Посилання на онлайн-урок: https://meet.google.com/nrp-eczc-xht
28.11.2025 Зустріч у Google meet о 12:00
Заняття № 23-24
Тема. Правила вживання апострофа
Мета: повторити правила вживання апострофа
✅ І. Перевірка виконаного
Завдання 1. Перепишіть речення, розставивши пропущені розділові знаки. Виконайте синтаксичний розбір речення (підкресліть члени речення, надпишіть частини мови, накресліть схему, дайте загальну характеристику всій конструкції й компонентам як простим реченням). Зробіть морфологічний розбір підкреслених слів.
2) Блискавиці пролітали йому над головою громи котилися по його спині й розбивались об неї на горошенята а сич дивився у спину вітрові та чорно-синій хмарі й реготав (За Гр.Тютюнником).
1. Поміркуй! У зразках запитань, які можуть бути на НМТ, зустрічається питання, що стосується саме вживання апострофа: У якому рядку обидва слова написані правильно?
А різдвяний, торф’яний; Б Св’ятослав, ательє;
В цвях, адьютант; Г панєвропейський, моркв’яний
2. Переглянь!
3. Складіть конспект та вивчіть!
Правила вживання апострофа (ПРАВОПИС 2019 року)
§ 7. Роздільність вимови попереднього твердого приголосного перед звуками, переданими буквами я, ю, є, ї, на письмі позначаємо апострофом.
Апостроф пишемо перед я, ю, є, ї: 1. Після букв на позначення губних приголосних б, п, в, м, ф (МаВПа БуФі): б’ю, п’ять, п’є, в’язи, солов’ї́, м’ясо, рум’яний, (на) тíм’ї, жирáф’ячий, мереф’янський; П’яста, В’ячеслáв, Дем’ян, Максим’юк, Стеф’юк.
Примітка. Апостроф НЕ пишемо, коли перед буквою на позначення губного звука є інша буква (крім р), що належить до кореня (основи): дзвякнути, духмяний, мáвпячий, медвяний, морквяний, різдвяний, свято, тьмяний, цвях, але: арф’яр, вéрб’я, торф’яний, черв’як.
Коли така буква належить до префікса, то апостроф пишемо, як і в спільнокореневих словах без префікса: зв’язóк, зв’ялити, підв’язáти, розм’якнути, сп’янíти.
2. Після р: бур’ян, міжгíр’я, пíр’я, мáтір’ю, кур’єр, (на) подвíр’ї; Валер’ян, Мар’яна, Мар’яненко.
Примітка. Апостроф не пишемо, коли ря, рю, рє означають сполучення пом’якшеного р із наступними а, у, е: буряк, бóряний, крякати, рябий, рюмсати, крюк; Рєпнíн.
3. Після к у слові Лук’ян і похідних від нього: Лук’яненко, Лук’янюк, Лук’янéць.
4. Після префіксів і першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний: без’ядерний, без’язикий, від’ї́зд, з’єднаний, з’ї́хати, з’явитися, напів’європéйський, об’єм, пан’європéйський, під’ї́хати, під’юдити, роз’юшити; дит’ясла, камер’юнкер, Мін’юст.
Апостроф у словах іншомовного походження
§ 138. Апостроф у словах іншомовного походження та похідних від них пишемо перед я, ю, є, ї, які позначають сполученння звука [j] з наступним голосним: 1) після приголосних б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р: б’єф, комп’ютер, п’єдестáл, інтерв’ю, прем’єр, кар’єра; П’ємóнт, П’ячéнца, Рив’єра, Ак’яб, Іх’ямас, Ях’я; Барб’є, Б’юкенен, Женев’єва, Ф’єзоле, Дóнаг’ю, Монтеск’є, Руж’є, Фур’є.
2) після кінцевого приголосного у префіксах: ад’юнкт, ад’ютáнт, диз’юнкція, ін’єкція, кон’юнктура.
2. Апостроф НЕ пишемо: 1) перед йо: курйóз, серйóзний;
2) коли я, ю позначають пом’якшення попереднього приголосного перед а, у: бязь; бюджéт, бюрó, кювéт, мюрúд, пюпíтр, пюрé, рюкзáк, рюш, фюзеляж; Барбюс, Бюффóн, Вюртемберг, Гюгó, Мюллер.
Апостроф прізвищах і географічних назвах
§ 144. п.12. У прізвищах апостроф пишемо після губних, задньоязикових і р перед є, ї, ю, я: Аляб’єв, Арéф’єв, Григóр’єв, Прокóф’єв, Ю́р’єв; Захáр’їн; В’южин; Водоп’янов, Луб’янцев, Лук’янов, Пом’ялóвський, Рум’янцев;
перед йо апостроф не пишемо: Воробйóв, Соловйóв.
Примітка. Коли я, ю означають сполучення пом’якшеного приголосного з а, у, то апостроф перед ними Не пишемо: Бядуля, Пясéцький, Рюмін.
§ 151. Апостроф у слов’янських географічних назвах ставимо так само, як і у прізвищах (див. § 144, п. 12), а в назвах неслов’янського походження на території слов’янських країн, крім того, — після деяких інших приголосних: Ак’яр, Амудар’я, Скóп’є; Рейк'явік, Х'юстон.
перед йо апостроф НЕ пишемо: Муравйóво.
Примітка. Коли я, ю означають сполучення пом’якшеного приголосного з а, у, то апостроф перед ними НЕ пишемо: Вязьма, Вятка, Рязáнь, Хярма, Кяхта, Крюково.
✅ ІІІ. Практична частина.
Виконайте тести
1) ТЕСТ. Апостроф (zno.osvita.ua)
2) ТЕСТ. ЗНО. Апостроф (Google форма)
21.11.2025 Офлайн о 12:00 та 13:20
Заняття №21-22
Тема. Сполучення йо, ьо. Правила вживання м’якого знака (знака м’якшення)
Тема. Правопис префіксів і суфіксів
Мета: повторити правила вживання знака м'якшення; повторити правила правопису префіксів та суфіксів; розпізнавати вивчені орфограми; правильно писати слова з вивченими орфограмами.
14.11.2025 Зустріч у Google meet о 12:00 та 13:20
Заняття № 19-20
Тема. Сполучення йо, ьо. Правила вживання м’якого знака (знака м’якшення)
Тема. Правопис префіксів і суфіксів
Мета: повторити правила вживання знака м'якшення; повторити правила правопису префіксів та суфіксів; розпізнавати вивчені орфограми; правильно писати слова з вивченими орфограмами.
🎀1. Поміркуйте! У зразках запитань, які можуть бути на НМТ, зустрічається питання, що стосується саме вживання знака м’якшення:
У якому рядку усі слова пишуться зі знаком м'якшення?
А мистец..кий, учител..ство, камін..чик
Б малесен..кий, мен..ший, ател..є
В він..чати, жен..шень, запоріз..кий
Г жмен..ці, винос..те, виріз..блений
🎀2. Перегляньте!
🎀3. Складіть конспект та вивчіть!
1) Для позначення звукосполучення [йо] пишеться «йо» | Для позначення мякостi попереднього приголосного пишеться «ьо» |
На початку слова: його, йод. | В усiх iнших випадках: шiстьох, льох. |
Пiсля приголосного (найчастiше на початку складу): серйозний, курйоз. | |
Пiсля голосного: район, майор. |
Його ми пишемо в таких випадках:
— після букв д, т, з, с, ц, л, н (Де Ти З*їСи Ці ЛиНи?) у кінці та в середині слів перед буквами, що позначають
тверді приголосні звуки: молодь, біль, колись, донька, батько
— у середині складу перед о: льотчик, сьомий, тьохкати;
— у прикметникових суфіксах -ськ(ий), -цьк(ий), -зьк(ий):
український, ткацький, ризький
— після букви н у суфіксах -еньк-, -оньк-, -есеньк-, -ісіньк-,
-юсіньк-: серденько, тихесенький, малюсінький, повнісінькій
— у буквосполученнях льц, ньц, ньч, льч, що походять
із льк, ньк: ляльці, ляльчин (лялька); доньці, доньчин (донька)
— після букви л перед буквами, що позначають м’які приголосні
звуки: рибальський, сільський
— в словах іншомовного походження після м’яких д, т, з, с, л, н
перед ї, йо, а також перед я, ю, є, які читаються як [йа], [йу], [йе]: ,конферансьє, монпансьє, пасьянс, ательє, барельєф, батальйон, мільярд, бутоньєрка, віньєтка, каньйон, В’єнтьян, ГотьєНью-Йорк, Ньютон, Ньяса, Реньє тощо.
— у дієслівних формах дійсного та наказового способу: здається, киньте, підносься, сядьте;
Досить часто роблять помилки у словах, що схожі в російській та
українській мові: степ, плач, сімсот — варто запам’ятати, що в українській мові після губних та
шиплячих звуків м’який знак не ставиться, адже вони є
твердими, на відміну від російської мови, де ці звуки м’які.
Також знак м’якшення НЕ пишемо в таких випадках:
— після р у кінці слова та складу: бібліотекар,
календар (АЛЕ Горький);
— між двома однаковими буквами, що позначають м’які
подовжені приголосні: знання, стаття, буття, відлюддя, віддячити, волосся, галуззя, заміжжя, зілля, пасся, ранній, роззява;
— між двома м’якими приголосними — м’якість першого з
них виникає як результат впливу наступного м’якого
приголосного: ніжність, майбутнє, вінця, кінцівка, користю,
ланцюжок, радість, світ, свято, слід, сміх, сніг, сніп, сьогодні,
танцювати, щастя, але різьбяр (і різьбар) і похідні від них;
— у буквосполученнях лц, нц, лч, нч, які походять
від лк, нк: матінці (матінка), рибалці (рибалка)
— після н перед шиплячими ж, ч, ш, щ, ч та
суфіксами -ськ(ий), -ств(о): менший, тонший, громадянство,
промінчик, волинський, корінці (АЛЕ женьшень, Маньчжурія)
— після б, п, в, м, ф, р, ж, ч, ш, щ: дріб, приголуб, сипте, кров, вісім, верф, ніж, їж, знаєш, бачиш, піч, річ, борщ, морщ, воротар, гіркий, кобзар, перевір, тепер, Харків тощо. Винятком із цього правила є написання слова трьох;
— перед м’якими, пом’якшеними: свято, сніг, радість, велетенський, промінчик, кінчик, Уманщина. АЛЕ після букви л знак м’якшення ставиться: їдальня, читальня, Польща. АЛЕ: няньчити, бриньчати.
— після ц у кінці слів — ім. чол. роду іншомовного
походження: Галац, кварц, палац, паяц, Суец, шприц,
а також у деяких вигуках: бац, буц, гоц, клац;
— після д, н, т перед суфіксами -ченк(о), -чук, -чишин:
безбатченко, Панченко, Федченко; Радчук, Степанчук;
Гринчишин, Федчишин,але після л пишеться ь: Михальченко, Михальчук;
— після л в іменникових суфіксах -алн(о), -илн(о): держално, пужално, ціпилно, АЛЕ в зменшених формах ь пишеться: держальце, пужальце.
Якщо знак м’якшення вживається в початковій формі слова, то він зберігається й в усіх інших формах, а також у похідних словах незалежно від характеру подальшого приголосного: різьба — різьбяр, тьма — тьмяний, Галька — Гальці, дівчинонька — дівчиноньці, письмо — на письмі, редька — редьці, але галка — галці, сторінка — сторінці, пасмо — у пасмі.
✅ ІІ. Практична частина
🎀4. Виконайте тест з теми «М’який знак»
1. Знайдіть слово, у якому потрібно писати м’який знак:
А) віден..ський; Б) чотир..ма; В) кін..ський; Г) гіл..ці;
Д) дон..ці.
2. Знайдіть слово з буквосполученням -нц-:
А) снігурон..ці; Б) стеблин..ці; В) долон..ці;
Г) нен..ці; Д) черешен..ці.
3. Знайдіть слово, у якому перед шиплячим пишеться м’який знак:
А) брин..чати; Б) потон..шати; В) витон..чений;
Г) Волин..щина; Д) ган..чірка.
4. Знайдіть слово з буквосполученням -льц-:
А) русал..ці; Б) бджіл..ці; В) таріл..ці; Г) зозул..ці;
Д) сопіл..ці.
5. У якому варіанті усі слова пишуться без м’якого знака?
А) могут..ній, павутин..ці, шіст..сот;
Б) Херсон..щина, вишен..ці, нен..чин;
В) чужин..ці, рязан..ський, різ..бяр;
Г) самот..ній, колодяз..ний, Наталон..ці;
Д) п’ят..десят, різ..кістю, дівчинон..ці.
6. Знайдіть слово, у якому пропущено м’який знак:
А) колодяз..ний; Б) оболон..ський; В) повін..чати;
Г) різ..бяр; Д) варвар..ський.
7. Знайдіть слово з буквосполученням «-льц-«:
А) Натал..ці; Б) люл..ці; В) сопіл..ці; Г) рибал..ці; Д) весел..ці.
8. Знайдіть слово, у якому перед шиплячим пишеться м’який знак:
А) тон..ший; Б) виструн..чений; В) нен..чин;
Г) змен..шити; Д) промін..чик.
9. Знайдіть рядок, у якому в словах знак м’якшення не пишеться
А) кін..чик, рязан..ський, шіст..сот; Б) незабут..ній, вісім..сот, слиз..кий;
В) т..мяний, десятиріч.., казан..ський; Г) кін..ський, камін..ці, нян..чити;
Д) жен..шень, велетен..ський, цвірін..чати.
10. Знайдіть слово з буквосполученням «-нц-«:
А) вишен..ці; Б) жмен..ці; В) дон..ці; Г) хатин..ці;
Д) скрин..ці.
🎀 5. Самоперевірка. Виконайте ТЕСТ. Написання ь (Google форма)
🎀 6. Виконайте тест онлайн ТЕСТ. Знак м*якшення (zno.ua)
🎀 7. Поміркуймо! Виконайте завдання пробного тесту ЗНО - 2019.
1. Працюємо за ПРЕЗЕНТАЦІЄЮ. Правопис префіксів і суфіксів + відео 👇
31.10.2025
Заняття № 17-18
Тема. Спрощення в групах приголосних
Мета: удосконалювати вміння розпізнавати явище спрощення приголосних звуків
ІІІ. Теоретична частина
Спрощення в групах приголосних
У процесі словозміни чи словотворення інколи збігаються три й більше приголосних, що утруднює вимову. Тому в процесі мовлення один із приголосних (переважно середній) випадає і складна для вимови група приголосних спрощується.
| Спрощення відбувається | Спрощення НЕ відбувається | |
|---|---|---|
| -с(т)н- -с(т)л- | Групи приголосних стн і стл спрощуються на сн і сл у вимові й на письмі: перстень — персня, честь — чесний, пристрасть — пристрасний, область — обласний, щастя — щасливий, користь — безкорисливий. | Винятки: а) слова кістлявий, пестливий, хвастливий, хвастнути, зап’ястний, хворостняк, у яких т зберігається і на письмі, й у вимові; б) числівники шістнадцять, шістдесят, шістсот і п’ятдесят, у яких звук т у вимові випадає, але на письмі залишається; в) прикметники, утворені від іменників іншомовного походження на cm: контрастний, баластний, форпостний, компостний, протестний. |
| -с(к)н-, -з(к)н-, -ш(ч)к- | Групи приголосних скн, зкн і шчк спрощуються на сн, зн і шк у вимові й на письмі: тиск — тиснути, блиск — блиснути, брязк — брязнути, горщок — горшка, дощок — дошка. В утвореному від іменника писк дієслові допускається двояке написання: писнути і (рідше) пискнути. | Немає спрощення в словах випускний, пропускний, рискнути, вискнути (від виск), тоскно, скнара, скніти, брезкнути і споріднених. |
| -д-, -р-, -т- | У вимові й на письмі відбувається спрощення в таких словах: а) тижня, тижневий — від тиждень; б) проїзний, виїзний, під’їзний, наїзник і под.— із коренем -їзд; в) серце — при формі сердець; г) ченця — родовий відмінок від чернець; ґ) скатерка — від скатертина. | |
| -стц-, -стч-, -стськ-, -нтськ-, -нтств- | Лише у вимові відбувається спрощення: а) у групах приголосних стц, стч: невістка — невістці [нев’ісˊцˊі], невістчин [нев’ішчин], хустка — у хустці [хусˊцˊі]; артистка - артистці, артистчин; бандуристка- бандуристці, бандуристчин; б) у групах приголосних стськ, нтськ, нтств: турист—туристський [турисˊкий], студент—студентський [студенˊсˊкий], студентство [студенство], агент—агентство [агенство]. |
24.10.2025 Асинхронно
Заняття № 15-16
Тема. Основні випадки чергування у-в, і-й.
Мета: удосконалювати вміння розпізнавати основні випадки чергування у-в, і-й
За науку – цілуй батька (і,й) матір (у,в) руку.
Хліб (і, й) сонце найцінніше (в, у) світі.
Не підливай масла (у,в) вогонь.
(В, у) пісні наша доля.
Яка пшениця, така (і,й) паляниця.
(В, у) вікнах яскраві вогні. Вік учням (в, у)читись, а (в, у)чителя - навчать. Пісня (й, і) праця — великі дві сили. Ми маємо право на сум (і, й) любов, на щастя, на сонце (й, і) трави.
А (в, у) селах (в, у) веселих (і, й) люди веселі.
2. Розподільний диктант. Завдання: запишіть в одну колонку слова, в яких може відбуватися чергування у–в, а в другу — ті, в яких не буває такого чергування.
Іван, університет, установа, влітку, врожай, уява, указ, взимку, враження, учитель, вступ, утопія, улесливий, ввічливий.
ІІ. Теоретична частина
В українськiй мовi чергуються прийменники у, в i префiкси у-, в- у словах, якщо це не змiнює їх значення.
У вживається для уникнення збiгу приголосних:
На початку слова перед приголосним: учора, удень.
На початку речення перед приголосним: У мене була книжка.
На межi слiв мiж приголосними звуками: прийшов у село.
Якщо наступнi приголоснi в, ф або їхнi сполуки з iншими звуками (-льв-, -св-, -тв-, -хв-): Сидимо у вагонi.
Пiсля роздiлового знака перед приголосним (тире, дужки, лапки, кома, крапка з комою): Стоїть на видноколi мати — у неї вчись. Моя мама, учителька, сьогоднi провела вiдкритий урок.
В уживається для уникнення збiгу голосних:
Мiж голосними: Була в Одесi.
Перед голосними на початку речення: В Антарктидi працюють ученi.
Пiсля голосного перед бiльшiстю приголосних (крiм в, ф, -льв-, -св-, -хв- i под.): Пiшла в садок.
У — В не чергуються:
У словах, де вiд змiни звука змiнюється значення слова: вдача – удача.
У словах iншомовного походження: увертюра, ультиматум, утопiя.
У власних назвах: Вдовенко, Врубель, Владивосток, Угорщина, Удовиченко, Урал, Ужгород, Владислав, Володимир. АЛЕ: Україна — Вкраїна (у віршах, піснях).
У словах, що вживаються лише з У або В: влада, взаємини,
власний, властивість, вплив; увага, ударник, узбережжя,
указ, умова, установа, уява.
Можливі паралельні форми слів: учений — вчений, увічливий — ввічливий, увібрати — ввібрати, указати — вказати, учора — вчора, улітку — влітку, угору — вгору, удома — вдома.
Інколи чергування У — В розрізняє значення слів:
вправа (завдання) — управа (керування, правління);
вступ (початок) — уступ (виїмка, що нагадує східці);
вдача (характер) — удача (везіння, фортуна);
вклад (грошова сума в банку; внесок) — уклад (порядок, договір).
Мiж приголосними: зiбрав i пiшов.
На початку речення: I день iде...
Для зiставлення понять: батьки i дiти, хліб і сіль
Перед буквами я, ю, є, ї та звуком [й]: Знайшли i їжака, i ялинку.
Й вживається:
Мiж голосними звуками: лiто й осiнь.
Пiсля голосного звука перед приголосним: червонi й жовтi.
--------------------------------------
26.09.2025 Зустріч у Google meet о 12:00 та 13:20
Заняття № 7-8
Тема. Фонетика. Графіка. Орфоепія. Алфавіт. Співвідношення звуків і букв. Основні випадки уподібнення приголосних звуків
Мета: удосконалювати вміння розташовувати слова за алфавітом; визначати звукове значення букв у словах; розпізнавати явища уподібнення
2. Працюємо за презентацією. Натисни ТУТ
3. Перегляньте відео про уподібнення
19.09.2025 Офлайн / Зустріч у Google meet о 13:20
Заняття № 5-6
Тема. Фонетика. Графіка. Орфоепія. Алфавіт. Співвідношення звуків і букв. Основні випадки уподібнення приголосних звуків
Мета: удосконалювати вміння розташовувати слова за алфавітом; визначати звукове значення букв у словах; розпізнавати явища уподібнення
2. Працюємо за презентацією. Натисни ТУТ
3. Перегляньте відео про уподібнення
12.09.2025 Зустріч у Google meet об 11:50 та о 13:20
Заняття № 3-4
Тема. Діагностувальна робота. Практична робота з демоваріантом НМТ 2024 року
1. Обговорення плану самопідготовки до НМТ на 2025-2026 н.р.
2. Діагностувальна робота.
3.Практична робота з демонстраційним НМТ 2023 року з української мови натисніть ТУТ
4. Практична робота з демонстраційним НМТ 2024 року з української мови натисніть ТУТ
05.09.2025 Офлайн / Зустріч у Google meet о 13:20
Заняття №1-2
Тема. Вступ. Ознайомлення з програмою ЗНО/НМТ з української мови. Ознайомлення з освітніми сайтами та посібниками для підготовки до ЗНО (НМТ). Практична робота з демоваріантом НМТ 2024 року
1. Аналіз програми ЗНО з української мови натисніть ТУТ2. Демонстраційний НМТ з української мови 2023 та 2024 років. Аналіз завдань
2023 рік:
6. Практична робота з демонстраційним НМТ 2024 року з української мови натисніть ТУТ
Немає коментарів:
Дописати коментар