Підготовка до НМТ 2026
Посилання на онлайн-урок: https://meet.google.com/ttz-khpr-equ
20.01.2026 Зустріч у Google meet о 12:00 та 13:20
Тема. Просте ускладнене речення. Речення з однорідними членами. УС в реченнях з однорідними членами. Речення зі звертанням. Речення зі вставними словами, словосполученнями й реченнями, їхнє значення. Речення з відокремленими членами. Відокремлені означення, прикладки – непоширені й поширені. Відокремлені додатки, обставини. Відокремлені уточнювальні члени речення. Розділові знаки в ускладненому реченні
Мета: розпізнавати просте речення з ОЧР; звертаннями; ВС, словосполученнями й реченнями; відокремленими членами (означеннями, прикладками, додатками, обставинами), зокрема уточнювальними; правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості таких речень у мовленні; правильно розставляти розділові знаки в них.
Кроки до виконання
✅ І. Теоретична частина. Презентація ТУТ
Просте ускладнене речення
До засобів, що ускладнюють речення, належать:
- однорідні члени речення,
- звертання,
- вставні слова, словосполучення й речення,
- відокремлені члени речення.
Однорідні члени речення — це слова, граматично пов'язані з тим самим членом речення, однаково пояснюють його значення і відповідають нате саме питання. Однорідні члени вживають у ролі того самого члена речення — головного: Далі від берега море стає прозоре і чисте (О. Гончар); І пливуть струмочками не то думи, не то мрії (М. Івченко) або другорядного: Млостиво, гаряче, духмяно дихає тамариск (О. Гончар).
Між собою ОЧР пов’язані сурядним зв’язком, який виражається сурядними сполучниками: єднальними (і, та, і... і, ні... ні й ін.), розділовими (або, чи, або ... або, чи ... чи, то ... то, чи то ... чи то, не то ... не то) і протиставними (а, але, проте й ін.). ОЧР вимовляють з інтонацією переліку, яку на письмі позначають комами.
ОЧР можуть мати при собі узагальнювальне слово — той самий член речення, що й однорідні, який узагальнює виражені ними поняття. Узагальнювальне слово стоїть або перед ОЧР (тоді після нього ставимо двокрапку), або після них, тоді перед ним ставимо тире: Служки носили безліч страв: тетереви, гуси, лебеді, журавлі... (П. Загребельний). Лози, висип, кручі, ліс — усе блищить і сяє на сонці (О. Довженко).
Звертання називають істот (осіб, рідше тварин), до яких звернене мовлення, а також неістот. Звертаннями, крім того, можуть бути назви уособлених явищ дійсності, виражені іменниками в кличному або називному відмінках: Лягай, сину, бо вже люди ніч розібрали (М. Стельмах), іншими частинами мови в значенні іменника: П'ятий, крок уперед! (М.Вінграновський). Звертання можуть бути поширеними: Голос криниці, чого ж ти замовк? (Л. Костенко).
Вставними можуть бути слова, словосполучення й речення. Вставні слова і словосполучення:
1) виражають ставлення мовця до того, про що він повідомляє, наприклад, указують на вірогідність повідомлення: Видно, борсук знав, [коли достигають плоди] (М. Стельмах); на його впевненість або невпевненість: І, звісно, це була чистісінька випадковість [,що Тоні з Віталиком випало гнати один рядок] (О. Гончар) та різні емоційні відчуття: Тільки, на жаль, качка уже почала старіти (М. Стельмах);
2) привертають увагу співрозмовника: А глянь, іще радіють люди (Л. Глібов);
3) указують на джерело повідомлення: За повідомленням гідрометцентру, літо буде холодним;
4) упорядковують виклад тексту: По-перше, варто винести на обговорення назву майбутньої конференції.
Зверніть увагу! Звертання і вставні слова граматично не пов’язані з іншими словами в реченні. Тому вони не є членами речення.
Вставні словосполучення й речення можуть пояснювати й уточнювати зміст речення, містити побіжні зауваження, додаткову інформацію: У затінках попід ліщиною (рибалки тут щоосені вудилища собі ріжуть) прозоро-зелені шпичаки конвалій... (Гр.Тютюнник).
Відокремленими називають члени речення, які виділено у вимові своєрідною інтонацією, яку на письмі передають розділовими знаками (комами і тире). Ця інтонація надає їм більшої значущості порівняно з іншими членами речення. Відокремлюють означення, які стоять після означуваного слова або перед ним, якщо це власна назва чи займенник. Це одиничні означення й ряди однорідних означень, поширені означення (виражаються прикметниками й дієприкметниками із залежними від них словами, тобто зворотами) і непоширені означення узгоджені й неузгоджені пор.: У лісі бродив туман, підзолочений сонячним промінням (Гр.Тютюнник) — За суздальцями вийшли володимирці, у високих залізних шоломах, з широкими мечами на поясах (П. Загребельний). Відокремленими можуть бути також прикладки: Курить Чумацький шлях — шлях твоїх пращурів (О.Гончар).
Відокремленими є додатки, виражені відмінковими формами іменників із прийменниками крім, окрім, опріч, за винятком, замість, на відміну тощо: У хліві, крім ластів'ячого гнізда під кровлею, нічого не було (Гр.Тютюнник).
Відокремлені обставини виражаються дієприслівниками із залежними від них словами (зворотами): Спадали роси, обережно спадаючи на трави й листя дерев (М.Івченко), одиничними дієприслівниками: Олесь, ковзаючись, побрів до шкали (Гр.Тютюнник), іменниками з прийменниками незважаючи на...: Незважаючи на невдачу, настрій у всіх був бадьорий (Л.Дмитренко), а також, залежно від задуму мовця, із прийменниками завдяки, за наявності, внаслідок: Ремонт, за наявності коштів, буде завершено до кінця року.
Уточнювальні члени речення уточнюють, пояснюють, конкретизують значення інших членів речення й на письмі виділяються комами: На сході, над монгольським табором, кривавою загравою розжеврілися хмари (І.Франко). Уточнення можна ввести словами тобто, або (у значенні тобто), особливо, зокрема, у тому числі, навіть, головним чином: Посеред торговища, точніше великої площі, стояла церква (П. Загребельний).
2. Узагальніть вивчене 👇 https://disted.edu.vn.ua/courses/learn/2775
✅ ІІ. Практична частина.
1. ТЕСТ. Ускладнене речення: ЗВ, ВС
2. ТЕСТ. ВЧР: відокремлене означення
5. ТЕСТ. Ускладнене речення: ОЧР
23.12.2025 Онлайн о 13:20
Тема. Односкладні речення. Граматична основа односкладного речення. Типи односкладних речень за способом вираження та значенням головного члена: односкладні речення з головним членом у формі присудка (означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові, безособові) та односкладні речення з головним членом у формі підмета (називні)
Мета: розпізнавати типи односкладних речень, визначати особливості кожного з типів; правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості односкладних речень у власному мовленні
Кроки до виконання
Практична частина
1) ТЕСТ. Односкладні речення (zno.ua)
2) Завдання у групі вайбер з посібника О.Авраменка. УМЛ. Довідник.Завдання в тестовій формі: І ч./О.Авраменко, М.Блажко. - К.:Грамота, 2020. - 496 с.
С.221-226, 232-236
16.12.2025 Офлайн о 12:00 та 13:20
Тема. Односкладні речення. Граматична основа односкладного речення. Типи односкладних речень за способом вираження та значенням головного члена: односкладні речення з головним членом у формі присудка (означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові, безособові) та односкладні речення з головним членом у формі підмета (називні)
Мета: розпізнавати типи односкладних речень, визначати особливості кожного з типів; правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості односкладних речень у власному мовленні
Кроки до виконання
Практична частина
Завдання у групі вайбер з посібника О.Авраменка. УМЛ. Довідник.Завдання в тестовій формі: І ч./О.Авраменко, М.Блажко. - К.:Грамота, 2020. - 496 с.
С.221-226, 232-236
09.12.2025 Зустріч у Google meet о 12:00 та 13:20
Тема. Односкладні речення. Граматична основа односкладного речення. Типи односкладних речень за способом вираження та значенням головного члена: односкладні речення з головним членом у формі присудка (означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові, безособові) та односкладні речення з головним членом у формі підмета (називні)
Мета: розпізнавати типи односкладних речень, визначати особливості кожного з типів; правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості односкладних речень у власному мовленні
Кроки до виконання
Пригадаймо!
Установіть відповідність
Типи односкладного речення
1 безособове
2 означено-особове
3 неозначено особове
4 узагальнено-особове
Приклад
А Під час доповіді не намагайтеся показати багато ілюстрацій.
Б Ілюстрації в журналі та в доповіді суттєво різняться!
В До кожної ілюстрації бажано дібрати заголовок.
Г Над стилем доповіді працюють дуже старанно.
Д Умій вчасно сказати та вчасно замовкнути.
✅ І. Практична частина
✅ ІІ. Теоретична частина. Односкладні речення
Головний член в односкладних реченнях може бути виражений дієсловом або іменником. Розділові знаки в односкладних реченнях вживають такі ж, як і в двоскладних.
Означено-особові речення
Означено-особовими називають односкладні речення, головним членом яких є особова форма дієслова, що визначає особу, яка виконує дію.
Головним членом у таких реченнях можуть виступати тільки дієслова у формі 1 та 2 особи однини й множини теперішнього й майбутнього часу, а також дієслова 1 та 2 особи однини й множини наказового способу:
Бери Орисю! Рятуй її! Ховай! (М. Старицький) — підметом у цих реченнях може виступати лише займенник ти й жодне інше слово;
З нудного себе знову вислизаю, як равлик із палаючої хати (І.Малкович) — можливим підметом є тільки я;
Не дуже тут затишно. Як думаєш, Чумаченку? (О. Гончар) — можливим підметом є “ти”.
Односкладні означено-особові речення, хоча й не мають підмета, за своєю структурою є повними, оскільки підмет їм не потрібен, а значення особи передано закінченням дієслова.
Усі односкладні означено-особові речення можуть бути перетворені на двоскладні: Піду в кіно. — Я піду в кіно. Піди в кіно. – Ти піди в кіно.
Ці речення є синтаксичними синонімами. Відмінність тільки в стилістичному забарвленні.
Узагальнено-особові речення
Узагальнено-особовими називають односкладні речення, головний член яких означає дію, що може стосуватися будь-якої особи в будь-який момент часу:
Багато будеш знати, швидко постарієш (Нар. тв.);
До кого пристанеш, такий і сам станеш (Нар. тв.);
Вік живи ~ вік учись (Нар. тв.).
Боїшся вовка – не йди до лісу (Нар. тв.).
Головний член таких речень, як правило, виражений дієсловом 2 особи однини теперішнього чи майбутнього часу або наказового способу. Хоча рідше в значенні узагальненості можуть уживатися і деякі інші форми дієслова:
1) І особа однини й множини: Як робимо, так ходимо, як дбаємо, так маємо (Нар. тв.); Чужого не хочу, свого не дам.
2) минулий час: Продав – загубив, купив – знайшов (Нар. тв.);
3) ІІІ особа множини: Зa одного битого двох небитих дають.
Якщо речення із ІІ особою дійсного й наказового способів вживають у фольклорі, розмовному, художньому, публіцистичному стилях, то речення з І й ІІІ особою використовують також у діловому та науковому стилях. За їхньою допомогою, зокрема, дають інструкції, рецепти, позначають закономірності: Насіння виймають зі зрілих плодів, сушать на повітрі, але не смажать (3 журналу).
Такі речення найчастіше використовуються в прислів’ях та приказках, а також в поезії: Не кажи гоп, поки не перескочиш (Нар. тв.); Не бійся досвітньої мли — досвітній вогонь запали (Леся Українка).
В узагальнено-особових реченнях, які використовуються в прислів’ях та приказках і художній літературі, якщо в них є протиставлення, часто вживається тире: Продав – загубив, купив – знайшов (Нар. тв.).
Якщо ж у такому реченні є протиставний (або підрядний) сполучник, то перед ним вживається кома: Не хвалися, ідучи на торг, а хвалися, їдучи з торгу (Нар. тв.).
Неозначено-особові речення
Неозначено-особовими називають речення, головний член яких виражений дієсловом у формі ІІІ особи множини теперішнього чи майбутнього часу або у формі множини минулого часу й умовного способу: Завтра до вас подзвонять. Мені принесли листа. Уже збирають урожай.
Виконавця дії в реченні не названо – уся увага зосереджена на самій дії та її результаті: Дивись, усе вже розкупили.
Хоча виконавця дії в неозначено-особовому реченні не називають, мовна традиція передбачає, що ним може бути лише людина. Так, із речення: У селі співають випливає, що співають обов’язково люди.
Хоча головний член речення завжди має форму множини, але виконавцем дії може бути й одна особа: Мені потисли руку.
Цією особою може бути й сам мовець: Вас же по-людськи просять не заважати.
Безособові речення
Безособовими називають односкладні речення, головний член яких називає дію або стан, котрі не мають виконавця чи носія або реалізовані незалежно від них.
Безособові речення надзвичайно різноманітні, поділяються на велику кількість структурних та семантичних груп. Але ядро їх складають ті речення, головні члени яких називають дії й процеси, які, в принципі, не можуть мати виконавця. Ці речення означають переважно зміну станів природи: Надворі вечоріє. Уже світає.
Головним членом у безособових реченнях можуть бути такі частини мови:
1. Безособові дієслова.
Кількість таких дієслів обмежена. Вони означають:
а) природні явища: Смеркає. Сутеніє. Розвидняється.
б) фізичні й психічні стани істоти: Мені кортить їсти. Мене нудить;
в) наявність чи відсутність чогось: Води вистачає. Бракує хліба;
г) дії невизначених сил чи обставин: Мені поталанило. Йому щастить.
2. Особові дієслова в ролі безособових.
У таких випадках особові дієслова набувають усіх граматичних ознак безособових (ІІІ особа однини, середній рід), часто зазнає змін і їхня семантика. За значенням речення цієї групи схожі з попередньою: Надворі темніє. Мене всього трусило. Мені завжди щастить. Де тебе носило?
У цих реченнях, як і в реченнях з безособовим дієсловом, реального виконавця дії бути не може.
3.Прислівники: Надворі вогко й холодно.
Головний член може мати при собі допоміжне дієслово (було, буде, стало, стає, стане).
4. Безособові форми на – но, -то: Багато людей врятовано. Місто відбудовано. Було прийнято закон.
5. Інфінітив: Можна вибрать друга і по духу брата, та не можна рідну матір вибирати (В. Симоненко).
Називні речення
Називними називають односкладні речення, головний член яких виражений іменником у формі називного відмінка.
Ці речення, називаючи предмет, повідомляють також про його буття, наявність, що, власне, й робить їх реченнями й відрізняє від інших видів номінативних утворень у синтаксисі: Ніч. Місячна доріжка. Спокійне море.
Головний член таких речень може бути виражений також займенником: Ось і ми! Троє коней.
Від інших типів односкладних речень називні відрізняються тим, що в них нема й не може бути дієслова.Номінативні речення бувають як поширеними, так і непоширеними: Хаос, невгомонний гуркіт (Г. Чупринка); Світлая, дивная ніч (Г. Чупринка); Прекрасна осінь 1935 року, тиха й суха (Ю. Яновський).
- 1. підставляємо як підмет займенники я, ти, ми, ви — речення означено-особове: Люблю співати. — (Я) люблю співати. Приходьте завтра. — (Ви) приходьте завтра;
- 2. підставляємо як підмет займенник вони (іменник люди) — речення неозначено-особове: Про цей дуб розповідають багато легенд. — Про цей дуб (вони, люди) розповідають багато легенд;
- 3. прислів'я, приказки, рецепти, інструкції, афоризми — речення узагальнено-особове: За одного битого двох небитих дають (Н. тв.). Поспішайте творити добро! (О. Довженко);
- 4. усі решта (головний член речення у формі присудка виражено прислівниками, інфінітивами, безособовими й особовими дієсловами, словами варто, слід, треба, нема, немає) — безособові: Хмарно. Смеркає. Робити нічого. Тягне димом від городів. Вікно зачинено. Треба увімкнути лампу. Нема бажання рухатись.
Неповні речення – це речення, в яких пропущено один чи декілька потрібних для його структури членів, що встановлюється з попереднього речення чи ситуації мовлення.
Наприклад: А хто ж з українців не любить пісню. Заспівай мені якусь свою (М.Стельмах).
Друге речення з наведеного приклада односкладне (означено-особове) неповне, тому що пропущено додаток, який легко встановити з попереднього речення: заспівай свою пісню. Часто на місці пропущеного члена в неповному реченні ставиться тире: А в небі - райдуга.
02.12.2025 Зустріч у Google meet о 12:00 та о 13:20
25.11.2025 Зустріч у Google meet о 12:00 та о 13:20
Тема. Просте двоскладне речення. Підмет і присудок як головні члени двоскладного речення. Зв’язок між підметом і присудком. Тире між підметом і присудком
Мета: визначати структуру простого двоскладного речення, особливості зв’язку між підметом і присудком; правильно й комунікативно доцільно використовувати прості речення. Правильно вживати тире між підметом і присудком
Кроки до виконання
🎀 Виконайте завдання з тесту ЗНО-2006
Складений дієслівний присудок наявний у реченні
А Книжка - це змога погомоніти з людиною через століття.
Б Я люблю очима тишу цілувати.
В Там будуть горіти до ранку в туманних дзеркалах троянди.
Г Мені осіння ніч короткою здається.
Д Зоря на небі рожева вже почала займатися.
✅ І. Практична частина
ТЕСТ. Другорядні члени речення
✅ ІІ. Теоретична частина
Презентація. Підмет і присудок
Презентація. Тире між підметом і присудком
Додаток 1.
Підмет. Способи вираження підмета
іменником: Вітерець розганяє білі хмарки (С. Божок);
займенником: Лунають вони гучно та далеко-далеко.
прикметником у значенні іменника: Там лишилися її рідні (Ю. Збанацький);
дієприкметником: Визволені одразу кинулися до воїнів.
числівником: На тротуарі стояло двоє (Ю. Бердник);
прислівником: Одержане на першому екзамені «відмінно» дуже мене підбадьорило.
3. Вигуком, звуконаслідуванням:
«Запорожці пишуть листа турецькому султану» — найвідоміша картина І. Рєпіна.
Присудок як головний член речення
- дієсловом дійсного, умовного або наказового способу:
- вигуком або звуконаслідувальним словом:
- фразеологізмами зі значенням дії:
- складеною формою майбутнього часу дієслова:
- дієслова зі значенням початку, кінця, продовження дії — почати, перестати, стати, зостатися, кинутися, продовжувати: У тіло почало входити м'яке тепло і півсон.
- дієслова зі значенням можливості, неможливості дії, прагнення, бажання — мусити, хотіти, бажати, уміти, думати, треба, любити:
- дієприкметники змушений, покликаний, приречений, зобов'язаний: Ця картина приречена стати шедевром.
- присудкові прислівники слід, треба, можна, шкода, необхідно, жаль, соромно, пора:
- прикметники типу повинен, зобов'язаний, змушений, здатний, готовий, рад, згоден, ладен, спроможний, схильний тощо:
або кількісними числівниками у називному відмінку:
Природа — наймудріший співрозмовник, рівного їй нема.
3. Якщо присудок, виражений іменником у називному відмінку або інфінітивом, приєднується до підмета за допомогою слів це (це є), оце, то, ось, (це) значить:
Коровай — то щедрість нив.
18.11.2025 Офлайн
Заняття №21-22
Тема 1. Синтаксис. Словосполучення. Словосполучення й речення як основні одиниці синтаксису. Підрядний і сурядний зв’язок між словами й частинами складного речення
Мета: розрізняти словосполучення й речення, сурядний і підрядний зв’язок між словами й частинами складного речення
Тема 2. Речення. Речення як основна синтаксична одиниця. Граматична основа речення. Порядок слів у реченні. Види речень
Мета: повторити способи вираження граматичної основи; порядок слів у реченні (прямий і зворотній - інверсія); розрізняти речення різних видів:
за метою висловлювання (розповідні, питальні й спонукальні);
за емоційним забарвленням (окличні й неокличні);
за будовою (прості й складні);
за складом граматичної основи (двоскладні й односкладні);
за наявністю другорядних членів (непоширені й поширені);
за наявністю необхідних членів речення (повні й неповні);
за наявністю ускладнювальних засобів (ОЧР, звертань, вставних слів, словосполучень, речень, відокремлених членів речення)
Кроки до виконання
1. Виконайте завдання з тесту ЗНО
Поміркуймо! Словосполучення наведено в рядку
А найбільш смачний
Б упродовж року
В ахіллесова п'ята
Г ті обов'язки
Д листя опадає
Е будемо спілкуватися
Є світло і тінь
✅ І. Теоретична частина
1). Презентація "Словосполучення. Речення"
2) Презентація "Порядок слів у реченні"
✅ ІІ. Практична частина
2) ТЕСТ. Класифікація речень
3) Словничок фразеологізмів
Д Давати прочухана – дуже лаяти кого-небудь.
Далеко куцому до зайця – велика різниця між ким-небудь.
Дамоклів меч – небезпека або неприємність, що постійно загрожує комусь.
Дати відкоша – не погоджуватися виходити заміж чи зустрічатися з кимсь; відмовляти кому-небудь у сватанні, залицянні.
До нових віників – надовго.
До сьомого поту – дуже виснажливо, понад силу; тяжко.
Е Еолова арфа – душа людини, яка відгукується на всі події життя.
Ж Жовтороте пташеня – про недосвідчену людину.
З З доброго дива – невідомо чому, без будь-якої причини.
З душі верне – який відвертає від себе; осоружний.
З молоком на губах – хтось дуже молодий, неповнолітній, недосвідчений.
З притиском – твердо, категорично, суворо, незадоволено.
За версту почути – відразу можна розпізнати, відрізнити від інших.
За всяку ціну – обов'язково, неодмінно, за всіляких умов, обставин, незважаючи на будь-які труднощі чи перешкоди.
За милу душу – охоче, з дуже великим задоволенням.
За тридев’ять земель – дуже далеко.
Заварити кашу – затіяти щось дуже складне, клопітне, що загрожує неприємними наслідками.
Задирати голову – триматися гордовито, зазнаватися.
Задирати носа – гордовито триматися, зазнаватися.
Закрутити веремію – здіймати колотнечу, спричиняти неспокій.
Зарубати на носі – добре, надовго запам’ятати.
Заходити збоку – говорити про суть справи натяками.
Збиватися з ніг – дуже втомитися.
Збігло за водою – непомітно і безповоротно зникло щось.
Земля обітована – місце заповітної мрії.
Зі шкури пнутися – старатися з усіх сил.
Знати, де раки зимують – уміти добре розбиратися в ситуації; бути хитрим, спритним.
Золота молодь – розбещені діти багатих батьків.
Зривати личину – показувати справжню сутність когось, чогось.
Зривати маску – викривати кого-небудь, показуючи його справжню сутність, істинні наміри.
Додаток. Перелік деяких помилкових висловів з відповідниками:
згідно закону - згідно з законом;
здавати іспит - складати іспит;
бувший у користуванні - вживаний;
в люби́й день - у будь-який день;
вибачте мене - вибачте мені;
заказати товар - замовити товар;
заключати договір - укладати договір;
їх будинок - їхній будинок;
на протязі місяця - протягом місяця;
на рахунок цього - щодо цього;
приймати участь - брати участь;
прийняти міри - вжити заходів;
по крайній мірі - принаймні;
виключення - виняток;
запобігти руйнування -запобігти руйнуванню;
багаточисельні дзвінки - численні дзвінки;
подорожувати по європейським країнам - подорожувати європейськими країнами;
відповіді співпадають - відповіді збігаються;
відповідно угоді - відповідно до угоди;
давно знати друг друга - давно знати один одного;
зраджувати принципам - зраджувати принципи;
навчатися малюванню - навчатися малювання;
наслідувати відомій актрисі - наслідувати відому актрису;
підводити підсумки - підбивати підсумки / підсумовувати;
попередити хворобу - запобігти хворобі;
приводити приклад - наводити приклад;
приїхав вісім років назад - приїхав вісім років тому;
проблема заключається - проблема полягає;
слідуюча зупинка - наступна зупинка;
ювілейні міроприємства - ювілейні заходи;
потерпіти поразку - зазнати поразки;
одержати перемогу - здобути перемогу;
задаватися метою - ставити за мету або мати на меті;
слідувати звичаям - дотримуватись звичаїв;
нанести удар - завдати удару;
ви праві - ваша правда / ви маєте рацію;
гарно виглядати - мати гарний вигляд;
оточуюче середовище - довкілля;
прийшло в голову - спало на думку.
12.11.2025 Зустріч у Google meet о 12:00 та 13:20
Заняття № 19-20
Тема. Будова слова. Словотвір. Спільнокореневі слова й форми того самого слова
Мета: пригадати як визначати значущі частини й закінчення слова; розрізняти форми слова й спільнокореневі слова, правильно вживати їх у мовленні
Значущими частинами слова є корінь, префікс, суфікс, закінчення.
Слова службових частин мови, попри те, що їх називають словами, є своєрідними одиницями — безкореневими, адже вони не мають самостійного лексичного значення, а мають лише граматичне значення.
✔ Порядок розташування частин слова такий:
префікс — корінь — інтерфікс — корінь —суфікс — закінчення — постфікс.
Лише з основи складаються незмінювані слова (не мають ніякого закінчення), а саме:
- - незмінювані іменники: манто, метро, таксі, Марокко;
- форми дієслова — інфінітиви: писати, читати;
- форми дієслова — дієприслівники: писавши, читаючи, люблячи;
- форми дієслова — безособові форми на -но, -то: писано, читано;
- прислівники: безоглядно, натщесерце, по-українськи.
- ✔ Запам*ятайте!!! Іменники вино, ситро, пальто є змінюваними (вина, вину, вином; пальта, пальту, пальтом; ситра, ситру, ситром)
Зауважте! Треба відрізняти спільнокореневі слова
від слів з омонімічними коренями. Так, у словах гора, горе, горювати, угорі
однаковий корінь гор, однак ці слова не є спільнокореневими, оскільки корінь у них має різне лексичне значення. Тому маємо дві групи споріднених слів: гора, угорі, гірка; горе, горенько, горювати. Вода, водити, водяний – омонімічні корені. Радіти, порада, радісний – омонімічні корені
після кореня та слугує для творення слів з новим лексичним значенням або
відтінком у значенні: учити — учитель, калина — калинонька).
Різновидом суфікса є частка -ся(-сь), яка стоїть у кінці дієслів. Це постфікс:
хвилюватися.
✔ Непохідні слова — не утвореніьвід інших слів (основа складається лише з кореня: неб[о], літ[о], тих[ий])
✔ Похідні слова — утворені від інших слів; можна простежити їхній спосіб творення: небесний, літній, тихенько.
✔ Твірне слово — слово, яке повністю «лягає» в основу похідного слова: холод — холодний, ліс — праліс.
✔ Твірна основа — частина слова, від якої творяться нові слова: кобза — кобзар, читати — читання.
✔ Словотворчі засоби — префікси та суфікси, за допомогою яких утворюються нові слова: сніг — підсніжник.
Перегляньте відеорозповідь про суфікси та їхнє значення
28.10.2025 Асинхронно
Заняття № 17-18
Тема. Лексика. Фразеологія
Мета: узагальнити та закріпити поняття лексика, лексичне значення слова, групи слів за значенням, лексична помилка; пояснювати значення фразеологізмів, правильно й комунікативно доцільно використовувати їх у мовленні
!!! Перелік слів з нормативним наголосом
!!! Фразеологізми в алфавітному порядку
Кроки до виконання
✅❎✅ Пригадаймо матеріал уроків №11-12, №13-14
✅❎✅ Практична робота
21.10.2025 Офлайн о 12:00 / Зустріч у Google meet о 13:20
Заняття № 15-16
Тема. Лексика. Фразеологія
Мета: узагальнити та закріпити поняття лексика, лексичне значення слова, групи слів за значенням, лексична помилка; пояснювати значення фразеологізмів, правильно й комунікативно доцільно використовувати їх у мовленні
!!! Перелік слів з нормативним наголосом
!!! Фразеологізми в алфавітному порядку
Кроки до виконання
✅❎✅ Пригадаймо матеріал уроків №11-12, №13-14
✅❎✅ Практична робота
14.10.2025 Офлайн о 12:00 / Зустріч у Google meet о 13:20
Заняття № 13-14
Тема. Поняття про фразеологізми
Мета: пояснювати значення фразеологізмів, правильно й комунікативно доцільно використовувати їх у мовленні
!!! Перелік слів з нормативним наголосом
Кроки до виконання
*** Виконання завдань ХХVІ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика №1-5
І. Практична частина
1. Попрактикуйтеся!
ІІ. Теоретична частина
1. Прочитайте! Вивчіть! Фразеологія. Натисни ТУТ
2. Перегляньте відео. Фразеологізми
4. Фразеологізми в алфавітному порядку
5. Підручник 11 клас, с.233-234. Додаток 1. Фразеологічні
сининіми та антоніми
07.10.2025 Зустріч у Google meet о 12:00 та 13:20
30.09.2025 Офлайн о 12:00 / Зустріч у Google meet о 13:20
Заняття № 9-10; № 11-12
Тема. Лексикологія
План повторення
1) Лексика. 2) Лексичне значення слова. 3) Групи слів за значенням. 4) Лексична помилка
Кроки до виконання
Ознаки | Назви груп слів | Приклади |
За значенням: | ||
за кількістю значень |
| мірошник, диктант, парта, Дніпро голова, урок, земля, команда |
за характером значень |
| ідуть люди, летить птах, хвіст кота час іде, летить, хвіст колони, комети |
за співвідношенням змісту (лексичного значення) і зовнішньої форми |
| сміятися, реготати широко – вузько, початок – кінець гриф – гриф, ніс —ніс, обід – обід уява , уявлення, дружній, дружний |
За походженням: | ||
споконвічна українська лексика (питома, незапозичена) |
| довгий, везти, діти, холодний, зима, день, кузня, ярина, метелик, жіноцтво, мрія, несамохіть |
запозичена лексика |
| уста, совість, глава зичити, млин, завод, декабрист фантазія, соло, чабан, імпічмент |
За вживанням: | ||
за активністю вживання (за часом утворення і вживання слів у мовленні, з погляду сучасності лексики) |
| земля, вода, сонце, ліс, поле, вогонь, око, машина, дорога, гривня, надія шуйця, десниця, вої, чадо, ланити, піїт ясир, комірне, волость, повіт, кибалка драйвер, менеджер, рейджерство припутень (І. Драч), щодуші (Ліна Костенко), брунькоцвіт (П.Тичина) |
за сферою вживання:
|
| теревенити, торік кукуля, монятися, крумплі, коц курсив, на-гора, файл круто, облом, універ, на халяву |
за стилістичними властивостями |
| право, стежити, вниз, вода, день, багато, великий, тільки, куди, ліс, ненечка, преамбула, вищезазначений, психушка, зодчий, політизований |
за емоційним забарвленням |
| двадцять, вони, пишу, робота, гарненький, вітрюга |
23.09.2025 Зустріч у Google meet о 12:00 та 13:20
Заняття № 7-8
Тема. Фонетика. Графіка. Орфоепія. Алфавіт. Склад. Наголос. Співвідношення звуків і букв. Основні випадки уподібнення приголосних звуків. Спрощення в групах приголосних
1) Тести №1- с. (За посібником О.Авраменка)
2) ТЕСТ. Співвідношення звуків і букв
4) ТЕСТ. Спрощення в групах приголосних
ІІ. Теоретична частина
Склад може утворюватися з одного або кількох звуків, серед яких обов’язково є голосний. Голосний звук становить основу складу. Скільки голосних у слові, стільки й складів. Залежно від того, на який звук склад закінчується, склади бувають закриті і відкриті.
Відкритим називається такий склад, який закінчується на голосний звук: ко-си-ти.
Закритим називається склад, який закінчується на приголосний звук: свіч-ка, без-під-став-ний.
Правила поділу слів на склади
1. Приголосний між двома голосними належить до наступного складу: про-по-зи-ці-я, за-ку-ток.
2. Два дзвінкі або глухі приголосні належать до наступного складу: рі-зьба, ми-ска, дру-жба.
3. Якщо між голосними є кілька приголосних, то [й], [в], [р], [л], які стоять після голосного, належать до попереднього складу, а звуки, що знаходяться після них — до наступного складу: май-же, лій-ка, мов-ник, скар-га, пил-ка. Якщо другий приголосний [й], [р], [л], то разом з попереднім приголосним вони належать до наступного складу: бу-льйон, ві-дро, ро-блю.
4. Якщо між голосними є кілька приголосних, то після наголосу один з них належить до попереднього складу, а решта — до наступного: друж-ній, віч-ний, дов-гий.
5. Якщо після ненаголошеного складу стоїть кілька приголосних, то всі вони, крім [й], [в], [р], [л], належать до наступного складу: се-стра, дя-дьків, пі-ді-бра-ти.
Наголос — це виділення одного складу в слові за допомогою посилення голосу. Склад, який має найбільшу силу звучання, називається наголошеним. Усі інші склади в слові ненаголошені.
Більшість слів в українській мові має один наголос. Деякі слова можуть мати подвійний наголос: апОстрОф, пЕрвІсний, тАкОж. Складні слова можуть мати декілька наголосів: один основний, решта — побічні: фотокореспондЕнт, веломотоспОрт.
3. Спрощення в групах приголосних
Спрощення в групах приголосних
У процесі словозміни чи словотворення інколи збігаються три й більше приголосних, що утруднює вимову. Тому в процесі мовлення один із приголосних (переважно середній) випадає і складна для вимови група приголосних спрощується.
| Спрощення відбувається | Спрощення НЕ відбувається | |
|---|---|---|
| -с(т)н- -с(т)л- | Групи приголосних стн і стл спрощуються на сн і сл у вимові й на письмі: перстень — персня, честь — чесний, пристрасть — пристрасний, область — обласний, щастя — щасливий, користь — безкорисливий. | Винятки: а) слова кістлявий, пестливий, хвастливий, хвастнути, зап’ястний, хворостняк, у яких т зберігається і на письмі, й у вимові; б) числівники шістнадцять, шістдесят, шістсот і п’ятдесят, у яких звук т у вимові випадає, але на письмі залишається; в) прикметники, утворені від іменників іншомовного походження на cm: контрастний, баластний, форпостний, компостний, протестний. |
| -с(к)н-, -з(к)н-, -ш(ч)к- | Групи приголосних скн, зкн і шчк спрощуються на сн, зн і шк у вимові й на письмі: тиск — тиснути, блиск — блиснути, брязк — брязнути, горщок — горшка, дощок — дошка. В утвореному від іменника писк дієслові допускається двояке написання: писнути і (рідше) пискнути. | Немає спрощення в словах випускний, пропускний, рискнути, вискнути (від виск), тоскно, скнара, скніти, брезкнути і споріднених. |
| -д-, -р-, -т- | У вимові й на письмі відбувається спрощення в таких словах: а) тижня, тижневий — від тиждень; б) проїзний, виїзний, під’їзний, наїзник і под.— із коренем -їзд; в) серце — при формі сердець; г) ченця — родовий відмінок від чернець; ґ) скатерка — від скатертина. | |
| -стц-, -стч-, -стськ-, -нтськ-, -нтств- | Лише у вимові відбувається спрощення: а) у групах приголосних стц, стч: невістка — невістці [нев’ісˊцˊі], невістчин [нев’ішчин], хустка — у хустці [хусˊцˊі]; артистка - артистці, артистчин; бандуристка- бандуристці, бандуристчин; б) у групах приголосних стськ, нтськ, нтств: турист—туристський [турисˊкий], студент—студентський [студенˊсˊкий], студентство [студенство], агент—агентство [агенство]. |
ДОДАТОК
Перелік слів з нормативним наголосом, які треба вивчити для успішного складання НМТ з УМ 2025 року. Зазначений перелік визначений програмою ЗНО з УМ, затвердженою наказом МОН України №696 від 26.06.2018 року.
А агронОмія алфАвІт Аркушик асиметрІя
Б багаторазОвий безпринцИпний бЕшкет блАговіст близькИй болотИстий борОдавка босОніж боЯзнь бурштинОвий бюлетЕнь
В вАги (у множині) вантажІвка веснЯнИй вИгода (користь) вигОда (зручність) видАння визвОльний вимОга вИпадок вирАзний вИсіти вИтрата вишИваний відвезтИ відвестИ вІдгомін віднестИ вІдомість (список) відОмість (повідомлення, дані, популярність) вІрші віршовИй вітчИм
Г гальмО, гАльма глядАч горошИна граблІ гуртОжиток
Д данИна дАно децимЕтр дЕщиця де-Юре джерелО дИвлячись дичАвіти діалОг добовИй добУток довезтИ довестИ довІдник дОгмат донестИ дОнька дочкА дрОва
Е експЕрт
Є єретИк
Ж жалюзІ
З завдАння завезтИ завестИ зАвжди завчасУ зАгадка заіржАвілий заіржАвіти закінчИти зАкладка (у книзі) зАкрутка залишИти замІжня занестИ зАпонка заробІток зАставка зАстібка застОпорити звИсока здАлека зібрАння зобразИти зОзла зрАння зрУчний зубОжіння
І індУстрія
К кАмбала каталОг квартАл кИшка кіломЕтр кінчИти кОлесо кОлія кОпчений (дієприкметник) копчЕний (прикметник) корИсний кОсий котрИй крицЕвий крОїти кропивА кулінАрія кУрятина
Л лАте листопАд літОпис
М мАбУть магістЕрський мАркетинг мерЕжа металУргія мілімЕтр
Н навчАння нанестИ напІй нАскрізний нАчинка ненАвидіти ненАвисний ненАвисть нестИ нІздря новИй
О обіцЯнка обрАння обрУч (іменник) одинАдцять одноразОвий ознАка Олень оптОвий осетЕр отАман Оцет
П павИч партЕр пЕкарськи перевестИ перЕкис перелЯк перенестИ перЕпад перЕпис піалА пІдданий (дієприкметник) піддАний (іменник, істота) пІдлітковий пізнАння пітнИй піцЕрія пОдруга пОзначка пОмИлка помІщик помОвчати
понЯття порядкОвий посерЕдині привезтИ привестИ прИморозок принестИ прИчіп прОділ промІжок псевдонІм
Р рАзом рЕмінь (пояс) рЕшето рИнковий рівнИна роздрібнИй рОзпірка рукОпис руслО
С сантимЕтр свЕрдло серЕдина сЕча симетрІя сільськогосподАрський сімдесЯт слИна соломИнка стАтуя стовідсОтковий стрибАти
Т текстовИй течіЯ тИгровий тисОвий тім’янИй травестІя тризУб тУлуб
У украЇнський уподОбання урочИстий усерЕдині
Ф фартУх фаховИй фенОмен фОльга фОрзац
Х хАос (у міфології: стихія) хаОс (безлад)
Ц цАрина цемЕнт цЕнтнер ціннИк
Ч чарівнИй черговИй читАння чорнОзем чорнОслив чотирнАдцять
Ш шляхопровІд шовкОвий шофЕр
Щ щЕлепа щИпці щодобовИй
Я ярмаркОвий
16.09.2025 Офлайн / Зустріч у Google meet о 13:20
Заняття № 5-6
Тема. Фонетика. Графіка. Орфоепія. Алфавіт. Склад. Наголос. Співвідношення звуків і букв. Основні випадки уподібнення приголосних звуків. Спрощення в групах приголосних
1) ТЕСТ. Співвідношення звуків і букв
3) ТЕСТ. Спрощення в групах приголосних
ІІ. Теоретична частина
2. Працюємо за презентацією. Натисни ТУТ
Склад може утворюватися з одного або кількох звуків, серед яких обов’язково є голосний. Голосний звук становить основу складу. Скільки голосних у слові, стільки й складів. Залежно від того, на який звук склад закінчується, склади бувають закриті і відкриті.
Відкритим називається такий склад, який закінчується на голосний звук: ко-си-ти.
Закритим називається склад, який закінчується на приголосний звук: свіч-ка, без-під-став-ний.
Правила поділу слів на склади
1. Приголосний між двома голосними належить до наступного складу: про-по-зи-ці-я, за-ку-ток.
2. Два дзвінкі або глухі приголосні належать до наступного складу: рі-зьба, ми-ска, дру-жба.
3. Якщо між голосними є кілька приголосних, то [й], [в], [р], [л], які стоять після голосного, належать до попереднього складу, а звуки, що знаходяться після них — до наступного складу: май-же, лій-ка, мов-ник, скар-га, пил-ка. Якщо другий приголосний [й], [р], [л], то разом з попереднім приголосним вони належать до наступного складу: бу-льйон, ві-дро, ро-блю.
4. Якщо між голосними є кілька приголосних, то після наголосу один з них належить до попереднього складу, а решта — до наступного: друж-ній, віч-ний, дов-гий.
5. Якщо після ненаголошеного складу стоїть кілька приголосних, то всі вони, крім [й], [в], [р], [л], належать до наступного складу: се-стра, дя-дьків, пі-ді-бра-ти.
Наголос — це виділення одного складу в слові за допомогою посилення голосу. Склад, який має найбільшу силу звучання, називається наголошеним. Усі інші склади в слові ненаголошені.
Більшість слів в українській мові має один наголос. Деякі слова можуть мати подвійний наголос: апОстрОф, пЕрвІсний, тАкОж. Складні слова можуть мати декілька наголосів: один основний, решта — побічні: фотокореспондЕнт, веломотоспОрт.
4. Перегляньте відео про спрощення в групах приголосних
Спрощення в групах приголосних
У процесі словозміни чи словотворення інколи збігаються три й більше приголосних, що утруднює вимову. Тому в процесі мовлення один із приголосних (переважно середній) випадає і складна для вимови група приголосних спрощується.
| Спрощення відбувається | Спрощення НЕ відбувається | |
|---|---|---|
| -с(т)н- -с(т)л- | Групи приголосних стн і стл спрощуються на сн і сл у вимові й на письмі: перстень — персня, честь — чесний, пристрасть — пристрасний, область — обласний, щастя — щасливий, користь — безкорисливий. | Винятки: а) слова кістлявий, пестливий, хвастливий, хвастнути, зап’ястний, хворостняк, у яких т зберігається і на письмі, й у вимові; б) числівники шістнадцять, шістдесят, шістсот і п’ятдесят, у яких звук т у вимові випадає, але на письмі залишається; в) прикметники, утворені від іменників іншомовного походження на cm: контрастний, баластний, форпостний, компостний, протестний. |
| -с(к)н-, -з(к)н-, -ш(ч)к- | Групи приголосних скн, зкн і шчк спрощуються на сн, зн і шк у вимові й на письмі: тиск — тиснути, блиск — блиснути, брязк — брязнути, горщок — горшка, дощок — дошка. В утвореному від іменника писк дієслові допускається двояке написання: писнути і (рідше) пискнути. | Немає спрощення в словах випускний, пропускний, рискнути, вискнути (від виск), тоскно, скнара, скніти, брезкнути і споріднених. |
| -д-, -р-, -т- | У вимові й на письмі відбувається спрощення в таких словах: а) тижня, тижневий — від тиждень; б) проїзний, виїзний, під’їзний, наїзник і под.— із коренем -їзд; в) серце — при формі сердець; г) ченця — родовий відмінок від чернець; ґ) скатерка — від скатертина. | |
| -стц-, -стч-, -стськ-, -нтськ-, -нтств- | Лише у вимові відбувається спрощення: а) у групах приголосних стц, стч: невістка — невістці [нев’ісˊцˊі], невістчин [нев’ішчин], хустка — у хустці [хусˊцˊі]; артистка - артистці, артистчин; бандуристка- бандуристці, бандуристчин; б) у групах приголосних стськ, нтськ, нтств: турист—туристський [турисˊкий], студент—студентський [студенˊсˊкий], студентство [студенство], агент—агентство [агенство]. |
ДОДАТОК
Перелік слів з нормативним наголосом, які треба вивчити для успішного складання НМТ з УМ 2025 року. Зазначений перелік визначений програмою ЗНО з УМ, затвердженою наказом МОН України №696 від 26.06.2018 року.
А агронОмія алфАвІт Аркушик асиметрІя
Б багаторазОвий безпринцИпний бЕшкет блАговіст близькИй болотИстий борОдавка босОніж боЯзнь бурштинОвий бюлетЕнь
В вАги (у множині) вантажІвка веснЯнИй вИгода (користь) вигОда (зручність) видАння визвОльний вимОга вИпадок вирАзний вИсіти вИтрата вишИваний відвезтИ відвестИ вІдгомін віднестИ вІдомість (список) відОмість (повідомлення, дані, популярність) вІрші віршовИй вітчИм
Г гальмО, гАльма глядАч горошИна граблІ гуртОжиток
Д данИна дАно децимЕтр дЕщиця де-Юре джерелО дИвлячись дичАвіти діалОг добовИй добУток довезтИ довестИ довІдник дОгмат донестИ дОнька дочкА дрОва
Е експЕрт
Є єретИк
Ж жалюзІ
З завдАння завезтИ завестИ зАвжди завчасУ зАгадка заіржАвілий заіржАвіти закінчИти зАкладка (у книзі) зАкрутка залишИти замІжня занестИ зАпонка заробІток зАставка зАстібка застОпорити звИсока здАлека зібрАння зобразИти зОзла зрАння зрУчний зубОжіння
І індУстрія
К кАмбала каталОг квартАл кИшка кіломЕтр кінчИти кОлесо кОлія кОпчений (дієприкметник) копчЕний (прикметник) корИсний кОсий котрИй крицЕвий крОїти кропивА кулінАрія кУрятина
Л лАте листопАд літОпис
М мАбУть магістЕрський мАркетинг мерЕжа металУргія мілімЕтр
Н навчАння нанестИ напІй нАскрізний нАчинка ненАвидіти ненАвисний ненАвисть нестИ нІздря новИй
О обіцЯнка обрАння обрУч (іменник) одинАдцять одноразОвий ознАка Олень оптОвий осетЕр отАман Оцет
П павИч партЕр пЕкарськи перевестИ перЕкис перелЯк перенестИ перЕпад перЕпис піалА пІдданий (дієприкметник) піддАний (іменник, істота) пІдлітковий пізнАння пітнИй піцЕрія пОдруга пОзначка пОмИлка помІщик помОвчати
понЯття порядкОвий посерЕдині привезтИ привестИ прИморозок принестИ прИчіп прОділ промІжок псевдонІм
Р рАзом рЕмінь (пояс) рЕшето рИнковий рівнИна роздрібнИй рОзпірка рукОпис руслО
С сантимЕтр свЕрдло серЕдина сЕча симетрІя сільськогосподАрський сімдесЯт слИна соломИнка стАтуя стовідсОтковий стрибАти
Т текстовИй течіЯ тИгровий тисОвий тім’янИй травестІя тризУб тУлуб
У украЇнський уподОбання урочИстий усерЕдині
Ф фартУх фаховИй фенОмен фОльга фОрзац
Х хАос (у міфології: стихія) хаОс (безлад)
Ц цАрина цемЕнт цЕнтнер ціннИк
Ч чарівнИй черговИй читАння чорнОзем чорнОслив чотирнАдцять
Ш шляхопровІд шовкОвий шофЕр
Щ щЕлепа щИпці щодобовИй
Я ярмаркОвий
09.09.2025 Зустріч у Google meet об 11:50 та о 13:20
Заняття №3-4
Тема. Складання плану самопідготовки. Діагностувальна робота. Практична робота з демоваріантом НМТ 2023року
Кроки до виконання
✨ 2. Діагностувальна робота https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScoo3PH8t-yPnaB7Zr5uwJCGsm2y4OdeuTw-V_8Q3p_cFGAEA/viewform?usp=dialog
🎀 ІІ. Практична частина
✨ 3. Практична робота з демонстраційним НМТ 2023 року з української мови натисни ТУТ
Добрий день, любі мої учні! 💖💖💖 Вітаю Вас з початком 2025-2026 навчального року! Бажаю Вам наполегливості, натхнення, творчості! 💙💛
Натисни і прочитай 👉 Передбачення на 2025-26 н.р.
02.09.2025 Офлайн / Зустріч онлайн у Google meet о 13:20
Заняття № 1-2
Тема. Вступ. Ознайомлення з програмою ЗНО/НМТ з української мови. Ознайомлення з освітніми сайтами та посібниками для підготовки до НМТ. Практична робота з демоваріантом НМТ 2023року
Кроки до виконання
✨ 5. Результати анкетування. Складання плану самопідготовки на І та ІІ семестри 2025-2026 н.р.
🎀 ІІ. Практична частина
✨ 6. Практична робота з демонстраційним НМТ 2023 року з української мови натисни ТУТ
Немає коментарів:
Дописати коментар