11. Українська мова (підготовка до НМТ 2026)

Підготовка до НМТ 2026

                                   

 Посилання на онлайн-урок: https://meet.google.com/ttz-khpr-equ

25.11.2025  Зустріч у Google meet о 12:00 та о 13:20

 Заняття № 23-24

Тема.   Просте двоскладне речення. Підмет і присудок як головні члени двоскладного речення.  Зв’язок між  підметом  і  присудком. Тире між підметом і присудком

Мета: визначати  структуру  простого  двоскладного речення, особливості зв’язку між підметом і присудком; правильно й комунікативно  доцільно  використовувати прості речення. Правильно вживати тире між підметом і присудком

Кроки до виконання

🎀  Виконайте завдання з тесту ЗНО-2006

Складений дієслівний присудок наявний у реченні

А Книжка - це змога погомоніти з людиною через століття.

Б Я люблю очима тишу цілувати.

В Там будуть горіти до ранку в туманних дзеркалах троянди.

Г Мені осіння ніч короткою здається.

Д Зоря на небі рожева вже почала займатися.

✅ І. Практична частина

ТЕСТ Головні члени речення

ТЕСТ. Другорядні члени речення

✅ ІІ. Теоретична частина

Презентація. Підмет і присудок

Презентація. Тире між підметом і присудком

Додаток 1.

Підмет. Способи вираження підмета


Підмет — головний член речення, що означає особу, предмет або явище, якому приписується якась дія, стан чи ознака, виражена присудком. Підмет відповідає на питання  хто? що?
За структурою підмети поділяються на прості й складені.
 Простий підмет може бути виражений: 
1. Будь-якою частиною мови:
іменником: Вітерець  розганяє білі хмарки (С. Божок); 
займенником: Лунають вони гучно та далеко-далеко.
прикметником у значенні іменника: Там лишилися її рідні (Ю. Збанацький);
дієприкметником: Визволені одразу кинулися до воїнів.
числівником: На тротуарі стояло двоє (Ю. Бердник);
прислівником: Одержане на першому екзамені «відмінно» дуже мене підбадьорило.
                    
 2. Неозначеною формою дієслова:  
Жити — це значить дихати, це значить діяти.

3. Вигуком, звуконаслідуванням:
Незамовкаюче серед темноти «ура» підіймалося все вище, охоплюючи вершину (О. Гончар ).

Складений підмет виражається словосполученням або реченням, якщо вони вжиті у значенні іменника в називному відмінку. Це можуть бути:
1. Іменники або займенники у Н.в. з іменником або займенником в О.в.:
Ми з Мар'яною пішли на прогулянку.
Присудок у таких реченнях стоїть у формі множини.

2. Кількісні числівники або слова з кількісним значенням (багато, трохи) із іменником або займенником у Р.в.:
П’ять учнів відмовилися їхати на екскурсію.
Дехто з учнів залишився на чергуванні.
 
3. Власні назви:
«Запорожці пишуть листа турецькому султану» — найвідоміша картина І. Рєпіна.
Багато прекрасних картин створила Катерина  Білокур.

Присудок як головний член речення


Присудок — це головний член речення, що означає дію, стан або ознаку підмета і граматично пов’язаний з ним. Відповідає на питання: що робить предмет? що з ним робиться? який він є? хто він такий? що він таке?Присудок.svg
Присудок виражає дію, здійснювану діячем, психічний або фізичний стан, визначення одного предмета через інший предмет, характеристику предмета тощо:
Обіч дороги длубається в болоті чапля (Ю. Яновський).
Плачуть трави, тужать під косою (М. Рильський).
  За своєю структурою присудок може бути простим та складеним.
 
Простий дієслівний присудок виражається дієсловом дійсного, умовного, наказового способів, а також інколи інфінітивом:
Чи не пішли б ми додому? Я їй розказувати, а вона сміятись та ридати.

До простих належать також присудки, що виступають у складеній формі майбутнього часу (буду робити), у формі наказового (хай знає) або умовного способів (робив би).

Простий присудок виражається:
  • дієсловом дійсного, умовного або наказового способу:
Довкола все зчудовано притихло. Вже б нікуди звідси не їхав, так і зостався б у Бережанах. Нехай мої струни лунають.

  • вигуком або звуконаслідувальним словом:
Під ногами шурх! та шурх! гадюки. 
  • фразеологізмами зі значенням дії:
Ви послухайте його і на вус намотайте (М. Стельмах).
  • складеною формою майбутнього часу дієслова:
Сьогодні на уроці ми будемо вивчати (= вивчатимемо) нову тему.
Складений присудок.svg
Складений присудок складається з двох компонентів. Розрізняють складений іменний і складений дієслівний присудок.
Складений іменний присудок складається з іменної частини (іменника, прикметника, дієприкметника, займенника, числівника) і дієслова-зв’язки.
❗❗❗ У ролі дієслова-зв’язки найчастіше вживаються слова бути, стати, становити, являти, називатися, вважатися, зватися, доводитися, лишатися, прикидатися тощо. До іменної частини можуть входити сполучники як, мов, точно та ін.
Я залишусь завжди молодим (В. Сосюра).
Мені осіння ніч короткою здається (Леся Українка).
Зверни увагу! У реченнях з нульовою зв’язкою в ролі іменної частини можуть вживатися  кількісні та порядкові числівники: Я наче сам один на великому світі (Ю. Яновський).  - прислівник, наприклад: Полон — це гірше, ніж смерть.
- фразеологізми іменного типу: Сон рябої кобили все це.
Дієслово-зв’язка бути у формі теперішнього часу (є), як правило, опускається. Присудок із пропущеною дієслівною зв’язкою вважається складеним іменним із нульовою зв’язкою: Краса — верховний учитель. (О.Довженко).
Складений дієслівний присудок складається з інфінітива й допоміжного дієслова. Основним компонентом складеного дієслівного присудка виступає інфінітив (називає конкретну дію). Допоміжне дієслово передає граматичне значення способу, часу, особи, числа.
❗❗❗ У ролі допоміжних дієслів можуть бути:
  • дієслова зі значенням початку, кінця, продовження дії — почати, перестати, стати, зостатися, кинутися, продовжувати:   У тіло почало входити м'яке тепло і півсон.
  • дієслова зі значенням можливості, неможливості дії, прагнення, бажання — мусити, хотіти, бажати, уміти, думати, треба, любити:
Тепер така пора, що людина мусить людині помагать.
  • дієприкметники змушений, покликаний, приречений, зобов'язаний:    Ця картина приречена стати шедевром.
  • присудкові прислівники слід, треба, можна, шкода, необхідно, жаль, соромно, пора:
Василеві соромно згадувати про свій вчинок.
  • прикметники типу повинен, зобов'язаний, змушений, здатний, готовий, рад, згоден, ладен, спроможний, схильний  тощо:

За золоту монету він ладен танцювати хоч до ранку.
Тире між підметом і присудком ставиться:
1. Якщо обидва головні члени речення виражені іменниками

або кількісними числівниками у називному відмінку:
Природа — наймудріший співрозмовник, рівного їй нема.

Три рази по три — дев'ять.
 
2. Якщо підмет і присудок або один із цих членів виражений інфінітивом: 
Жити — Вітчизні служити. Завдання молоді — вчитися.

3. Якщо присудок, виражений іменником у називному відмінку або інфінітивом, приєднується до підмета за допомогою слів це (це є), оце, то, ось, (це) значить:
Коровай — то щедрість нив.
 
4. При підметі, вираженому займенником для смислового та інтонаційного виділення:
 Я — небо. Я — полотнище віків. Це — мій народ.
 
Тире не ставиться, якщо:
1. Підмет чи присудок виражені особовим або питальним займенником: 
Він запеклий мисливець (Ю. Збанацький).
 
2. До складу присудка входять сполучники як, ніби, мов, немов, неначе:
На гіллі рясному цвіт немов сніжинки (В. Сосюра).
 
3. Перед присудком, вираженим іменником, стоїть частка не:
Серце не камінь. 
 
4. Якщо між підметом і присудком стоїть вставне слово: Любов, між іншим, справжній скарб.
 
5.Присудок виражений прикметником або присвійним займенником:
 З усіх утрат втрата часу найтяжча (Г. Сковорода).
 

Зверни увагу! Тире між підметом і присудком може як ставитися, так і не ставитися. 
Пшениця — руса. Жито — темно-русе (Є. Гуцало)  Я не окраїна, я не руїна, я — Україна, я — Україна! (Т.Домашенко)   
Це  справжнє чудо. Це — земля(П. Перебийніс). 
  А тільки Дніпро там — як море (Р. Іваненко).
Тире ставиться за наявності логічно наголошеного присудка чи підмета та паузи між ними.




18.11.2025   Офлайн 

Заняття №21-22

Тема 1.  Синтаксис. Словосполучення. Словосполучення  й  речення  як основні одиниці синтаксису. Підрядний і сурядний зв’язок між словами й частинами складного речення

Мета: розрізняти  словосполучення  й  речення,  сурядний  і  підрядний  зв’язок  між  словами  й частинами складного речення

Тема 2. Речення. Речення  як  основна  синтаксична  одиниця.  Граматична основа речення. Порядок слів у реченні. Види речень

Мета: повторити способи вираження граматичної основи; порядок слів у реченні (прямий і зворотній - інверсія);  розрізняти  речення  різних  видів: 

за  метою висловлювання  (розповідні,  питальні  й  спонукальні); 

за  емоційним забарвленням (окличні й неокличні);

за будовою (прості й складні);

за  складом  граматичної основи (двоскладні  й односкладні);

за  наявністю  другорядних членів (непоширені й поширені);

за наявністю необхідних членів  речення (повні  й  неповні); 

за наявністю ускладнювальних засобів (ОЧР, звертань, вставних слів,  словосполучень,  речень, відокремлених членів речення)

Кроки до виконання

1. Виконайте завдання з тесту ЗНО

Поміркуймо! Словосполучення наведено в рядку

А найбільш смачний

Б упродовж року

В ахіллесова п'ята

Г ті обов'язки

Д листя опадає

Е будемо спілкуватися

Є світло і тінь

✅ І. Теоретична частина



1). Презентація "Словосполучення. Речення"

2) Презентація "Порядок слів у реченні"

✅ ІІ. Практична частина

1) ТЕСТ. Словосполучення

2) ТЕСТ.  Класифікація речень

3) Словничок фразеологізмів 

Д   Давати прочухана – дуже лаяти кого-небудь.

Далеко куцому до зайця – велика різниця між ким-небудь.

Дамоклів меч – небезпека або неприємність, що постійно загрожує комусь.

Дати відкоша – не погоджуватися виходити заміж чи зустрічатися з кимсь; відмовляти кому-небудь у сватанні, залицянні.

До нових віників – надовго.

До сьомого поту – дуже виснажливо, понад силу; тяжко.

Е   Еолова арфа – душа людини, яка відгукується на всі події життя.

Ж  Жовтороте пташеня – про недосвідчену людину.

З  З доброго дива – невідомо чому, без будь-якої причини.

З душі верне – який відвертає від себе; осоружний.

З молоком на губах – хтось дуже молодий, неповнолітній, недосвідчений.

З притиском – твердо, категорично, суворо, незадоволено.

За версту почути – відразу можна розпізнати, відрізнити від інших.

За всяку ціну – обов'язково, неодмінно, за всіляких умов, обставин, незважаючи на будь-які труднощі чи перешкоди.

За милу душу – охоче, з дуже великим задоволенням.

За тридев’ять земель – дуже далеко.

Заварити кашу – затіяти щось дуже складне, клопітне, що загрожує неприємними наслідками.

Задирати голову – триматися гордовито, зазнаватися.

Задирати носа – гордовито триматися,  зазнаватися.

Закрутити веремію – здіймати колотнечу, спричиняти неспокій.

Зарубати на носі – добре, надовго запам’ятати.

Заходити збоку – говорити про суть справи натяками.

Збиватися з ніг – дуже втомитися.

Збігло за водою – непомітно і безповоротно зникло щось.

Земля обітована – місце заповітної мрії.

Зі шкури пнутися – старатися з усіх сил.

Знати, де раки зимують – уміти добре розбиратися в ситуації; бути хитрим, спритним.

Золота молодь – розбещені діти багатих батьків.

Зривати личину – показувати справжню сутність когось, чогось.

Зривати маску – викривати кого-небудь, показуючи його справжню сутність, істинні наміри.


Додаток. Перелік деяких помилкових висловів з відповідниками:

згідно закону - згідно з законом;

здавати іспит - складати іспит;

бувший у користуванні - вживаний;

в люби́й день - у будь-який день;

вибачте мене - вибачте мені;

заказати товар - замовити товар;

заключати договір - укладати договір;

їх будинок - їхній будинок;

на протязі місяця - протягом місяця;

на рахунок цього - щодо цього;

приймати участь - брати участь;

прийняти міри - вжити заходів;

по крайній мірі - принаймні;

виключення - виняток;

запобігти руйнування -запобігти руйнуванню;

багаточисельні дзвінки - численні дзвінки;

подорожувати по європейським країнам - подорожувати європейськими країнами;

відповіді співпадають - відповіді збігаються;

відповідно угоді - відповідно до угоди;

давно знати друг друга - давно знати один одного;

зраджувати принципам - зраджувати принципи;

навчатися малюванню - навчатися малювання;

наслідувати відомій актрисі - наслідувати відому актрису;

підводити підсумки - підбивати підсумки / підсумовувати;

попередити хворобу - запобігти хворобі;

приводити приклад - наводити приклад;

приїхав вісім років назад - приїхав вісім років тому;

проблема заключається - проблема полягає;

слідуюча зупинка - наступна зупинка;

ювілейні міроприємства - ювілейні заходи;

потерпіти поразку - зазнати поразки;

одержати перемогу - здобути перемогу;

задаватися метою - ставити за мету або мати на меті;

слідувати звичаям - дотримуватись звичаїв;

нанести удар - завдати удару;

ви праві - ваша правда / ви маєте рацію;

гарно виглядати - мати гарний вигляд;

оточуюче середовище - довкілля;

прийшло в голову - спало на думку.


12.11.2025      Зустріч у Google meet о 12:00 та 13:20

Заняття № 19-20

Тема.  Будова слова. Словотвір. Спільнокореневі слова й форми того самого слова 

Мета: пригадати як визначати значущі  частини й закінчення слова; розрізняти  форми  слова  й  спільнокореневі слова,  правильно  вживати  їх  у  мовленні

Кроки до виконання

✅ І. Практична частина

1. Спільнокореневими до слова зір є всі слова, ОКРІМ
А неозорий
Б прозріти
В зоріти
Г зиркати

2. Випишіть слова, які мають закінчення, тобто є змінюваними.
Латинь, денді, леді, імідж, соло, ситро, капучино, ідальго, манго, індиго, октава, віче, резюме, тире, лате, анонс, метро, кіно, пальто, імпульс, мадам, алое, синтез, салямі, таксі, нірвана, амплуа, яшма.

З перших букв виписаних слів складіть назву твору Лесі Українки, у якому є найхарактерніші ознаки неоромантизму.

3. Виконайте тест ЗНО. Будова слова. Словотвір (zno.osvita.ua)

✅ ІІ. Теоретична частина

Значущими частинами слова є корінь, префікс, суфікс, закінчення.

Слова службових частин мови, попри те, що їх називають словами, є своєрідними одиницями — безкореневими, адже вони не мають самостійного лексичного значення, а мають лише граматичне значення.

✔ Порядок розташування частин слова такий:

префікс — корінь — інтерфікс — корінь —суфікс — закінчення — постфікс.

✔ Основа — частина слова без закінчення. Вона виражає зна­чення слова, тому є спільною для всіх форм слова (міст-о, міст-а, міст-у, міст-ом).

Лише з основи складаються незмінювані слова (не мають ніякого закінчення), а саме:

    - незмінювані іменники: манто, метро, таксі, Марокко;
     - форми дієслова — інфінітиви: писати, читати;
     - форми дієслова — дієприслівники: писавши, читаючи, люблячи;
     - форми дієслова — безособові форми на -но, -то: писано, читано;
    - прислівники: безоглядно, натщесерце, по-українськи.
      ✔ Запам*ятайте!!! Іменники вино, ситро, пальто є змінюваними (вина, вину, вином; пальта, пальту, пальтом; ситра, ситру, ситром)

    ✔ Закінчення     — змінна значуща частинслова, що виражає його грама­тичне значення (рід, число, відмінок, особу, час) і слугує для зв’язку слів у словосполученні й реченні. Наприклад, у слові весняна закінчення -а вказує на жін. рід, одн., Н. в. Закінчення мають усі змінні слова, хоча воно може бути нульовим, тобто таким, що не ви­ражається звуком і не позначається літерою, але має певне граматичне значення: ліс (чол.рід, одн.), прочитав (мин.час, чол.рід, одн.). Наприклад, у слові стіл нульове закінчення вказує на те, що це ім. чол. роду одн. в Н. в. так само, як у слові столу закінчення -у вказує на те, що це ім. чол. роду одн. в Р.в.
✔ Корінь — головна значуща частина слова, що містить спільне значен­ня спільнокореневих слів (воля, воленька, звільнити). Корінь є носієм лексичного значення.

Зауважте! Треба відрізняти спільнокореневі слова від слів з омоні­мічними коренями. Так, у словах гора, горе, горювати, угорі однаковий корінь гор, однак ці слова не є спільнокореневими, оскільки корінь у них має різне лексичне значення. Тому маємо дві групи споріднених слів: го­ра, угорі, гірка; горе, горенько, горювати. Вода, водити, водяний – омонімічні корені. Радіти, порада, радісний – омонімічні корені

✔ Префікс — значуща частина слова, що стоїть перед коренем і слугує для творення слів із новим лексичним значенням або відтінком у значенні: осінній — передосінній, чекати — зачекати.
✔ Суфікс — значуща частина слова, яка стоїть

після кореня та слугує для творення слів з новим лексичним значенням або відтінком у значен­ні: учити — учитель, калина — калинонька).

Різновидом суфікса є частка -ся(-сь), яка стоїть у кінці дієслів. Це постфікс: хвилюватися.

✔ Словотвір — розділ мовознавства, що вивчає способи та особливості творення похідних слів.

✔ Непохідні слова — не утвореніьвід інших слів (основа складається лише з кореня: неб[о], літ[о], тих[ий])

✔ Похідні слова — утворені від інших слів; можна простежити їхній спо­сіб творення: небесний, літній, ти­хенько.

✔ Твірне слово — слово, яке повністю «лягає» в основу похідного слова: холод — холодний, ліс — праліс.

✔ Твірна основа — частина слова, від якої творяться нові слова: кобза — кобзар, читати — читання.

✔ Словотворчі засоби — префікси та суфікси, за допомогою яких утворюються нові слова: сніг  — підсніжник.


Перегляньте відеорозповідь про суфікси та їхнє значення
СКЛАДИ КОНСПЕКТ
Однакові за написанням суфікси можуть мати різне значення:
-ЕН- (-ЄН-):
-- зайченя, мишеня, білченя (назви маленьких істот);
-- турченя, цареня (назви дітей);
-- імена, племена (іменники в множині);
-- утворений, вражений (ознаки за діями).
-АЧ-:
-- спостерігач, читач сіяч, укладач (особи за родом діяльності);
-- вусач, бородач (особи за зовнішньою ознакою);
-- вимикач, винущувач (предмети).
-ИЧ-:
-- підпасч, погонич (особи за родом діяльності);
-- русич (особи за місцем проживання);
-- Лукич, Савич (імена по батькові).
-ИК-:
-- аналітик, ваговик (особи за родом діяльності);
-- коник, хлопчик (істоти зі значенням позитивної оцінки);
-- возик, носик (предмети зі значенням здрібнілості);
-- чагарник (збірні поняття).
-ЕЦЬ:
-- продавець, видавець (особи за родом діяльності);
-- українець, іспанець (особи за національністю);
-- молодець, мудрець (особи за якісними ознаками);
-- вітерець (зменшувально-пестливі іменники).
-ИН-:
-- бадилина, соломина, стеблина, горошина, картоплина (одиничне значення);
-- городина, свіжина (збірні назви іменників);
-- копалина, тріщина (результат дії);
-- заглибина, провалина, височина (місця).
-ИЩ-:
-- сховище, горище (приміщення, території);
-- вітрище, комарище, вовчище (позначення збільшеності часто з негативним відтінком).
-ОК-:
-- садок, візок, теремок (зменшувально-пестливе значення);
-- молоток, колосок, жовток (одиничні предмети);
-- напрямок, смуток (абстрактні значення).
-ІНН-:
--терпіння, розуміння (абстрактні назви, утворені від дієслів);

--коріння, насіння (збірні поняття).



28.10.2025  Асинхронно

Заняття № 17-18

Тема. Лексика. Фразеологія

Мета: узагальнити та закріпити поняття лексика, лексичне значення слова, групи слів за значенням, лексична помилка; пояснювати  значення фразеологізмів, правильно й комунікативно доцільно використовувати їх у мовленні

!!! Перелік слів з нормативним наголосом

!!!  Словничок фразеологізмів

!!! Фразеологізми в алфавітному порядку

Кроки до виконання

✅❎✅ Пригадаймо матеріал уроків №11-12, №13-14

✅❎✅  Практична робота



3) ТЕСТ. Фразеологізми (Освіта zno.ua)



21.10.2025  Офлайн о 12:00 / Зустріч у Google meet о 13:20

Заняття № 15-16 

Тема. Лексика. Фразеологія

Мета: узагальнити та закріпити поняття лексика, лексичне значення слова, групи слів за значенням, лексична помилка; пояснювати  значення фразеологізмів, правильно й комунікативно доцільно використовувати їх у мовленні

!!! Перелік слів з нормативним наголосом

!!!  Словничок фразеологізмів

!!! Фразеологізми в алфавітному порядку

Кроки до виконання

✅❎✅ Пригадаймо матеріал уроків №11-12, №13-14

✅❎✅  Практична робота



3) ТЕСТ. Фразеологізми (Освіта zno.ua)




14.10.2025  Офлайн о 12:00 / Зустріч у Google meet о 13:20

Заняття № 13-14  

Тема. Поняття  про  фразеологізми

Мета: пояснювати  значення фразеологізмів, правильно й комунікативно доцільно використовувати їх у мовленні

!!! Перелік слів з нормативним наголосом

Кроки до виконання

*** Виконання завдань ХХVІ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика №1-5

І. Практична частина

1. Попрактикуйтеся!


2. ТЕСТ. Фразеологізми (Освіта zno.ua)

3. ЗНО. Тест. Фразеологізми (Google форма)

ІІ. Теоретична частина

1. Прочитайте! Вивчіть! Фразеологія. Натисни ТУТ

2. Перегляньте відео. Фразеологізми

3. Словничок фразеологізмів

4. Фразеологізми в алфавітному порядку

5. Підручник 11 клас, с.233-234. Додаток 1. Фразеологічні

 сининіми та антоніми



07.10.2025  Зустріч у Google meet о 12:00 та 13:20

30.09.2025  Офлайн о 12:00 / Зустріч у Google meet о 13:20

 Заняття № 9-10; № 11-12

Тема. Лексикологія

План повторення

 1) Лексика. 2) Лексичне значення слова. 3) Групи слів за значенням. 4) Лексична помилка

Кроки до виконання


І. Практична частина



ІІ. Теоретична частина
1. Пригадайте!
Лексика (від гр. lexis – слово) – словниковий склад мови, сукупність усіх слів, що вживаються в мові. Лексикою також називають окремі шари або групи слів, сукупність слів, які вживаються письменником у його творах.
Лексикологія вивчає словниковий склад мови: значення слів (лексем), їхнє походження та вживання. Основою лексичного значення є поняття. Поняття – узагальнене відображення у свідомості властивостей предметів і явищ дійсності. Одне лексичне значення може передаватися не лише словом, а й стійким словосполученням, висловом. Лексичне значення слова – це його внутрішнє значення (те, що слово називає), тобто реальний зміст, який закріплений досвідом народу. Воно передає співвіднесеність слова з предметами, явищами, процесами, відношеннями реальної дійсності та поняттями про них і властиве повнозначним словам, індивідуальне для кожного слова.

ГРУПИ СЛІВ У ЛЕКСИЦІ
Ознаки
Назви груп слів
Приклади
За значенням:
за кількістю значень
  • однозначні
  • багатозначні
мірошник, диктант, парта, Дніпро 

голова, урок, земля, команда
за характером значень
  • з прямим значенням
  • з переносним значенням
ідуть люди, летить птах, хвіст кота 

час іде, летить, хвіст колони, комети
за співвідношенням змісту (лексичного значення) і зовнішньої форми
  • синоніми
  • антоніми
  • омоніми
  • пароніми


сміятися, реготати 

 широко – вузько, початок – кінець 

 гриф – гриф, ніс —ніс, обід – обід 
уява , уявлення, дружній, дружний
За походженням:
споконвічна українська лексика (питома, незапозичена)
  • слова, успадковані з попередніх періодів розвитку мови
  • власне українські
довгий, везти, діти, холодний, зима, день, кузня, ярина, метелик, жіноцтво, мрія, несамохіть
запозичена лексика
  • зі старослов’янської
  • з інших слов’янських
  • із неслов’янських мов
уста, совість, глава 

 зичити, млин, завод, декабрист

 фантазія, соло, чабан, імпічмент
За вживанням:
за активністю вживання (за часом утворення і вживання слів у мовленні, з погляду сучасності лексики)
  1. 1.
    активного вжитку
  2. 2.
    пасивного запасу:
    • застарілі слова (архаїзми та історизми)
    • неологізми (загальномовні та авторcькі)
земля, вода, сонце, ліс, поле, вогонь, око, машина, дорога, гривня, надія шуйця, десниця, вої, чадо, ланити, піїт ясир, комірне, волость, повіт, кибалка драйвер, менеджер, рейджерство припутень (І. Драч), щодуші (Ліна Костенко), брунькоцвіт (П.Тичина)
за сферою вживання:
  • загальновживані
  • незагальновживані
  • діалектні
  • професійні
  • жаргонізми
  • арготизми
теревенити, торік кукуля, монятися, крумплі, коц курсив, на-гора, файл круто, облом, універ, на халяву
за стилістичними властивостями
  • нейтральні, немарковані (міжстильові)
  • стилістично марковані (забарвлені)
право, стежити, вниз, вода, день, багато, великий, тільки, куди, ліс, ненечка, преамбула, вищезазначений, психушка, зодчий, політизований
за емоційним забарвленням
  • нейтральні
  • емоційні
двадцять, вони, пишу, робота, гарненький, вітрюга
2) Ознаки іншомовних слів Натисніть ТУТ

3) Словник синонімів онлайн
4) Пароніми. Натисніть ТУТ




23.09.2025  Зустріч у Google meet о 12:00 та 13:20

Заняття № 7-8

Тема. Фонетика. Графіка. Орфоепія. Алфавіт. Склад. Наголос. Співвідношення звуків і букв. Основні випадки уподібнення приголосних звуків. Спрощення в групах приголосних

Кроки до виконання

І. Практична частина

1) Тести №1- с. (За посібником О.Авраменка)

2) ТЕСТ. Співвідношення звуків і букв 

3) ТЕСТ. Склад. Наголос

4) ТЕСТ. Спрощення в групах приголосних


ІІ. Теоретична частина

1. Працюємо за презентацією.  Натисни ТУТ



Запам'ятай!!! Винятки!!!

2. Повтори! Слова поділяються на склади.

Склад може утворюватися з одного або кількох звуків, серед яких обов’язково є голосний. Голосний звук становить основу складу. Скільки голосних у слові, стільки й складів. Залежно від того, на який звук склад закінчується, склади бувають закриті і відкриті.

Відкритим називається такий склад, який закінчується на голосний звук: ко-си-ти.

Закритим називається склад, який закінчується на приголосний звук: свіч-ка, без-під-став-ний.

Правила поділу слів на склади

1. Приголосний між двома голосними належить до наступного складу: про-по-зи-ці-я, за-ку-ток.

2. Два дзвінкі або глухі приголосні належать до наступного складу: рі-зьба, ми-ска, дру-жба.

3. Якщо між голосними є кілька приголосних, то [й], [в], [р], [л], які стоять після голосного, належать до попереднього складу, а звуки, що знаходяться після них — до наступного складу: май-же, лій-ка, мов-ник, скар-га, пил-ка. Якщо другий приголосний [й], [р], [л], то разом з попереднім приголосним вони належать до наступного складу: бу-льйон, ві-дро, ро-блю.

4. Якщо між голосними є кілька приголосних, то після наголосу один з них належить до попереднього складу, а решта — до наступного: друж-ній, віч-ний, дов-гий.

5. Якщо після ненаголошеного складу стоїть кілька приголосних, то всі вони, крім [й], [в], [р], [л], належать до наступного складу: се-стра, дя-дьків, пі-ді-бра-ти.

Наголос — це виділення одного складу в слові за допомогою посилення голосу. Склад, який має найбільшу силу звучання, називається наголошеним. Усі інші склади в слові ненаголошені.

Більшість слів в українській мові має один наголос. Деякі слова можуть мати подвійний наголос: апОстрОф, пЕрвІсний, тАкОж. Складні слова можуть мати декілька наголосів: один основний, решта — побічні: фотокореспондЕнт, веломотоспОрт.


3. Спрощення в групах приголосних

Спрощення в групах приголосних

У процесі словозміни чи словотворення інколи збігаються три й більше приголосних, що утруднює вимову. Тому в процесі мовлення один із приголосних (переважно середній) випадає і складна для вимови група приголосних спрощується.

Спрощення відбуваєтьсяСпрощення НЕ відбувається
-с(т)н-
-с(т)л-		Групи приголосних стн і стл спрощуються на сн і сл у вимові й на письмі: перстень — персня, честь — чесний, пристрасть — пристрасний, область — обласний, щастя — щасливий, користь — безкорисливий.Винятки:
а) слова кістлявий, пестливий, хвастливий, хвастнути, зап’ястний, хворостняк, у яких т зберігається і на письмі, й у вимові;
б) числівники шістнадцять, шістдесят, шістсот і п’ятдесят, у яких звук т у вимові випадає, але на письмі залишається;
в) прикметники, утворені від іменників іншомовного походження на cm: контрастний, баластний, форпостний, компостний, протестний.
-с(к)н-,
-з(к)н-,
-ш(ч)к-		Групи приголосних скн, зкн і шчк спрощуються на сн, зн і шк у вимові й на письмі: тиск — тиснути, блиск — блиснути, брязк — брязнути, горщок — горшка, дощок — дошка.
В утвореному від іменника писк дієслові допускається двояке написання: писнути і (рідше) пискнути.		Немає спрощення в словах випускний, пропускний, рискнути, вискнути (від виск), тоскно, скнара, скніти, брезкнути і споріднених.
-д-,
-р-,
-т-		У вимові й на письмі відбувається спрощення в таких словах:
а) тижня, тижневий — від тиждень;
б) проїзний, виїзний, під’їзний, наїзник і под.— із коренем -їзд;
в) серце — при формі сердець;
г) ченця — родовий відмінок від чернець;
ґ) скатерка — від скатертина.
-стц-,
-стч-,
-стськ-,
-нтськ-,
-нтств-		Лише у вимові відбувається спрощення:
а) у групах приголосних стц, стч: невістка — невістці [нев’ісˊцˊі], невістчин [нев’ішчин], хустка — у хустці [хусˊцˊі]; артистка - артистці, артистчин; бандуристка- бандуристці, бандуристчин;
б) у групах приголосних стськ, нтськ, нтств: турист—туристський [турисˊкий], студент—студентський [студенˊсˊкий], студентство [студенство], агент—агентство [агенство].

ДОДАТОК

Норми наголошування слів

Перелік слів з нормативним наголосом, які треба вивчити для успішного складання НМТ з УМ 2025 року. Зазначений перелік визначений програмою ЗНО з УМ, затвердженою наказом МОН  України №696 від 26.06.2018 року.

А  агронОмія   алфАвІт    Аркушик    асиметрІя

Б   багаторазОвий   безпринцИпний   бЕшкет  блАговіст  близькИй   болотИстий  борОдавка  босОніж  боЯзнь   бурштинОвий   бюлетЕнь

В   вАги (у множині)  вантажІвка  веснЯнИй  вИгода (користь)  вигОда (зручність)  видАння  визвОльний  вимОга  вИпадок  вирАзний  вИсіти  вИтрата  вишИваний    відвезтИ  відвестИ  вІдгомін  віднестИ  вІдомість (список)  відОмість (повідомлення, дані, популярність)  вІрші  віршовИй   вітчИм

Г  гальмО, гАльма глядАч  горошИна  граблІ  гуртОжиток

Д  данИна  дАно  децимЕтр  дЕщиця  де-Юре  джерелО  дИвлячись  дичАвіти  діалОг  добовИй  добУток  довезтИ  довестИ  довІдник  дОгмат  донестИ  дОнька  дочкА  дрОва

Е  експЕрт

Є  єретИк

Ж  жалюзІ

З  завдАння  завезтИ  завестИ  зАвжди  завчасУ  зАгадка  заіржАвілий    заіржАвіти  закінчИти  зАкладка  (у       книзі)  зАкрутка  залишИти  замІжня  занестИ  зАпонка  заробІток  зАставка   зАстібка  застОпорити  звИсока   здАлека  зібрАння  зобразИти  зОзла  зрАння  зрУчний  зубОжіння

І   індУстрія

К  кАмбала  каталОг  квартАл  кИшка  кіломЕтр  кінчИти  кОлесо   кОлія  кОпчений (дієприкметник)   копчЕний (прикметник)  корИсний  кОсий  котрИй  крицЕвий  крОїти  кропивА  кулінАрія кУрятина

Л  лАте  листопАд  літОпис

М  мАбУть  магістЕрський  мАркетинг  мерЕжа  металУргія  мілімЕтр

Н  навчАння  нанестИ  напІй  нАскрізний  нАчинка  ненАвидіти  ненАвисний       ненАвисть  нестИ  нІздря  новИй

О  обіцЯнка  обрАння  обрУч (іменник)  одинАдцять  одноразОвий  ознАка  Олень  оптОвий  осетЕр  отАман  Оцет

П  павИч  партЕр  пЕкарськи  перевестИ  перЕкис  перелЯк  перенестИ  перЕпад  перЕпис  піалА  пІдданий (дієприкметник)  піддАний (іменник, істота)  пІдлітковий  пізнАння  пітнИй  піцЕрія  пОдруга  пОзначка  пОмИлка  помІщик  помОвчати  

понЯття порядкОвий  посерЕдині  привезтИ  привестИ  прИморозок  принестИ  прИчіп  прОділ  промІжок  псевдонІм

Р  рАзом  рЕмінь (пояс)  рЕшето  рИнковий  рівнИна  роздрібнИй  рОзпірка  рукОпис   руслО

С  сантимЕтр  свЕрдло  серЕдина  сЕча  симетрІя  сільськогосподАрський  сімдесЯт  слИна  соломИнка  стАтуя  стовідсОтковий  стрибАти

Т  текстовИй  течіЯ  тИгровий  тисОвий  тім’янИй  травестІя  тризУб   тУлуб

У  украЇнський  уподОбання  урочИстий усерЕдині

Ф  фартУх  фаховИй  фенОмен  фОльга  фОрзац

Х  хАос (у міфології: стихія)  хаОс (безлад)

Ц  цАрина  цемЕнт  цЕнтнер   ціннИк

Ч  чарівнИй  черговИй  читАння  чорнОзем  чорнОслив  чотирнАдцять

Ш   шляхопровІд  шовкОвий  шофЕр

Щ  щЕлепа  щИпці  щодобовИй

Я  ярмаркОвий



16.09.2025  Офлайн / Зустріч у Google meet о 13:20

Заняття № 5-6

Тема. Фонетика. Графіка. Орфоепія. Алфавіт. Склад. Наголос. Співвідношення звуків і букв. Основні випадки уподібнення приголосних звуків. Спрощення в групах приголосних

Кроки до виконання

І. Практична частина

1) ТЕСТ. Співвідношення звуків і букв 

2) ТЕСТ. Склад. Наголос

3) ТЕСТ. Спрощення в групах приголосних


ІІ. Теоретична частина

1. Пригадайте!
Фонетика — роздiл науки про мову, який вивчає її звуковий склад. 
Графiка — це роздiл науки про мову, що вивчає систему знакiв для передачi на письмi звукiв мови. 
Орфоепія — розділ мовознавства, який вивчає систему норм літературної вимови.

Орфографія - розділ мовознавства, який вивчає правила написанняслів.

2. Працюємо за презентацією.  Натисни ТУТ



Запам'ятай!!! Винятки!!!

3. Повтори! Слова поділяються на склади.

Склад може утворюватися з одного або кількох звуків, серед яких обов’язково є голосний. Голосний звук становить основу складу. Скільки голосних у слові, стільки й складів. Залежно від того, на який звук склад закінчується, склади бувають закриті і відкриті.

Відкритим називається такий склад, який закінчується на голосний звук: ко-си-ти.

Закритим називається склад, який закінчується на приголосний звук: свіч-ка, без-під-став-ний.

Правила поділу слів на склади

1. Приголосний між двома голосними належить до наступного складу: про-по-зи-ці-я, за-ку-ток.

2. Два дзвінкі або глухі приголосні належать до наступного складу: рі-зьба, ми-ска, дру-жба.

3. Якщо між голосними є кілька приголосних, то [й], [в], [р], [л], які стоять після голосного, належать до попереднього складу, а звуки, що знаходяться після них — до наступного складу: май-же, лій-ка, мов-ник, скар-га, пил-ка. Якщо другий приголосний [й], [р], [л], то разом з попереднім приголосним вони належать до наступного складу: бу-льйон, ві-дро, ро-блю.

4. Якщо між голосними є кілька приголосних, то після наголосу один з них належить до попереднього складу, а решта — до наступного: друж-ній, віч-ний, дов-гий.

5. Якщо після ненаголошеного складу стоїть кілька приголосних, то всі вони, крім [й], [в], [р], [л], належать до наступного складу: се-стра, дя-дьків, пі-ді-бра-ти.

Наголос — це виділення одного складу в слові за допомогою посилення голосу. Склад, який має найбільшу силу звучання, називається наголошеним. Усі інші склади в слові ненаголошені.

Більшість слів в українській мові має один наголос. Деякі слова можуть мати подвійний наголос: апОстрОф, пЕрвІсний, тАкОж. Складні слова можуть мати декілька наголосів: один основний, решта — побічні: фотокореспондЕнт, веломотоспОрт.


4. Перегляньте відео про спрощення в групах приголосних

Спрощення в групах приголосних

У процесі словозміни чи словотворення інколи збігаються три й більше приголосних, що утруднює вимову. Тому в процесі мовлення один із приголосних (переважно середній) випадає і складна для вимови група приголосних спрощується.

Спрощення відбуваєтьсяСпрощення НЕ відбувається
-с(т)н-
-с(т)л-		Групи приголосних стн і стл спрощуються на сн і сл у вимові й на письмі: перстень — персня, честь — чесний, пристрасть — пристрасний, область — обласний, щастя — щасливий, користь — безкорисливий.Винятки:
а) слова кістлявий, пестливий, хвастливий, хвастнути, зап’ястний, хворостняк, у яких т зберігається і на письмі, й у вимові;
б) числівники шістнадцять, шістдесят, шістсот і п’ятдесят, у яких звук т у вимові випадає, але на письмі залишається;
в) прикметники, утворені від іменників іншомовного походження на cm: контрастний, баластний, форпостний, компостний, протестний.
-с(к)н-,
-з(к)н-,
-ш(ч)к-		Групи приголосних скн, зкн і шчк спрощуються на сн, зн і шк у вимові й на письмі: тиск — тиснути, блиск — блиснути, брязк — брязнути, горщок — горшка, дощок — дошка.
В утвореному від іменника писк дієслові допускається двояке написання: писнути і (рідше) пискнути.		Немає спрощення в словах випускний, пропускний, рискнути, вискнути (від виск), тоскно, скнара, скніти, брезкнути і споріднених.
-д-,
-р-,
-т-		У вимові й на письмі відбувається спрощення в таких словах:
а) тижня, тижневий — від тиждень;
б) проїзний, виїзний, під’їзний, наїзник і под.— із коренем -їзд;
в) серце — при формі сердець;
г) ченця — родовий відмінок від чернець;
ґ) скатерка — від скатертина.
-стц-,
-стч-,
-стськ-,
-нтськ-,
-нтств-		Лише у вимові відбувається спрощення:
а) у групах приголосних стц, стч: невістка — невістці [нев’ісˊцˊі], невістчин [нев’ішчин], хустка — у хустці [хусˊцˊі]; артистка - артистці, артистчин; бандуристка- бандуристці, бандуристчин;
б) у групах приголосних стськ, нтськ, нтств: турист—туристський [турисˊкий], студент—студентський [студенˊсˊкий], студентство [студенство], агент—агентство [агенство].

ДОДАТОК

Норми наголошування слів

Перелік слів з нормативним наголосом, які треба вивчити для успішного складання НМТ з УМ 2025 року. Зазначений перелік визначений програмою ЗНО з УМ, затвердженою наказом МОН  України №696 від 26.06.2018 року.

А  агронОмія   алфАвІт    Аркушик    асиметрІя

Б   багаторазОвий   безпринцИпний   бЕшкет  блАговіст  близькИй   болотИстий  борОдавка  босОніж  боЯзнь   бурштинОвий   бюлетЕнь

В   вАги (у множині)  вантажІвка  веснЯнИй  вИгода (користь)  вигОда (зручність)  видАння  визвОльний  вимОга  вИпадок  вирАзний  вИсіти  вИтрата  вишИваний    відвезтИ  відвестИ  вІдгомін  віднестИ  вІдомість (список)  відОмість (повідомлення, дані, популярність)  вІрші  віршовИй   вітчИм

Г  гальмО, гАльма глядАч  горошИна  граблІ  гуртОжиток

Д  данИна  дАно  децимЕтр  дЕщиця  де-Юре  джерелО  дИвлячись  дичАвіти  діалОг  добовИй  добУток  довезтИ  довестИ  довІдник  дОгмат  донестИ  дОнька  дочкА  дрОва

Е  експЕрт

Є  єретИк

Ж  жалюзІ

З  завдАння  завезтИ  завестИ  зАвжди  завчасУ  зАгадка  заіржАвілий    заіржАвіти  закінчИти  зАкладка  (у       книзі)  зАкрутка  залишИти  замІжня  занестИ  зАпонка  заробІток  зАставка   зАстібка  застОпорити  звИсока   здАлека  зібрАння  зобразИти  зОзла  зрАння  зрУчний  зубОжіння

І   індУстрія

К  кАмбала  каталОг  квартАл  кИшка  кіломЕтр  кінчИти  кОлесо   кОлія  кОпчений (дієприкметник)   копчЕний (прикметник)  корИсний  кОсий  котрИй  крицЕвий  крОїти  кропивА  кулінАрія кУрятина

Л  лАте  листопАд  літОпис

М  мАбУть  магістЕрський  мАркетинг  мерЕжа  металУргія  мілімЕтр

Н  навчАння  нанестИ  напІй  нАскрізний  нАчинка  ненАвидіти  ненАвисний       ненАвисть  нестИ  нІздря  новИй

О  обіцЯнка  обрАння  обрУч (іменник)  одинАдцять  одноразОвий  ознАка  Олень  оптОвий  осетЕр  отАман  Оцет

П  павИч  партЕр  пЕкарськи  перевестИ  перЕкис  перелЯк  перенестИ  перЕпад  перЕпис  піалА  пІдданий (дієприкметник)  піддАний (іменник, істота)  пІдлітковий  пізнАння  пітнИй  піцЕрія  пОдруга  пОзначка  пОмИлка  помІщик  помОвчати  

понЯття порядкОвий  посерЕдині  привезтИ  привестИ  прИморозок  принестИ  прИчіп  прОділ  промІжок  псевдонІм

Р  рАзом  рЕмінь (пояс)  рЕшето  рИнковий  рівнИна  роздрібнИй  рОзпірка  рукОпис   руслО

С  сантимЕтр  свЕрдло  серЕдина  сЕча  симетрІя  сільськогосподАрський  сімдесЯт  слИна  соломИнка  стАтуя  стовідсОтковий  стрибАти

Т  текстовИй  течіЯ  тИгровий  тисОвий  тім’янИй  травестІя  тризУб   тУлуб

У  украЇнський  уподОбання  урочИстий усерЕдині

Ф  фартУх  фаховИй  фенОмен  фОльга  фОрзац

Х  хАос (у міфології: стихія)  хаОс (безлад)

Ц  цАрина  цемЕнт  цЕнтнер   ціннИк

Ч  чарівнИй  черговИй  читАння  чорнОзем  чорнОслив  чотирнАдцять

Ш   шляхопровІд  шовкОвий  шофЕр

Щ  щЕлепа  щИпці  щодобовИй

Я  ярмаркОвий



09.09.2025      Зустріч у Google meet об 11:50 та о 13:20 

Заняття №3-4

Тема. Складання плану самопідготовки. Діагностувальна робота. Практична робота з демоваріантом НМТ 2023року

Кроки до виконання


🎀✨І. Організаційно-теоретична частина

✨ 1. Обговорення плану самопідготовки на І та ІІ семестри 2025-2026 н.р. 
                                          

✨ 2. Діагностувальна робота    https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScoo3PH8t-yPnaB7Zr5uwJCGsm2y4OdeuTw-V_8Q3p_cFGAEA/viewform?usp=dialog


🎀 ІІ. Практична частина

✨ 3. Практична робота з демонстраційним  НМТ 2023 року з української мови натисни ТУТ



Добрий день, любі мої учні! 💖💖💖 Вітаю Вас з початком 2025-2026 навчального року! Бажаю Вам наполегливості,  натхнення, творчості! 💙💛

Натисни і прочитай 👉  Передбачення на 2025-26 н.р.


02.09.2025   Офлайн / Зустріч онлайн у Google meet о 13:20 

Заняття № 1-2

Тема. Вступ. Ознайомлення з програмою ЗНО/НМТ з української мови. Ознайомлення з освітніми сайтами та посібниками для підготовки до НМТ. Практична робота з демоваріантом НМТ 2023року

Кроки до виконання


🎀✨І. Організаційно-теоретична частина

✨ 1. Аналіз програми ЗНО з української мови натисніть ТУТ

✨ 2. Демонстраційний НМТ з української мови 2023 та 2024 років. Аналіз завдань  натисніть ТУТ
                                                                         2023 рік:

2024 рік:

✨ 3. Опрацювання сайту з тематичними тестами з української мови натисніть ТУТ

✨ 4.Пройдіть  вхідне анкетування  

✨ 5. Результати анкетування.  Складання плану самопідготовки на І та ІІ семестри 2025-2026 н.р. 

🎀 ІІ. Практична частина

✨ 6. Практична робота з демонстраційним  НМТ 2023 року з української мови натисни ТУТ

Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Коментарі (Atom)