, ми почитаємо це разом.
- Танцюйте й не соромтеся нічого. Будь-де: хоч на танцполі, хоч у власній кімнаті на самоті. Літо – це і є танок, і нерозумно не взяти в цьому участі.
- Постарайтеся хоч раз зустріти світанок. Просто мовчіть і глибоко дихайте під час сходу сонця. Закрийте очі та відчуйте вдячність.
- Багато займайтеся спортом.
- Якщо зустрінете того, хто вам дуже сподобається, скажіть про це. Тільки зробіть це так красиво і переконливо, як тільки зможете. Якщо ваші слова не сприймуть – значить, не судилося, але якщо дадуть відповідь взаємністю, то літо ви проведете разом і це буде вашим золотим часом. Якщо вас спіткає невдача, зверніться до пункту № 8.
- Перегляньте зошити із записами наших уроків. Порівнюйте те, що там написано, з тим, що відбувається у вашому житті.
- Будьте такими ж радісними, як сонячне світло, і такими ж вільними й незалежними, як море.
- Будь ласка, намагайтеся не вживати лайливих слів, стежте за своєю мовою. Будьте ввічливими та добрими.
- Дивіться фільми. Гарні, зі змістом, із глибокими емоційними діалогами. Переглядайте їх, щоб знову і знову впускати переживання в свою душу. Нехай кіно не закінчується для вас фінальними титрами, проживайте його знову та знову, долучіть його до досвіду цього літа.
- Літо – це магія. У мінливому сонячному світлі ранку і гарячими літніми вечорами мрійте про те, яким має бути та як повинне скластися життя. Зробіть усе, що від вас залежить, щоби ніколи не здаватися на шляху до мрії.
- Будьте хорошими. (Джерело)
16.05.2024 ТВГ. 16 травня. День вишиванки (третій четвер травня)
Гра "Віднайди слова". Натисни ТУТ
Всесвітній день вишиванки — це неофіційне, але дуже важливе для українського народу свято. Воно відзначається щороку в третій четвер травня. У 2024 році дата святкування випадає на 16 травня.
У День вишиванки кожен, хто хоче підкреслити своє українське походження, а також просто підтримати Україну, може одягнути вишиванку.
День вишиванки: історія та значення
День вишиванки спонукає до єдності і культурного відродження українського народу. Ідею відзначати це свято запропонувала у 2006 році студентка Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк. Тоді акція отримала назву "Всесвітній день вишиванки", і її підтримали студенти та викладачі ВНЗ. Відтоді традиція відзначати День вишиванки поширилася по всій Україні та навіть за її межами.
День вишиванки 2024: традиції
День вишиванки покликаний зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу. Святкування в Україні включає різноманітні заходи: вуличні фестивалі, паради, концерти, виставки вишивок. У цей день люди демонструють свої вишиванки, виражають свою творчість та вдячність за красу українського мистецтва. В умовах воєнного стану в Україні не можна проводити марші чи інші масові заходи. Долучитися до свята може будь-хто, одягнувши в цей день вишиванку або інший одяг з українською вишивкою.
Перегляньмо презентацію "Вишиванка - генетичний код українців"
26.04.2024 ТВГ на тему: Великдень: традиції, звичаї, обряди та заборони
Для українців Великдень – це не тільки різнокольорові писанки і смачна паска. Це особливе свято, коли слідують традиціям і вірять у диво. Існує безліч повір’їв і застережень на Великдень. Дотримуючись їх, усе бажане здійснюється.
За традицією, Великодню передує серйозна підготовка:
а) Великий семитижневий піст – очищення думок, душі і тіла
Піст починається відразу після Масляної. Сім тижнів віруючі не їдять продукти тваринного походження, у певні дні повністю відмовляються від їжі або вживають лише сиру їжу. Вважається, що, дотримуючись міри в їжі, людина вчиться утримуватися від інших спокус і гріхів.
б) Великий або Чистий четвер – прибирання перед Великоднем
У цей день людина повинна повністю очистити себе і оселю: зробити прибирання у будинку, скупатися до сходу сонця у відкритій водоймі або прийняти контрастний душ. Тим, хто постує, дозволені хліб і червоне вино. Згідно великодньої традиції, у цей день потрібно ставити тісто для пасок і фарбувати яйця. Заборонено шуміти, співати, веселитися, гадати і скандалити.
в) Страсна п’ятниця – день розп’яття і смерті Ісуса
Це найсуворіший і найсумніший день тижня. Люди моляться, відвідують церковні служби і утримуються від їжі. Під суворою забороною домашня робота, веселощі і пісні, кажуть: «Хто пісні у Страсну П’ятницю співає – на Великдень сльози проллє».
Не можна брати у руки гострі і ріжучі предмети. Заборонено протикати землю залізом, тобто працювати на дачі – до біди. Згідно з повір’ям, білизна, випрана у цей день, покривається кров’ю. У п’ятницю дозволено лише пекти паски і хліб.
Воскресіння Христове. У ніч на неділю, після опівночі, дзвін сповіщає про Воскресіння Христове і початок великодньої служби. Богослужіння проводяться особливо урочисто й тривають вони до ранку. Кульмінацією служби стає обряд освячення пасок, яєць, вина та ін. Частину принесених страв залишають у церкві для знедолених.
Деякі люди здійснюють паломництво до знаменитих храмів України. Послухати святкову службу та освятити продукти можна у чудовій Свято-Успенській Почаївській лаврі, навідатися до Києво-Печерської лаври або ж відправитися до золотоверхого Чернігова і відвідати Спасо-Преображенський собор або стародавню Катерининську церкву.
«Христос воскрес!» – «Воістину воскрес!»
Традиції христування вже 2000 років: весь період святкування при зустрічі люди вітають один одного словами:
– «Христос воскрес!»
– «Воістину воскрес!», триразово цілуються і обмінюються писанками.
Обмін яйцями міцно увійшов у великодню традицію. З цим символом пов’язано таке повір’я: Марія Магдалина вирішила принести радісну звістку про воскресіння Ісуса римському імператору Тиверію. До нього не можна було приходити без дарів і Марія вибрала у подарунок куряче яйце, яке символізує життя. Почувши звістку, Тиверій розсміявся і сказав: «це так само неможливо, як і твоєму білому яйцю перетворитися на червоне»… але не встиг він закінчити фразу, як яйце стало червоним.
З Великоднем пов’язано безліч вірувань:
- Вважається, на Великдень все стає видимим, навіть містичне; маленькі діти з чистою душею можуть побачити всі земні скарби, які у цю ніч світяться вогниками.
- На Великдень можна просити у Бога все. Так, люди похилого віку розчісували своє волосся з думкою про онуків, щоб їх було стільки, скільки волосся на голові. Бажаючи розбагатіти, вмивалися зі срібного посуду. Дівчата просили нареченого.
- З нетерпінням чекали першого удару дзвонів. Якщо з першим ударом перехреститися зі словами: «Христос воскрес, а рабу (ім’я) здоров’я», то одужає навіть важко хвора людина.
- Вставали до світанку, щоб не проспати щастя.
- Дівчата вмивалися водою з червоного яйця, щоб бути рум’яними.
- На Великдень усі мають веселитися, інакше сумувати доведеться весь рік.
Але існують і застереження:
- У Великдень не можна займатися домашньою роботою – з клопотами піде щастя.
- Освячені продукти не можна викидати, їх потрібно з’їсти за святковим столом, поділитися з рідними та сусідами або роздати бідним.
- Подружжя не повинно христосатися на людях – до розлуки.
- Гріх проливати кров тварин протягом Світлого тижня, адже вони теж радіють Христовому Воскресінню і славлять Бога.
- Не можна викидати шкаралупу за вікно, щоб не потрапити в Ісуса і апостолів, які весь тиждень ходять по землі у жебрацькому дранті.
Їстівні символи Великодня
Після церкви повертаються додому, вмиваються і сідають за стіл. Сніданок починають з освячених продуктів, кожен повинен з’їсти по яйцю і покуштувати інші принесені з церкви страви. Далі приступають до решти страв.
Зі Світлим Воскресінням закінчується Великий піст, тому святковий стіл повинен бути багатим, з великою різноманітністю страв. Головними атрибутами великоднього столу є яйця-крашанки, паски і сирні паски.
Яйце – символ життя і чудесного воскресіння. В іконопису воскреслий Ісус був оточений сяйвом, схожим за формою на яйце. Крашанкам приписують цілющі властивості.
До речі, останні кілька років в Україні зміцнюється традиція наряджати Великоднє дерево.Цього року її підтримали чотири міста України.
Святкова паска – символ присутності Бога у житті всіх людей. Її солодкість, здоба і краса – співчуття, милосердя і турбота Творця про кожного.
Сирна паска – прообраз Царства Небесного. Її форма у вигляді гори символізує новий, небесний Єрусалим. А поєднання молока та меду – солодкість райського життя, радість і блаженство святих.
Наступного після аварії дня, урядова комісія ухвалила рішення про негайну зупинку 1 і 2 енергоблоків та евакуацію населення Прип’яті. Упродовж 27 квітня більш як 44,5 тис. мешканців міста енергетиків були евакуйовані в сусідні з Чорнобильським Поліський та Іванківський райони, 1 тис. – вибралися в Чернігівську й інші області. У Прип’яті залишилося тільки 5 тис. чол., які були залучені до проведення невідкладних ліквідаційних робіт. У повідомленні КДБ вказується, що станом на 8.00 год. 28 квітня рівень радіації на 3 і 4 енергоблоках становив 1000-2600, а на окремих ділянках міста – 30-160 мікрорентген в секунду. У цьому місці на документі В.Щербицький зробив свою, тепер вже відому, примітку – «Что это означает?». Це промовисте свідчення того, що навіть найвищі посадові особи держави до кінця не усвідомлювали рівня небезпеки та масштабів катастрофи.
1 травня 1986 р. Комуністична партія вивела на святковий парад у Києві сотні тисяч людей, у тому числі й дітей, хоча рівень радіації перевищував допустимий у десятки разів. О 20.00 30 квітня вітер повернувся у бік Києва і в місті почав підніматися радіаційний фон. 2 травня 1986 р. радянське керівництво ухвалило рішення про евакуацію населення з 30-кілометрової зони навколо Чорнобильської атомної станції – на 6-й день після аварії, а офіційно оголосило про неї – тільки на 9-й.
Аварія на Чорнобилі викликала занепокоєння Заходу. Там побоювалися, щоб вітер не переніс радіаційний пил до їхніх країн. Іноземці, незважаючи на всі перепони, намагалися дізнатися правду про те, що сталося.
30 квітня 1986 р. українці збираються на антирадянські демонстрації перед будівлями представництва СРСР при ООН в Нью-Йорку і секретаріату ООН. У церквах Нью-Йорка, Чикаго й інших американських міст відбуваються панахиди за жертвами ядерної катастрофи в Чорнобилі.
У США й Канаді українці створюють низку громадських організацій, які намагаються привернути увагу вільного світу до Чорнобильської аварії. Вони проводять демонстрації, готують звернення до урядів західних держав, збирають матеріали про аварію на Чорнобильській АЕС і організовують масштабну інформаційну кампанію в західних ЗМІ.
Із Чорнобильської аварії почався розпад Радянського Союзу. Приховування владою правди про факт катастрофи і її наслідки, брак інформації про заходи безпеки і недостатня допомога потерпілим, похитнули віру в цінності комуністичної ідеї навіть у найбільш лояльних її прихильників. Спроби Москви приховати правду про катастрофу та її наслідки посилили опозиційний національно-демократичний рух в Україні, до його учасників долучилися «зелені» – активісти боротьби проти забруднення навколишнього середовища. А вже невдовзі – побудована на брехні імперія впала.
Цікаві факти про Тараса Шевченка
1. Тарас Шевченко був невисокого зросту – трохи більше 164 см.
2. Улюбленим напоєм Тараса був чай із ромом.
3. У 1975р. один із кратерів на Меркурії був названий на честь Тараса Григоровича Шевченка.
4. 1384 – стільки пам’ятників Тарасові Шевченку встановлено в світі. З них в Україні налічується 1256 монументів, і ще 128 – в 35 країнах світу — Бразилії, США, Китаї тощо. Перший пам’ятник Тарасові Шевченку встановили в 1881р. в місті Форт-Шевченко.
5. Найменше в світі видання Кобзаря має розмір близько половини квадратного міліметра, що менше за макове зернятко. Створив його український майстер Микола Сядристий. Гортати сторінки збірки можна лише кінчиком загостреного волоска через їхній неймовірно крихітний розмір.
6. За життя Кобзаря більше цінували як художника, ніж як поета. Він був улюбленим учнем Карла Брюллова, а в 1860р. був удостоєний звання Академіка гравіювання від Імператорської Академії мистецтв за гравюру за картиною Рембрандта Притча про робітників на винограднику.
7. 500 м² − площа найбільшого портрета Кобзаря. Написаний він у Харкові на стіні 17-поверхового будинку за адресою проїзд Садовий, 30, і внесений до Книги рекордів України. Графіті малювали ночами протягом двох тижнів.
8. У 2002р. на території невизнаної Придністровської Молдавської республіки з’явилася оновлена 50-рублева банкнота з портретом Т.Шевченка на лицьовій стороні. Раніше в обігу тут були купюри в 50 000 рублів із зображенням пам’ятника Тарасові Шевченку перед університетом в Тирасполі.
9. Основну освіту Кобзар отримував всього лише 2 роки в церковно-приходській школі. Багатьма знаннями поет зобов’язаний баронесі Софії Григорівні Енгельгардт, яка навчала його польської та французької мов, але основні знання мов Тарас отримав від лакеїв.
10. Поет завжди одягався досить модно, оскільки добре заробляв у Петербурзі, будучи успішним портретистом. У своєму щоденнику він писав про величезне задоволення від придбання гумового плаща-макінтоша за 100 рублів, що було значною сумою для того часу.
11. 2500 рублів – еквівалент 45 кілограмів срібла – саме стільки було витрачено на викуп поета з кріпацтва. Заробити таку фантастичну суму зміг Карл Брюллов, написавши портрет Василя Жуковського і продавши його на аукціоні. За деякими даними, частина грошей була надана імператорською сім’єю. 400 рублів виділила сама імператриця Олександра Федорівна і по 300 рублів – спадкоємець престолу Олександр II і княгиня Олена Павлівна.
12. 15 років – стільки поет провів в Україні за все життя. У 14 років він виїхав із України з поміщиком Енгельгардтом, якому прислужував із дитинства, і потім приїжджав в Україну лише погостювати.
"Мандрівний клубок. Дорогами Кобзаря: 20 цікавих фактів"
3. Ознайомтеся! Щороку 22 січня у день проголошення Акта Злуки УНР та ЗУНР Україна відзначає День Соборності. Офіційно це свято встановлено Указом Президента України “Про День соборності України” від 21 січня 1999 року № 42.
Акт Злуки, проголошений 105 років тому – 22 січня 1919р. на Софійському майдані в Києві, став епохальною історичною подією, коли українські землі об’єдналися в одній державі. Це стало основоположною віхою українського державотворення, увінчало соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з сер.XIX ст.
Соборність означає, по-перше, об’єднання в одне державне ціле всіх земель, які заселяє конкретна нація на суцільній території. По-друге, – духовну консолідацію всіх громадян держави, їх згуртованість, незалежно від національності. Нарешті, соборність невіддільна від суверенітету й реальної незалежності народу – фундаменту побудови демократичної держави, є запорукою виживання й існування нації. Ідея соборності була і залишається базовою національною цінністю українців.
Гасло до відзначення Дня Соборності – 2024 “Наша єдність – наша зброя”
22 січня ми згадуємо дві рівнозначні за вагою події української історії: проголошення незалежності УНР, яке сталося у 1918 р., та проголошення Акта Злуки українських земель, що відбулося 1919-го.
Проголошення Соборності 22 січня 1919р., коли УНР та ЗУНР об’єдналися в соборну державу, увінчало прагнення до єднання українців, розділених кордонами тогочасних імперій. Ця подія повністю руйнує твердження російської пропаганди, буцімто українські землі вперше об’єднав Сталін у 1939 р.
Упродовж багатьох десятиліть Акт злуки залишався ідейним імперативом боротьби за незалежну, соборну державу. Після проголошення об’єднання УНР і ЗУНР 22 січня 1919р. питання єдності української нації в українській політичній думці вже ніколи не ставилося під сумнів.
На початку ХХ ст. українці об’єдналися після падіння імперій.
Нині Україна продовжує боротьбу за незалежність і соборність. Тому соборність залишається на порядку денному національних завдань. Цілісність буде цілковито відновлена після того, як Україна звільнить усі території, захоплені ворогом. Соборність – мета Перемоги.
Радянська та російська пропаганда протиставляла українські регіони, нав’язувала уявлення про різні “сорти” українців. Проте в сучасному спротиві російській агресії ми довели свою згуртованість і спільне прагнення жити у вільній державі, яка сама визначає майбутнє.
Соборність передбачає не лише пам’ять про спільне минуле, а й потребує згуртованої співпраці заради майбутнього, як на полі бою, так і в тилу.
Історична довідка
Український історичний календар 22 січня містить дві знаменні події: проголошення 1918р. IV Універсалом Української Центральної Ради незалежності УНР та рівно за рік – Універсалом Директорії УНР – об’єднання УНР і ЗУНР в єдину суверенну державу.
Ці події є надзвичайно важливими в історії Української революції 1917–1921рр. і загалом історії України XX ст. IV Універсал УЦР став логічним етапом складного розвитку українського визвольного руху доби революції. Розпочавшись у березні 1917-го, він за один рік пройшов еволюцію від культурницьких вимог, ідей політичної автономії та федерації і зрештою до усвідомлення необхідності власної незалежної держави. Водночас, на проголошення незалежності значний вплив справили зовнішні обставини – збройна агресія більшовицької Росії, а також переговори в Бересті про мирний договір УНР з країнами Четверного союзу.
“Раз армії нема, а треба боронити Україну, то єдиний вихід – проголошення незалежності України, що дасть можливість стати твердо на міжнародній арені і приступити до організації нової фізичної сили”, – відзначав під час засідання українського уряду 26 грудня 1917р. «соціаліст-революціонер» Микита Шаповал. Текст IV Універсалу датований 9 (22) січня 1918р. Ухвалили його пізно вночі 11 (24) січня 1918р. на засіданні Малої Ради.
Документ містив чотири головні напрями: проголошення самостійності УНР; доручення Раді Народних Міністрів укласти мир з Центральними державами; оповіщення оборонної війни з більшовицькою Росією; декларування основ внутрішнього соціально-економічного будівництва й окреслення заходів для припинення війни з Центральними державами.
Уперше в XX ст. Україна проголошувалася незалежною суверенною державою. Революційні події на Наддніпрянській Україні, проголошення української державності сприяли піднесенню національного руху в підавстрійській Галичині. В умовах розпаду Австро-Угорщини тамтешні українці отримали можливість реалізувати право на самовизначення.
1 листопада 1918р. у Львові відбувся Листопадовий чин, унаслідок якого згодом було проголошено ЗУНР. Її лідери ініціювали переговори про об’єднання Наддніпрянської України з Наддністрянською. На зустріч із гетьманом П. Скоропадським у Київ вирушила галицька делегація (до складу якої входили Осип Назарук і Володимир Шухевич). Гетьман обіцяв оперативно відреагувати на прохання: надати ЗУНР зброю, продовольчу і фінансову допомогу, спрямувати в Галичину загін Січових стрільців Є.Коновальця, який мав допомогти у боротьбі з поляками.
Утім, у цей час владу в Україні перебрала Директорія і переговори про об’єднання продовжилися вже з її представниками. Тож 1 грудня 1918р. у Фастові представники УНР і ЗУНР підписали Передвступний договір між УНР і ЗУНР про злуку обох республік в одну державу. А вже 3 січня 1919р. Українська національна рада ЗУНР у Станіславові (нині – Івано-Франківськ) ратифікувала цей договір і прийняла ухвалу про наступне об’єднання двох частин України в одну державу. Для продовження переговорів з урядом УНР сформували делегацію із 65 осіб, яку очолив Лев Бачинський.
22 січня 1919р., в першу річницю проголошення незалежності УНР, в Києві на Софійській площі відбулися урочисті збори. На них проголосили Універсал Директорії УНР про злуку із ЗУНР. У зачитаному на зборах “Універсалі соборності”, зокрема, відзначалося: “Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – ЗУНР (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка”. Наступного дня, 23 січня 1919р., в приміщенні київського Оперного театру (сучасна Національна опера України) Трудовий Конгрес України ратифікував документ, надавши йому законного юридичного характеру. Президента УНРади Євгена Петрушевича незабаром обрали до складу Директорії. ЗУНР після об’єднання з УНР змінила назву на Західна область Української Народної Республіки (ЗО УНР). Розпочалася активна співпраця між обома державними утвореннями в економічній, військовій та культурних сферах.
Ідея соборності охопила українців у найвіддаленіших куточках їх проживання. Відголоском історичного руху до Злуки на Закарпатті стали Всенародні збори у Хусті 21 січня 1919р., які постановили об’єднати Карпатську Україну з УНР зі столицею в Києві. В умовах перманентної боротьби за свободу і незалежність надзвичайно багато важило братерство по зброї українців із різних регіонів.
Апогеєм співпраці та консолідації зусиль став спільний похід українських армій на Київ у серпні 1919р. Однак через низку причин об’єднання УНР і ЗУНР в одну державу не було доведене до завершення. Продовжували існувати два окремі уряди, дві армії. Республіки фактично перебували у конфедеративних відносинах. Відмінні геополітичні інтереси та цілі, зрештою, призвели до розвалу соборного фронту Української революції пізньої осені 1919р. Тим не менше, Акт Злуки став символом і легендою для наступних поколінь борців за Україну.
Після проголошення об’єднання УНР і ЗУНР 22 січня 1919р. ідея цілісності української нації в українській політичній думці вже ніколи не ставилася під сумнів. Упродовж багатьох десятиліть Акт залишався символом віри, ідейним імперативом боротьби за незалежну, соборну державу.
15 грудня 2023 року — п’ятниця. 660-й день війни в Україні.
15 грудня в церковному календарі – день пам’яті преподобного Павла Латрського. Народився в місті Єлен, був візантійським монахом. Рано залишився без батька, який загинув під час морського бою з арабами. Тому Павло і його брат Петро отримали освіту в монастирі святого Стефана (Фригія). Коли померла і мати, Павло став пастухом. Але згодом вирішив податися до монастиря біля гори Латр (нині територія Туреччини). Там він вів аскетичне життя.
Щодня Павло молився Богу, спати на постіль не лягав (або не спав довгий час, або спав біля дерева). Цим чоловік хотів повністю віддати себе Господу. З часом зрозумів, що цього недостатньо і дав обітницю мовчання. Поселився він тоді в печері, а їжу отримував від пастуха, який випадково його там побачив. За ці старання отримав від Господа дар передбачення і дивотворення. Двічі їздив Павло на острів Самос, де побудував два монастирі.
Що не можна робити 15 грудня
- Триває Різдвяний піст, тому потрібно відмовитися від їжі тваринного походження, молочної продукції, яєць.
- Цілий день варто бути веселим, не сумувати, тоді отримаєте міцне здоров'я.
- Стримуйте емоції, особливо негативні, а також не намагайтеся скаржитися на холод.
Народні прикмети і традиції на 15 грудня
Серед наших предків існувало чимало цікавих прикмет на цей день:
- дивилися, який сьогодні день: яка погода цього дня таким буде березень;
- вдень мороз, а ввечері почало теплішати — чекайте на холоднечу;
- дме північний вітер — будуть сильні морози;
- на деревах видно іній — наступний рік буде урожайним;
- кіт лізе на піч — до холоду.
Наші предки вірили, що цей день — найкращий час, щоб помиритися з тим, з ким давно перебуваєте у сварці. А ще варто повернути всі кошти, які ви раніше позичали.
Які сьогодні іменини: Волимир, Годислав, Eлевтерiй, Павло, Степан, Теофiлiя, Тит, Цезар.
Талісманом людини, народженої 15 грудня, є гіацинт. Різновид циркону, який має червоне забарвлення. Красивий мінерал був дуже популярним у давніх греків. А ще вважалося, чим чесніший купець, який носить перстень з гіацинтом, тим яскравіше буде сяяти камінь.
Цього дня народилися:
- 1804 рік — український математик Віктор Буняковський;
- 1883 рік — українська художниця, майстер декоративного розпису Ганна Собачко-Шостак;
- 1996 рік — український футболіст Олександр Зінченко.
Пам’ятні дати 15 грудня
- 1880 рік — Харківське товариство водопостачання будує перший водогін у Харкові;
- 1917 рік — Українська Центральна Рада приймає закон про створення Генерального суду;
Сьогодні день в Україні і світі
15 грудня в Україні святкують День працівників суду. Професійне свято було встановлене на державному рівні і є ще однією можливістю віддати почесті тим, хто несе відповідальність за справедливість у нашій країні. Свято створили 2000 року після підписання президентського указу. Дату ж для святкування обрали зовсім не випадково. Саме цього дня 1917 року в Україні (на той час УНР) запровадили Генеральний суд, який був вищим органом судової системи.
Також 15 грудня День чаю. Це неофіційне свято, яке найбільше популярне у В'єтнамі, Індії, Шрі-Ланці, Індонезії, Непалі, Кенії, Бангладеші, Малайзії, Танзанії, Малаві. Дату святкування обрали на честь ухваення "Світової декларації Прав працівників чайної індустрії".
15 грудня День потворного светра. Припадає на третю п'ятницю грудня і популярне у США. Свято досить цікаве і веселе, воно заохочує людей одягати найепатажніші теплі зимові светри.
6 грудня, в день ухвалення 1991 року Закону України «Про Збройні сили України», українці відзначають державне свято – День Збройних Сил України – свято справжньої мужності, героїзму і відваги.
За Конституцією, армія відповідає за оборону країни, захист її територіальної цілісності, суверенітету й недоторканності. В ЗСУ виділяють три основні види: Сухопутні війська, Повітряні сили та Військово-морські сили. Також є окремі роди військ ЗСУ: Десантно-штурмові, Війська зв'язку та кібербезпеки, Сили спецоперацій, Сили територіальної оборони, Медичні сили, Сили підтримки й Сили логістики.
Кожен із видів ЗСУ має свій професійний святковий день, але 6 грудня об’єднує всіх військовослужбовців України.
Цікаві факти про ЗСУ
✔ Одне з найпотужніших угруповань військ у Європі
Після проголошення незалежності у 1991р. Україна успадкувала від СРСР одне з найпотужніших угруповань військ у Європі. Так, під юрисдикцію України перейшли: 14 мотострілецьких, 4 танкові, 3 артилерійські дивізії та 8 артилерійських бригад, які мали 9293 танки і 11 346 бойових машин; бригада спецпризначення; 9 бригад ППО; 7 полків бойових гелікоптерів, 3 повітряні армії, що мали близько 1500 бойових літаків, і окрема армія ППО. У той же час стратегічні ядерні сили, дислоковані на території України, мали 1272 міжконтинентальні балістичні ракети, а також близько 2500 одиниць тактичної ядерної зброї. Чисельність армії в Україні нараховувала близько 980 тисяч військовослужбовців.
✔ Наймолодший рід військ
Наймолодшим родом українських військ є Сили територіальної оборони. Вони з'явилися 1 січня 2022р.
✔ Перші миротворці
3 липня 1992р. ВР прийняла постанову "Про участь батальйонів Збройних сил України в миротворчих силах ООН у зонах конфліктів на території колишньої Югославії". Наступного дня міністр оборони України Костянтин Морозов підписав наказ про формування миротворчого підрозділу - 240-го окремого спеціального батальйону. У новий підрозділ увійшли 400 військовослужбовців. На першу миротворчу місію українські бійці відправились у липні 1992р.в столицю теперішньої Боснії і Герцеговини - Сараєво. Надалі ЗСУ брали участь у миротворчих місіях в Європі, Азії та Африці.
✔ Кольори беретів
Українські десантники і морські піхотинці відмовилися від радянської традиції блакитних та чорних беретів. Вони носять берети кольорів марун та морської хвилі, приєднавшись до світового армійського братства.
✔ Рівень довіри українців
Рівень довіри українців до Збройних сил є найвищим серед державних та суспільних інституцій. Згідно різних соціологічних опитувань, українським військовим довіряють більше 90% громадян.
✔ Переслідування українського корабля
У 1992р. президент України Л.Кравчук і президент Росії Б.Єльцин попередньо ухвалили рішення про поділ Чорноморського флоту. 21 липня сторожовий корабель СКР-112 під командування капітан-лейтенанта Сергія Настенка підняв український прапор і здійснив перехід із Кримської бази на озері Донузлав до Одеси, щоб точно увійти до Військово-морських сил України. Протягом восьми годин корабель переслідували судна Чорноморського флоту, якими керували російські військовослужбовці. Вони застосовували попереджувальний артилерійський вогонь та намагалися висадити на СКР-112 групу захоплення. На підтримку сторожовому кораблю спрямували українські прикордонні катери та винищувач. Обійшлося без бойового зіткнення, а СКР-112 став першим кораблем відроджених ВМС України. В свою чергу Сергій Настенко згодом став командиром флагмана українського флоту, фрегата "Гетьман Сагайдачний".
✔ "Рекордна" оборона Донецького аеропорту
Збройні сили України 242 дні тримали оборону Донецького аеропорту - з 26 травня 2014 по 22 січня 2015р. Наприклад, оборона ДАПу тривала більше, ніж оборона Брестської фортеці - 29 днів, Одеси - 72 дні, Києва - 81 день, Сталінграда - 200 днів.
✔ Військове привітання
У 2018р. українська армія відмовилась від радянських привітання і звертання. Так, привітання "Бажаю здоров’я" змінилося на "Слава Україні. Героям слава", а звертання "товариш" - на "пан".
.jpg)
Поріг XXI століття людство переступило з низкою жахливих хвороб. Особливо небезпечні ВІЛ і його кінцева стадія СНІД – це особливо небезпечна хвороба, смертельна для людини.І часто це захворювання виникає в житті людини через ряд помилок і необдуманих вчинків.
Всесвітній день боротьби зі СНІДом вперше почали відзначати 1 грудня 1988 року з ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров'я, після того, як на зустрічі міністрів охорони здоров'я всіх країн прозвучав заклик до соціальної терпимості і розширення обміну інформацією щодо ВІЛ/СНІД.
Головна мета Всесвітнього
дня боротьби зі СНІДом − звернути увагу суспільства на цю проблему.
Символом боротьби зі СНІДом є червона стрічка, яка була задумана весною 1991 року. Її ідея належить художнику Франку Муру. Проєкт «Червона стрічка» (перевернуте «V») символ співчуття, підтримки і надії на майбутнє без СНІДу.
В – вірус (збудник захворювань)
І – імунодефіциту (відсутність імунної реакції
організму)
Л – людини (може бути тільки у людини)
С – синдром ( низка симптомів , що вказують на
хворобу)
Н – набутого (не спадкового)
І - імунного (стосується імунної системи)
Д – дефіциту (відсутність або нестача)
Вірус ВІЛ є збудником і він є всіх виділеннях організму : сльозах, слині, поті, сечі. Але найбільша, тобто найнебезпечніша концентрація його у крові, молоці матері і виділеннях статевих органів.Тому науковці стверджують, що відомо такі шляхи інфікування ВІЛ-інфекцією. Це:1)вертикальний (від матері до дитини) 2) через кров.
Працюємо за презентацією
13 листопада 1998 р. в Токіо відкрилась перша конференція Всесвітнього руху доброти, цю дату й залишили для щорічного святкування. Але офіційно Всесвітній день доброти заснували 18 листопада 2000 р. на ІІІ конференції Руху доброти у Сінгапурі.
Сьогодні працюємо за презентацією
Сьогодні працюємо за презентацією
Година спілкування
Сьогодні працюємо за презентацією
Скажемо булінгу: "НІ!" тисни ТУТ
.jpg)
27 жовтня - День української писемності та мови
Перегляньте відеоролик про українську мову
https://youtu.be/nqReOxAjuWg?si=Y9j0YRHbUfYgR-8N
З 11.00-12.00 - радіодиктант національної єдності
https://www.youtube.com/channel/UCMEMEhlnxpkTphipw-EpFMA
Пропоную вікторину "Яка моя українська?" (за змістом переглянутого відео)
06 жовтня 2023 року Зустріч у Google meet о 8:30
І. ГС. 29.09.23 - День пам’яті жертв Бабиного Яру
29 вересня 2023 року виповнилися 82-і роковини масових розстрілів мирного населення в урочищі Бабин Яр.
Впродовж двох років німецької окупації Києва, в 1941–1943-му, маховик смерті, розгорнутий нацистами у Бабиному Яру, забрав життя близько 100 тисяч людей – євреїв, ромів, полонених червоноармійців, пацієнтів психіатричної лікарні, цивільних заручників, українських націоналістів і радянських партизанів, в’язнів Сирецького концтабору. Бабин Яр став символом «Голокосту від куль» у світі: 29–30 вересня 1941 р. нацисти розстріляли тут майже 34 тисячі київських євреїв. Їх прирекла на смерть націонал-соціалістична ідеологія, яка спиралася на «расову теорію». Вона ділила людей на «вищі» та «нижчі» раси. А євреї та роми взагалі опинилися поза цим поділом, нацисти не вважали їх вповні людьми, вбачали в них ворогів і загрозу. Бабин Яр залишається нагадуванням, до чого призводять расизм, ненависть і міжнаціональна ворожнеча, переслідування людей на основі національності, віри тощо.
29 вересня 2023 року у День пам’яті жертв трагедії Бабиного Яру на території Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» відбулася спільна міжрелігійна молитва пам’яті. Духовні лідери звернулися з словами про пам'ять та молитвою. У продовження заходу усі присутні вшанували пам’ять жертв Бабиного Яру хвилиною мовчання та поклали до пам’ятника «Менора» символічні камінці за єврейською традицією й запалили лампадки.
ІІ. Бесіда з енергобезпеки + Презентація ТУТ
29 вересня 2023 року
Зустріч у Google meet о 8:30
ГС. День захисників і захисниць України
Вікторина онлайн"Від козака до захисника" за посиланням
https://forms.gle/rKm9ytgeqv3KTddX9
З
2015 р. є державним святом.
У серпні 2021 р. свято було перейменовано на «День захисників і захисниць
України» для встановлення статевої рівності.
Передумови
Потреба у загальнодержавному святі для відзначення захисників України особливо гостро постала після російської окупації Криму та початку воєнних дій на території Донецької та Луганської областей. Сотні полеглих бійців за Україну потребували гідного вшанування з боку суспільства і держави. Також в українському суспільстві внаслідок реакції на російсько-українську війну підсилилися тенденції декомунізації — відмови від радянських символів і свят.
Президент Порошенко встановив:
щорічно 14 жовтня відзначати
День захисника України та скасувати святкування Дня
захисника Вітчизни 23 лютого, знаного за часів СРСР як «День
радянської армії і Військово-морського флоту».
Президент П. О. Порошенко на виступі під час військового параду в Києві 24 серпня 2014 р. відзначив:
|
|
В багатому на подвиги літописі українського воїнства безліч битв і дат,
гідних стати Днем захисника Вітчизни. Я наголошую, Україна більше ніколи не
відзначатиме це свято за військово-історичним календарем сусідньої країни. Ми
будемо шанувати захисників своєї Батьківщини, а не чужої! |
|
|
— Петро
Порошенко, Президент України,
24 серпня 2014. |
||
Голова Українського
інституту національної пам'яті Володимир
В'ятрович мотивував вибір дати 14 жовтня для Дня
захисника України історичною традицією вшанування українського війська на Покрову.
На Покрова традиційно відзначається
як день
Українського козацтва та створення Української
повстанської армії — військово-політичної формації українського
визвольного руху.
Державне свято
Свято встановлене 14 жовтня 2014 р.
указом Президента України П.Порошенка з метою вшанування мужності та героїзму
захисників незалежності й територіальної цілісності України, військових
традицій і звитяг Українського народу, сприяння подальшому зміцненню
патріотичного духу в суспільстві та на підтримку ініціативи громадськості. Цим же указом
скасовано указ Президента України Л.Кучми 1999 р.,
яким встановлювалося свято — День
захисника Вітчизни, що відзначалося щорічно 23 лютого.
Неробочий день
Пізніше Президент Порошенко виступив з
ініціативою зробити з 2015 р. День захисника України державним святом
і неробочим днем
із внесенням відповідних поправок до Кодексу
законів про працю.
5 березня 2015
р. ВР України ухвалила
за основу та в цілому президентський законопроєкт, яким пропонується зробити вихідним
днем День захисника України 14 жовтня.
Через реформу
церковного календаря в Україні 28 червня 2023 р.Президент України В.Зеленський підписав
указ про зміну дати святкування з 14 на 1 жовтня, а також вніс до Верховної
Ради України законопроект про відповідне перенесення дати неробочого дня.
Встановлення гендерної рівності
3 серпня 2021 р. Президент В.
Зеленський підписав Закон «Про внесення зміни до статті 73
Кодексу законів про працю України» № 1643-ІХ, який парламент ухвалив 14
липня 2021р. Документ сприяє гендерно збалансованому висвітленню ролі
військовослужбовців у захисті нашої країни та належному вшануванню воїнів обох
статей. Адже багато жінок нарівні з чоловіками беруть участь у захисті
суверенітету й територіальної цілісності України.
Згідно із законом, назва свята «День
захисника України», яке щороку відзначається 14 жовтня, змінюється на «День
захисників і захисниць України». Закон набрав чинності з дня, наступного за
днем його опублікування, тобто з 4 серпня 2021 р.
Зміна дати
У зв'язку з реформою
церковного календаря в Україні, Покрова
Пресвятої Богородиці з 2023 р. відзначатиметься 1 жовтня. 28
червня 2023р. Президент України В.Зеленський подав
до Верховної Ради законопроєкт про перенесення Дня захисника України з 14
жовтня на 1 жовтня, який було ухвалено 14 липня 2023 р. 28 липня Зеленський
підписав законопроєкт та Указ Президента № 455/2023 «Про внесення змін до
деяких указів Президента України», відтак, дата відзначення свята була
остаточно перенесена.
Сила нескорених
Саме під таким гаслом — «Сила
нескорених» — українці вперше відзначали свято Дня захисника України 14
жовтня.
10 жовтня 2015 р.Президент України П.Порошенко
під час виступу на Всеукраїнському форумі учасників антитерористичної операції
зазначив, що саме силу нескорених продемонстрували українські воїни, які
відстоюють незалежність та суверенітет України у війні з російським агресором.
Президент наголосив, що захист Вітчизни
став справою всіх українців, тому День захисника України, який визначено
вихідним днем, має стати всенародним святом, таким же значимим як Різдво,
Великдень чи День незалежності.
22 вересня 2023 року
Зустріч у Google meet о 8:30
ТВГ. Олімпійський урок. «Участь незалежної України в Олімпійських іграх»
1 вересня 2023 року
Ти як? Повертаємося до школи
💦 Переглянь відео, з якого ти дізнаєшся
- як допомогти іншим у стресі
- як спілкуватися у стресі
- як підтримати людину
💦 Виконай вправи, які допоможуть тобі опанувати свої емоції
Крім того, у понеділок, 20 лютого розпочинається Масляний тиждень.
Яке релігійне свято 20 лютого
Православна церква 20 лютого вшановує пам'ять преподобного Луки Елладського. У народі день називають Луковником або Могутницею. Прийнято було цього дня пекти великі цибульні пироги, якими ділилися з бідними.
День ангела 20 лютого
Іменини в цей день святкують: Лука, Парфеній, Петро, Георгій, Олександр та Олексій.
Які історичні події стались 20 лютого
1649 — БогданХмельницький розпочав переговори з поляками щодо визначення кордонів Запорізького війська;
1872 —У Нью-Йорку відкрився Метрополітен-музей;
1909 —Опубліковано «Перший маніфест футуризму»;
1940 —Уперше на екранах з'явилася мультиплікаційна пара Том і Джеррі;
2002 —Засновано українське видавництво «Видавничий дім «Школа» (Харків);
2014 —Під час протистояння Майдану та злочинної влади президента Януковича на Інститутській вулиці Беркутом було розстріляно активістів. Загиблих згодом назвали «Небесною сотнею»;
2014 —Вторгнення російського спецназу на територію автономної республіки Крим. Деньпочатку російсько-української війни.
Хто народився 20 лютого
1905 —Улас Самчук, український письменник, член уряду УНР у вигнанні.
1921 —Микола Савченко-Миколенко, лейтенант ЧА, хорунжий УПА, командир сотні «Східняки», член Закордонного Представництва УГВР, член Видавничого комітету «Літопис УПА», Лицар Золотого Хреста бойової заслуги 1 класу.
1924 —Сідні Пуатьє, американський актор, режисер і продюсер, перший актор афроамериканського походження, що отримав Оскар.
1925 —Роберт Альтман, американський режисер, сценарист, продюсер.
1926 —Кен Олсен, американський інженер, засновник Digital Equipment Corporation, піонер комп'ютерної індустрії.
1951 —Ґордон Браун, британський прем'єр-міністр.
1963 —Ієн Браун, вокаліст і засновник британського гурту The Stone Roses, нині успішний сольний виконавець.
1966 —Сінді Кроуфорд, американська супермодель і акторка.
1967 —Курт Кобейн, популярний американський рок-музикант («Nirvana»).
1975 —Брайн Літтрел, американський попспівак, член гурту «Backstreet Boys».
1988 — Ріанна, співачка.
01.09.22 Ми українці: честь і слава незламним
Мета: формувати уявлення про Україну як про суверенну державу з давньою історією, багатою культурною спадщиною, розширити знання учнів про державні символи України; в ігровій формі познайомитися з короткими відомостями з життя визначних українських діячів, які відіграли значну роль в творенні держави України; розвивати в учнів творче мислення, уяву, комунікабельність, уміння працювати в команді; сприяти вихованню патріотичних почуттів, любові до рідного краю, гордості за свою державу.
Перебіг уроку
I. Організаційний момент
Учитель: Добрий день, дорогі мої діти, мої учні!
Пролетіло тепле літо,
В навчання вернулись діти.
Відпочили всі нівроку.
Із новим навчальним роком! Вітаю вас з Днем знань! Сьогодні ми розпочинаємо новий 2022-2023 навчальний рік.
За цей час, за ці пів року, що ми не бачилися, ви змужніли, стали дорослішими, розумнішими, витривалішими, ще більшою опорою і підтримкою стали для своїх батьків! Сьогодні складний час: ми живемо в умовах війни. Нікого не дивують звуки сирен, блокпости та інші атрибути військового часу. Багато з нас вимушено залишили свої домівки. Хтось живе за кордоном, на інших територіях України, а хтось залишається в нашому рідному містечку.
Україна – єдина, суверенна, незалежна. Нещодавно 24 серпня наша країна відсвяткувала річницю Незалежності, яку вона здобула у 1991 році. 31 рік тому!! Цілі століття передували цій важливій сторінці історії України. І саме сьогодні, як ніколи, ми мали змогу зрозуміти, що які Щасливі ми, що народилися на такій чудовій, багатій, мальовничій землі ― у нашій славній Україні. Наша країна пройшла великий і важкий шлях назустріч Незалежності. І сьогодні ми з вами повинні з*ясувати, як добре ви знаєте свою рідну державу.
Учень: Коли крізь розпач випнуться надії
І загудуть на вітрі степовім,
Я тоді твоїм ім'ям радію
І сумую іменем твоїм.
Учень: Коли грозує далеч неокрая
У передгроззі дикім і німім,
Я твоїм ім'ям благословляю,
Проклинаю іменем твоїм.
Учень: Коли мечами злоба небо крає
І крушить твою вроду вікову,
Я тоді з твоїм ім'ям вмираю
І в твоєму імені живу!
Станція І «Фольклорна» : Знайди продовження прислів’я
1. Чув дзвін, та… (не знає, звідки він)
2. Не штука — наука, а штука… (розум)
3. Навчай інших і… (сам навчишся!)
4. Хто людей питає, той і… (розум має)
5. Добре діло — утіха, як ділові… (не поміха)
6. Дивиться рідко, та густо… (бачить)
7. Кожна пташка своє… (гніздо хвалить)
8. Наука, як кажуть, в ліс не веде, а… (з лісу виводить)
9. Слава не поляже, а… (про себе розкаже)
10. Мудрець скаржиться, що не знає людей, дурень скаржиться, що…
(люди не знають його)
11. Хто з київських князів казав : «Іду на ви» (князь Святослав)
12. Хто з київських князів хрестив своїх сучасників? (князь Володимир «ясне сонечко»)
В нас ніхто не відніме свободи
І своїх не нав'яже знамен!
Хай несе не осквернені води
В Чорне море старий Борисфен!
Дуже довго були ми німими
Та ніхто вже не стулить нам уст!
Вже ніхто в нас тебе не відніме, |
Золота моя Київська Русь!
**Питання для кмітливих! Кого чи що названо Борисфеном, який несе свої води у Чорне море? (Річка Дніпро)
Учитель: Лицарями, які боронили нашу землю, називали славетних козаків.
Станція ІІ «Козацька». Дайте відповіді на питання, обравши один із запропонованих варіантів.
1. Що означає слово «козак»? А. Переселенець. Б. Бідняк. В. Вершник, вільна людина.
2. «Носом чує татарюгу, зна по птицях, і по звіру…» — перекази та легенди наділяли козаків магічною силою. Чи відомо тобі, як називали козаків, які зналися на травах та вміли ворожити?
А. Драгоман. Б. Характерник. В. Шаман.
3. Де відбулася перша битва в ході визвольної війни?
А. Під Крутами. Б. Під Жовтими Водами. В. Під Берестечком.
4. Назви найвідоміший козацький танок. А. Гопак. Б. Краков’як. В. Хоровод.
5. Кому заборонявся вхід на територію Запорозької Січі?
А. Заміжнім жінкам. Б. Молодим незаміжнім дівчатам. В. Усім жінкам.
6. Першу козацьку фортецю збудували на острові…
А. Зміїному. Б. Мала Хортиця. В. Велика Хортиця.
7. Останній гетьман Запорозької Січі.
А. Пилип Орлик. Б. Павло Полуботок. В. Кирило Розумовський.
8. Хто був автором першої української Конституції?
А. Богдан Хмельницький. Б. Пилип Орлик. В. Григорій Сагайдачний.
9. Як називали козаків, які перебували на державній службі?
А. Найманці. Б. Реєстрові козаки. В. Характерники.
10. Назви ім’я відомого козака, який брав участь у більш ніж п’ятдесяти битвах. А. Іван Сірко. Б. Іван Богун. В. Дмитро Вишневецький.
Учень: Козаче, воїне величний,
Прославлений ти у віках!
У куряві, в гарячих битвах
Ти торував свободі шлях.
Бурлив Дніпро, іржали коні,
Степи виднілись в близині.
З османським Кримом в прикордонні
Могутні козаки жили.
Були відважні і сміливі,
Відстоювали наш нарід,
Щоб зазіхнути окупанти
На Січ козацьку не змогли.
Віками боремось за Волю,
Низький доземний вам уклін,
Славетнії козацькі вої,
Що українство зберегли.
Учитель: Станція ІІІ «Історична». 20 століття стало як трагічною, так і тріумфальною сторінкою в історії нашої держави. Саме в цьому столітті часто йшла боротьба за незалежність.
Акровікторина. Запишіть відповіді в стовпчик, обведіть у кожному слові букву, яку я назву. Яке слово утворилося?
1. Як називається герб нашої держави? (Тризуб). 5б
2. Які гори України ви знаєте? (Карпати). 1б
3. Як називається найбільша річка України? (Дніпро). 5б
4. Який птах є символом України? (Лелека). 6б
5. Столиця України? (Київ). 3б
6. Кущ-символ України? (Калина). 5б
7. Збірка віршів Т.Г. Шевченка? (Кобзар). 5б.
Учитель: Ви за цей час подолали відстань у більш ніж тисячоліття, Наступна станція «Сучасність». Це історія вже нашого часу. Це час героїв, які жили або живуть серед нас.
Мозковий штурм.
Хто став на захист держави? (ЗСУ, Президент, територіальна оборона, Національна гвардія, волонтери, увесь український народ)
Яка роль кожного у цій війні? (Допомога державі…Віра в ПЕРЕМОГУ)
Які найкращі риси проявили українці? (ПАТРІОТИЗМ. Згуртованість, взаємодопомогу, толерантність…)
У чому наша сила, як ви гадаєте? (У єдності, незламності, силі духу)
Чому інші країни захоплюються українцями? (Бо попри все українці мужньо боронять рідну землю)
Яке основне ваше завдання зараз? (Гарне навчання)
Асоціативний кущ. Візьміть аркуш, напишіть слово Україна, поставте стрілочки і запишіть, якою ви її бачите після перемоги, напишіть побажання нашій улюбленій країні.
Учень: Всім доброго вечора! Ми з України!
Ні слава, ні воля не вмерли ще, ні!
Ми — Суми і Харків, і острів Зміїний,
Ми — Київ, Чернігів, Херсон і Ірпінь!
Ми є Маріуполь! Відплата вже близько.
Ніколи не були братами русні,
Бо нас колисали у різних колисках
І різні співали весільні пісні.
Ми — Львів, Миколаїв: в нас доля єдина.
Тому не жалійте ні сил, ані куль.
Всім доброго вечора! Ми — Україна!
Усе буде добре — 4.5.0!
Вчитель : ось ми й досягли кінця своєї подорожі.
Від Заходу вкраїнського й до Сходу
Ми єдності ланцюг протягнем знов,
Посієм між людьми священну згоду.
Ми разом! Це основа всіх основ.
Тепло сердець здолає ворожнечу,
І об’єднає всіх свята мета:
Тримаймось разом. Ми – велика сила.
Й не забуваймо: Батьківщина в нас одна.
Тут бились прадіди, зросили землю кров’ю,
Чужинців проганяли раз у раз.
Вороже зло ми переможемо любов’ю,
Нам об’єднатись заповів пророк Тарас.
І заспіває знову Україна,
І оживе її свята земля.
І пам’ятаймо: тільки в єдності – народу сила
То ж стали золотими ці слова.
Розв*яжи ребуси
Немає коментарів:
Дописати коментар