Підготовка до НМТ 2025

Посилання на онлайн-урок:

https://meet.google.com/nvy-hbsc-ffh

❗❗❗ Переглядай!!! Повторюй!!!

✅ !!! Перелік слів з нормативним наголосом

✅ !!! Словничок фразеологізмів

13.05.2025 11-А клас Зустріч у Google meet о 13:50

11-Б клас Зустріч у Google meet о 14:45

15.05.2025 11-Б клас Зустріч у Google meet о 13:50

11-А клас Зустріч у Google meet о 14:45

Заняття № 63-64

Тема. Повторення вивченого. Виконання тестових завдань

Мета: підготовка до успішного складання НМТ 2024; удосконалення знань, умінь та навичок з вивчених тем

Кроки до виконання

✅ ✅І. Практична частина. Виконайте тести:

💫💫 Практична частина

1) ✅✅ Варіант № 1 с.4-11(за посібником О.Авраменка. НМТ. Українська мова: тестові завдання у форматі НМТ. - Харків: Юнісофт, 2023. - 88 с.

Варіант №1. Натисни ТУТ

2) ✅✅ Варіант № 2 с.12-19 (за посібником О.Авраменка. НМТ. Українська мова: тестові завдання у форматі НМТ. - Харків: Юнісофт, 2023. - 88 с.

Варіант №2. Натисни ТУТ

3) ✅✅ Варіант № 3 с.20-27 (за посібником О.Авраменка. НМТ. Українська мова: тестові завдання у форматі НМТ. - Харків: Юнісофт, 2023. - 88 с.

Варіант №3. Натисни ТУТ

4)✅✅ Варіант № 4 с.28- 35 (за посібником О.Авраменка. НМТ. Українська мова: тестові завдання у форматі НМТ. - Харків: Юнісофт, 2023. - 88 с.

Варіант №4. Натисни ТУТ

5) ✅✅ Варіант № 5 с.36- 43 (за посібником О.Авраменка. НМТ. Українська мова: тестові завдання у форматі НМТ. - Харків: Юнісофт, 2023. - 88 с.

Варіант №5. Натисни ТУТ

6) НМТ 2024. УМ. Демонстраційний варіант

✅ ✅ ІІ. Теоретична частина. Пригадайте!

Для уважних !!!!

29.04.2025 11-А клас Зустріч у Google meet о 13:50

11-Б клас Зустріч у Google meet о 14:45

01.05.2025 11-Б клас Зустріч у Google meet о 13:50

11-А клас Зустріч у Google meet о 14:45

Заняття № 61-62 (63-64)

Тема. Повторення вивченого

Мета: підготовка до успішного складання НМТ 2025; удосконалення знань, умінь та навичок з вивчених тем

Кроки до виконання

✅ І. Практикум

1. Словничок фразеологізмів

2. Фразеологічний практикум 👇

ІІ. ДОДАТОК -тренажер. Наголошування слів

А агрономія алфавіт аркушик асиметрія

Б багаторазовий безпринципний бешкет благовіст близький болотистий бородавка босоніж боязнь бурштиновий бюлетень

В ваги (у множині) вантажівка весняний вигода (користь) вигода (зручність) видання визвольний вимога випадок виразний висіти витрата вишиваний відвезти відвести відгомін віднести відомість (список) відомість (повідомлення, дані, популярність) вірші віршовий вітчим

Г гальмо, гальма глядач горошина граблі гуртожиток

Д данина дано дециметр дещиця де-юре джерело дивлячись дичавіти діалог добовий добуток довезти довести довідник догмат донести донька дочка дрова

Е експерт Є єретик Ж жалюзі

З завдання завезти завести завжди завчасу загадка заіржавілий заіржавіти закінчити закладка (у книзі) закрутка залишити заміжня занести запонка заробіток заставка застібка застопорити звисока здалека зібрання зобразити зрання зручний зубожіння

І індустрія

К камбала каталог квартал кишка кілометр кінчити колесо колія копчений (дієприкметник) копчений (прикметник) корисний косий котрий крицевий кроїти кропива кулінарія курятина

Л лате листопад літопис люстро

М мабуть магістерський маркетинг мережа металургія міліметр

Н навчання нанести напій наскрізний начинка ненавидіти ненависний ненависть нести ніздря новий

О обіцянка обранання обруч (іменник) одинадцять одноразовий ознака олень оптовий осетер отаман оцет

П павич партер пекарський перевести перекис переляк перенести перепад перепис піала підданий (дієприкметник) підданий (іменник, істота) підлітковий пізнання пітний піцерія подруга позначка помилка поміщик помовчати

поняття порядковий посередині привезти привести приморозок принести причіп проділ проміжок псевдонім

Р разом ремінь (пояс) решето ринковий рівнина роздрібний розпірка рукопис русло

С сантиметр свердло середина сеча симетрія сільськогосподарський сімдесят слина соломинка статуя стовідсотковий стрибати

Т текстовий течія тигровий тисовий тім’яний травестія тризуб тулуб

У український уподобання урочистий усередині

Ф фартух фаховий феномен фольга форзац

Х хаос (у міфології: стихія) хаос (безлад)

Ц царина цемент центнер цінник

Ч чарівний черговий читання чорнозем чорнослив чотирнадцять

Ш шляхопровід шовковий шофер

Щ щелепа щипці щодобовой Я ярмарковий

ДОДАТОК. Норми наголошування слів

Перелік слів з нормативним наголосом, які треба вивчити для успішного складання НМТ з УМ 2024 р. Зазначений перелік визначений програмою ЗНО з УМЛ, затвердженою наказом МОН України №696 від 26.06.2018 р.

А агронОмія алфАвІт Аркушик асиметрІя

Б багаторазОвий безпринцИпний бЕшкет блАговіст близькИй болотИстий борОдавка босОніж боЯзнь бурштинОвий бюлетЕнь

В вАги (у множині) вантажІвка веснЯнИй вИгода (користь) вигОда (зручність) видАння визвОльний вимОга вИпадок вирАзний вИсіти вИтрата вишИваний відвезтИ відвестИ вІдгомін віднестИ вІдомість (список) відОмість (повідомлення, дані, популярність) вІрші віршовИй вітчИм

Г гальмО, гАльма глядАч горошИна граблІ гуртОжиток

Д данИна дАно децимЕтр дЕщиця де-Юре джерелО дИвлячись дичАвіти діалОг добовИй добУток довезтИ довестИ довІдник дОгмат донестИ дОнька дочкА дрОва

Е експЕрт Є єретИк Ж жалюзІ

З завдАння завезтИ завестИ зАвжди завчасУ зАгадка заіржАвілий заіржАвіти закінчИти зАкладка (укнизі) зАкрутка залишИти замІжня занестИ зАпонка заробІток зАставка зАстібка застОпорити звИсока здАлека зібрАння зобразИти зОзла зрАння зрУчний зубОжіння

І індУстрія

К кАмбала каталОг квартАл кИшка кіломЕтр кінчИти кОлесо кОлія кОпчений (дієприкметник) копчЕний (прикметник) корИсний кОсий котрИй крицЕвий крОїти кропивА кулінАрія кУрятина

Л лАте листопАд літОпис лЮстро

М мАбУть магістЕрський мАркетинг мерЕжа металУргія мілімЕтр

Н навчАння нанестИ напІй нАскрізний нАчинка ненАвидіти ненАвисний ненАвисть нестИ нІздря новИй

О обіцЯнка обрАння обрУч (іменник) одинАдцять одноразОвий ознАка Олень оптОвий осетЕр отАман Оцет

П павИч партЕр пЕкарськи перевестИ перЕкис перелЯк перенестИ перЕпад перЕпис піалА пІдданий (дієприкметник) піддАний (іменник, істота) пІдлітковий пізнАння пітнИй піцЕрія пОдруга пОзначка пОмИлка помІщик помОвчати

понЯття порядкОвий посерЕдині привезтИ привестИ прИморозок принестИ прИчіп прОділ промІжок псевдонІм

Р рАзом рЕмінь (пояс) рЕшето рИнковий рівнИна роздрібнИй рОзпірка рукОпис руслО

С сантимЕтр свЕрдло серЕдина сЕча симетрІя сільськогосподАрський сімдесЯт слИна соломИнка стАтуя стовідсОтковий стрибАти

Т текстовИй течіЯ тИгровий тисОвий тім’янИй травестІя тризУб тУлуб

У украЇнський уподОбання урочИстий усерЕдині

Ф фартУх фаховИй фенОмен фОльга фОрзац

Х хАос (у міфології: стихія) хаОс (безлад)

Ц цАрина цемЕнт цЕнтнер ціннИк

Ч чарівнИй черговИй читАння чорнОзем чорнОслив чотирнАдцять

Ш шляхопровІд шовкОвий шофЕр

Щ щЕлепа щИпці щодобовИй Я ярмаркОвий

✅ ІІІ. Теоретична частина

💫1. Прикметник. Ступені порівняння прикметників с.28-30

💫 2. Числівник. Відмінювання числівників с.36-37

Узгодження числівника з іменником с.40-41

💫 3. Дієслово. Форми дієслова. Способи дієслова с.46-47, 49, 52-53

✅ ✅✅✅ ІV. Практична частина. Виконайте тести:

1) Варіант № 2 с. 12-19 (за посібником О.Авраменко. НМТ. Українська мова: тестові завдання у форматі НМТ. - Харків: Юнісофт, 2023. - 88 с.

2) Варіант № 3 с. 20-27 (за посібником О.Авраменко. НМТ. Українська мова: тестові завдання у форматі НМТ. - Харків: Юнісофт, 2023. - 88 с.

3) НМТ 2024. УМ. Демонстраційний варіант АБО Натисни ТУТ

15.04.2025 11-А клас Зустріч у Google meet о 13:50

11-Б клас Зустріч у Google meet о 14:45

17.04.2025 11-Б клас Зустріч у Google meet о 13:50

11-А клас Зустріч у Google meet о 14:45

Заняття № 57-58 (59-60)

Тема. Способи відтворення чужого мовлення. Пряма й непряма мова. Заміна прямої мови непрямою. Цитата як різновид прямої мови. Діалог. Розділові знаки в конструкціях із прямою мовою, цитатою та діалогом

Мета: замінювати пряму мову непрямою; правильно й доцільно використовувати в тексті пряму мову й цитати; правильно вживати розділові знаки в конструкціях із прямою мовою, цитатою та діалогом

Кроки до виконання

✅ І. Теоретична частина + практична

Пряма мова – висловлювання якоїсь особи, передане дослівно без змін. Пряму мову супроводжують слова автора, які вказують, кому вона належить. Пряму мову записуємо з великої літери й беремо з обох боків у лапки.

«Пм/пм» - пряма мова. Са (са) – слова автора.

Пряма мова перед словами автора

1. «Пм», - са. 2. «Пм!» - са. 3. «Пм?» - са.

Пряма мова після слів автора

1. Са: «Пм». 2. Са: «Пм!» 3. Са: «Пм?»

Завдання 1. Поставити розділові знаки в реченнях із прямою мовою.

Я сьогодні не готовий до уроку повідомив Ярослав

Вітаю з перемогою вигукнув Сашко

Коли відбудеться турнір із баскетболу запитав тренера Василь

Сусід повідомив (З,з)автра будемо ставити нову огорожу

Тренер крикнув до спортсмена (Б,б)іжи швидше

Надійка перепитала подругу (М,м)и справді завтра підемо на виставу

Пряма мова розірвана словами автора

1. «Пм, - са, - пм». 2. «Пм, - са, - пм!» 3. «Пм, - са, - пм?» 4. «Пм?(!) – са. – Пм». 5. «Пм? – са. - Пм!»

6. «Пм! –са. – Пм?»

Завдання 2. Поставити розділові знаки в реченнях із Пм

Сьогодні трамвай повідомив водій їде по дев′ятому маршруту. Вітаю тебе вигукнув Сашко з перемогою. Коли запитав пасажир у водія приїдемо на кінцеву зупинку. Не готовий до уроку запитав учитель (Д,д)ай будь ласка щоденник на оцінку. Увага гукнув Петро Тарасович (С,с)ьогодні біжимо на сто метрів. Хто за це відповідатиме запитав поліцейський (Н,н)егайно приберіть за собою. Канікули вигукнули діти (Щ,щ)о будемо робити

Запам′ятати! Двокрапка після слів автора, які стоять всередині прямої мови, ставиться тоді, коли слова автора вказують, що пряма мова може продовжуватись.

Наприклад: «Чи бачили таке? – запитав батько і, помовчавши, додав: «Курча навчає курку».

Пряма мова всередині слів автора

1. Са: «Пм», - са. 2. Са: «Пм?» - са. 3. Са: «Пм!» - са.

Завдання 3. Поставити розділові знаки в реченнях із Пм.

Оксана сказала (Я,я) погоджуюся на переїзд (І,і) почала складати речі. Віка вигукнула (К,к)онтрольної не буде (І,і) радісна сіла за парту. Діана поцікавилася Ч,ч)и давали домашнє завдання з алгебри (І,і) взяла ручку щоб зробити запис.

Тестове завдання 1. Указати речення з прямою мовою (розділові знаки опущено).

А Михайлик казав що татар хтозна й скільки.

Б І в такі короткі миті тобі особливо гостро відчувалось так це твоя мати.

В Чи можна у вас напитися спитав я бабусі що сиділа під грушею й вишивала сорочку.

Г Зовсім не збираючись ображати Франка В. Щурат у рецензії на «Зів'яле листя» назвав його прихильником європейського декадансу.

Тестове завдання 2. Помилку в оформленні прямої мови допущено в реченні.

А Колядники співають під дверима: «Ой чи є, чи нема пан-господар вдома?»

Б «Не гальмуй, снікерсуй!» - підбадьорює мене на кожному кроці реклама.

В «Доля не усміхається рабам, - сказав Лев, інвертований на пустелю. – Доля усміхається людям».

Г Ми всі носимо на собі етикетку з написом – «Виявляти турботу! Поводитися обережно! Делікатний товар!»

Непряма мова. Розділові знаки

Речення з непрямою мовою – це складне речення: при заміні прямої мови непрямою слова автора стають головним реченням, а пряма мова – залежним.

Пряма мова – розповідне речення: використовується сполучник що, ніби.

Усякий, хто гляне, скаже: «Дніпро чудовий».

Усякий, хто гляне, скаже, що Дніпро чудовий.

Пряма мова – спонукальне речення: використовується сполучник щоб.

« Не барися, швидше повертайся», - сказав старий синові.

Старий сказав синові, щоб не барився, швидше повертався.

Пряма мова – питальне речення: в ролі сполучних слів виступають прислівники та займенники де, куди, звідки, коли, хто, що, який, чий та частка чи в ролі сполучника.

Хлопчик запитав: «Куди зникає вночі сонце?»

Хлопчик запитав, куди зникає вночі сонце.

Завдання 4. Перетворити речення з прямою мовою в непряму.

Говорив старий Хома: «Взимку краще сидіти вдома». Василь запитав у Ярослава: « Коли вже буде перерва?» Ярослав повідомив: «Я сьогодні не готовий до уроку». «Виходь на вулицю», - попросив свого друга Максим. « А ти бачив, Петре, як падала зірка?» - вигукнув старий. Сашко сказав до Василя: «Не розмовляй на уроці».

Завдання 5. Перетворити речення з непрямою мовою в пряму.

Корній запитав у Марії, чи напоїть вона коней. Вона відповіла, що напоїть, якщо він купить їй коралі. Чоловік розізлився й сказав жінці, щоб не мріяла.

Тестове завдання 3. Указати речення з непрямою мовою (розділові знаки опущено).

А Степан підступив ближче тихо запитав Невже ніякої надії.

Б Ти попросив щоб мати знову стала там де стояла щойно.

В Коли цар спитав на якій це мові і про що в цих піснях ідеться Крушельницька пояснила по-французьки підкресливши при тому що це пісні її рідного народу.

Г Лікар повідомив про небезпеку споживання грибів зібраних на забруднених територіях.

Тестове завдання 4. Указати речення з непрямою мовою, побудоване правильно.

А Мати сказала Миколі, що восени пошлемо старостів до Варки.

Б Захар Беркут сказав, що доки ми будемо держатися купи, ніяка сила нас не переможе.

В Старий Джеря просив Миколу, щоб той не зачіпав осавулу та не дражнив пана.

Г Нимидора сказала Миколі, що я весь свій дитячий і дівчачий вік поневірялась у чужій хаті.

Діалог. Розділові знаки при діалозі

Діалог – це пряма мова, яка передає розмову двох або кількох осіб. Слова кожної особи, що бере участь у розмові, називаються репліками. Репліку супроводжують слова автора, якщо бажано уточнити, кому вона належить. Кожна репліка діалогу здебільшого починається з нового рядка, на початку якого ставиться тире. Репліки в лапки не беруться.

Наприклад:

- Що за сумнівна масть? – сполошилися сизі.

- Бридко й дивитись! – підхопили попелясті.

- Та він просто потвора, - затуркотіли рябенькі.

Коли кілька реплік діалогу записуються в рядок і не вказується, кому вони належать, то кожна репліка береться в лапки і відділяється одна від одної тире.

Наприклад: «Василю, ти домашню роботу зробив?» - «Ні, не зробив». – «А щоденник є?» - «Є».

Якщо перед першою реплікою ставиться тире, тоді парна репліка (відповідь) береться в лапки.

Наприклад:

- Мамо, що сьогодні буде на обід? – «Борщ?» - А на друге? – «Деруни».

Завдання 6. Поставити розділові знаки при діалозі.

1. Мама усмiхнулась

Це не проста каблучка бо завдяки їй я можу будь-якої митi перенестися у своє дитинство Варто лише одягнути каблучку на палець

Перенестися по-справжньому недовiрливо подивилася я на маму

Так мов у казцi в яку зараз нiхто з дорослих не вiрить Хочеш провести в моєму дитинствi свої лiтнi канiкули

Тестове завдання 5. Указати діалог, в якому правильно розставлено розділові знаки.

А – Ну що ти побачив там? –

– Хмари, а більш нічого. –

– Подивись краще, може, то й не хмари.

Б – Ну, а в такі ночі ви літаєте?

– Звичайно. Тихо, місячно, ніч саме для польотів.

– А над морем ти літав уночі?

– Літав.

В – Коли ж можна прийти? –

– На мене, то хоч і завтра! Батько чи мати є в тебе?

– Ні, я сирота. –

– Тим краще – сам собі хазяїн.

Г – Пустіть мене, дядьку, в театр! –

– Чого захотів! Я тебе пущу, але так, щоб знав, де раки зимують. –

– Я вже знаю, де вони зимують.

Цитата. Розділові знаки

Цитата — це точно переданий уривок якогось твору, чиїсь слова, що вводяться в текст для пояснення чи підтвердження правильності висловлюваних думок.

Існує кілька способів уведення цитат у текст:

1. Якщо цитати супроводжуються словами автора, то розділові знаки ставляться, як при прямій мові: В.Сухомлинський писав: «Століттями мова народу була тією повноводою рікою, яку ми називаємо поезією. Поетична грань жила в слові, і слово було немислиме без неї, як немислима ріка без води, повноводність — без глибини».

2. Цитата може бути частиною речення, зливатися зі словами автора. У цьому разі вона береться в лапки, але пишеться з малої букви: Правильно твердять, що «слід ставитися до інших так, як ти хотів би, щоб ставилися до тебе».

3. Якщо в цитаті опускаються окремі слова, речення, то на місці їх ставляться крапки: «...Історія нашого промислового Донбасу почалася з будівництва заводів і шахт, але згодом цей регіон України постає культурною освоєною землею...»,— писав В. Оліфіренко.

4. Цитата може подаватися у формі епіграфа. У цьому разі вона пишеться без лапок, а вказівка на автора розміщується нижче епіграфа праворуч:

І зоряне небо — як споминів рій...

В. Сосюра

5. Якщо цитата вводиться в текст у вигляді віршованих рядків або цілої строфи, то пишеться без лапок з великої літери: Як гарно змальовує весняну пору року Є. Гуцало:

Весна зіткала вчора гобелен

у лузі — з трав, із квітів, з верболозів.

Зіткала вітер і зіткала клен,

грози зіткала молоді погрози.

Завдання 7. Прочитати. Дослідити речення: назвати цитати. Розставити розділові знаки.

1. Відомий український педагог Василь Сухомлинський сказав Щоб любити — треба знати, а щоб проникнути в таку тонку й неосяжно величну й багатогранну річ, як мова, треба її любити.

2. Народна мудрість стверджує, що насильно милим не станеш.

3. В. Сосюра говорив про рідний край Як не любить той край, що дав тобі і силу, і гострий зір очей, і розум молодий, і далі, що тобі красу свою одкрили, і моря голубий, розгаданий прибій.

4. Людину прикрашають чарівність і розум, а душевний спокій і внутрішня гармонія осяває її риси стверджувала Ольга Корніяка.

5. О. Гончар говорив, що мова — це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще.

6. Нещасна, неправдива людина, що добровільно й легко зрікається рідної мови; щаслива, праведна людина, що в радості й горі будує слово своєї землі писав Борис Харчук.

7. Чудовий настрій передає М. Луків поетичними рядками

На душі ані хмарини.

Гарно в рідній стороні.

Кущ осінньої калини

Паленіє у вікні.

8. Як важко перші кроки йти!

А.Малишко

9. ... Нам потрібно любити її і гордитися своєю найпрекраснішою матір’ю писав Т. Шевченко про Україну.

Тестове завдання 6. Указати речення, де правильно оформлена цитата.

А Поет змальовує всенародний визвольний рух, коли: «жінки навіть з рогачами пішли в гайдамаки».

Б Шевченко докоряє тим українцям, які запопадливо чекають. Коли: «німець історію нашу нам розкаже».

В З болем пише Шевченко про українське село:

«Чорніше чорної землі

Блукають люди; повсихали

Сади зелені.»

Г «Він був сином мужика і став володарем у царстві духа», - писав про Тараса Шевченка його великий спадкоємець Іван Франко.

Тестове завдання 7. Пунктуаційну помилку в оформленні цитати допущено в реченні.

А Шевченкове «…треба миром, громадою обух сталить…» стало афоризмом.

Б Іван Франко назвав Івана Нечуя-Левицького: «всеобіймаючим оком Правобережної України».

В «Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову», - так визначає роль мови в житті нації Ліна Костенко.

Г Образ Прометея Шевченко використав як символ мужності, нескореності, а отже, і остаточної перемоги: «Не вмирає душа наша. Не вмирає воля».

✅✅ ІІ. Практична частина

Підготовка до НМТ 2025: на основі повтореного продовжуємо виконувати тести:

1) ТЕСТ. Чуже мовлення (zno.ua)

2) ✅✅ Варіант № 6 с.39-45 (за посібником Шпільчак М.В. Збірник тестових завдань для підготовки до НМТ з української мови. - Івано-Франківськ: Симфонія форте, 2024. - 76 с.

Варіант №6. Натисни ТУТ

3) ✅✅ Варіант № 1 с. 4-11 (за посібником О.Авраменко. НМТ. Українська мова: тестові завдання у форматі НМТ. - Харків: Юнісофт, 2023. - 88 с.

Варіант №1. Натисни ТУТ

4) НМТ 2024. УМ. Демонстраційний варіант

5) НМТ 2024. УЛ. Демонстраційний варіант

6). НМТ 2023. УМ. Демонстраційний варіант

01.04.2025 11-А клас Зустріч у Google meet о 13:50

11-Б клас Зустріч у Google meet о 14:45

03.04.2025 11-Б клас Зустріч у Google meet о 13:50

11-А клас Зустріч у Google meet о 14:45

Заняття № 53-54 (55-56)

Тема. Складне речення з різними видами сполучникового й безсполучникового зв’язку, розділові знаки в ньому

Мета: розпізнавати складні речення з різними видами сполучникового й безсполучникового зв’язку; правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості речень цього типу в мовленні; правильно розставляти розділові знаки в них

Кроки до виконання

✅ І. Теоретична частина. Складні речення з різними видами зв'язку складаються з трьох і більше частин, які можуть бути поєднані різними видами зв'язку: сурядним і підрядним, сполучниковим і безсполучниковим. Такі речення називаються ще складними синтаксичними конструкціями.

Приклад: Ти до мене прийшла не із казки чи сну, і здалося мені, що стрічаю весну (В.Симоненко).

У цьому реченні перша частина поєднана сурядним зв'язком (сполучник і ) зі складнопідрядним (друга й третя частини; сполучник що).

[ ], і [ ], (що ).

Приклад: Мати вірила: земля усе знає, що говорить чи думає чоловік (М.Стельмах).

У цьому реченні між першою та другою частинами наявний безсполучниковий зв'язок, а між другою й третьою - сполучниковий підрядний (сполучне слово що).

[ ]: [ ], (що ).

Приклад: Ми не святі, у нас були гріхи, але боролись ми за правду сміло (Д.Луценко).

У цьому прикладі маємо безсполучниковий зв'язок між першою та другою частинами й сполучниковий сурядний (сполучник але) між другою та третьою.

[ ], [ ], але [ ].

Приклад: А правду каже приказка стара: тоді є щастя-втіха, коли своя у тебе стріха, а під чужою не шукай добра (Б.Грінченко).

У цьому реченні між першою та другою частинами безсполучниковий зв'язок, між другою та третьою — підрядний (сполучне слово коли), між третьою й четвертою — сурядний (сполучник а).

[ ]: [ ], (коли), а [ ].

Розділові знаки між кожними двома частинами складних синтаксичних конструкцій ставляться так само, як і між будь-якими двома частинами ССР, СПР чи БСР.

✅✅ ІІ. Практична частина
Підготовка до НМТ 2025: на основі повтореного продовжуємо виконувати тести:
1) ТЕСТ. Складне речення. ССР
2) ТЕСТ. Складне речення. СПР
3) ТЕСТ. Складне речення. БСР
4) ТЕСТ. Складне речення з різними видами зв'язку

5) ✅✅ Варіант № 5 с.32-38 (за посібником Шпільчак М.В. Збірник тестових завдань для підготовки до НМТ з української мови. - Івано-Франківськ: Симфонія форте, 2024. - 76 с.

Варіант №5. Натисни ТУТ

6) ✅✅ Варіант № 6 с.39-45 (за посібником Шпільчак М.В. Збірник тестових завдань для підготовки до НМТ з української мови. - Івано-Франківськ: Симфонія форте, 2024. - 76 с.

Варіант №6. Натисни ТУТ

6) НМТ 2024. УМ. Демонстраційний варіант

7) НМТ 2024. УЛ. Демонстраційний варіант

11.03.2025 11-А клас Зустріч у Google meet о 13:50

11-Б клас Зустріч у Google meet о 14:45

13.03.2025 11-Б клас Зустріч у Google meet о 13:50

11-А клас Зустріч у Google meet о 14:45

Заняття № 49-50 (51-52)

Тема. Безсполучникове складне речення. Безсполучникове складне речення. Розділові знаки в безсполучниковому складному реченні

Мета: розпізнавати безсполучникові складні речення; правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості БСР у мовленні; правильно розставляти розділові знаки в них.

Кроки до виконання

✅ І. Теоретична частина. Безсполучникове складне речення.

1. Пригадайте вивчене про БСР Правила ТУТ + підручник §36 с.161

Безсполучникові складні речення — це такі речення, частини яких об’єднуються в одне ціле тільки інтонацією і співвідношенням видо-часових форм присудків, без сполучників і сполучних слів:

Зорями небо героя вітало, квітами й піснею стріла земля (В.Єніна).
На все впливає мови чистота: зір глибшає, кращають уста, стає точнішим слух… (Д.Павличко).

Розділові знаки у БСР

✅✅ ІІ. Практична частина

Підготовка до НМТ 2025: на основі повтореного продовжуєте виконувати тести:

✅✅ Варіант № 3 с.18-24 (за посібником Шпільчак М.В. Збірник тестових завдань для підготовки до НМТ з української мови. - Івано-Франківськ: Симфонія форте, 2024. - 76 с.

Варіант №3. Натисни ТУТ

✅✅ Варіант № 4 с.25-31 (за посібником Шпільчак М.В. Збірник тестових завдань для підготовки до НМТ з української мови. - Івано-Франківськ: Симфонія форте, 2024. - 76 с.

Варіант №4. Натисни ТУТ

1) ТЕСТ. Складне речення. ССР

2) ТЕСТ. Складне речення. СПР

3) ТЕСТ. Складне речення. БСР

25.02.2025 11-А клас Зустріч у Google meet о 13:50

11-Б клас Зустріч у Google meet о 14:45

27.02.2025 11-Б клас Зустріч у Google meet о 13:50

11-А клас Зустріч у Google meet о 14:45

Заняття № 45-46 (47-48)

Тема. Складне речення. Складносурядне речення. Складнопідрядне речення. СПР з кількома підрядними

Кроки до виконання

Пригадаймо! 👇

✅ ✅ І. Практична частина.

1. ТЕСТ. Складне речення. СПР (zno.ua)

2. ТЕСТ. Складне речення. ССР (zno.ua)

ІІ. Пояснення до виконання тестів

ДОДАТОК 1

Числівник як член речення

11.02.2025 11-А клас Зустріч у Google meet о 13:50

11-Б клас Зустріч у Google meet о 14:45

13.02.2025 11-Б клас Зустріч у Google meet о 13:50

11-А клас Зустріч у Google meet о 14:45

Заняття № 41-42 (43-44)
Тема. Складнопідрядне речення. СПР, його будова. Головна й підрядна частини. Підрядні сполучники й сполучні слова як засоби зв’язку в СПР. Основні види підрядних частин: означальні, з’ясувальні, обставинні (місця, часу, способу дії та ступеня, порівняльні, причини, наслідкові, мети, умови, допустові). СПР з кількома підрядними, розділові знаки в них
Мета: розпізнавати СПР, визначати їхню будову, зокрема СПР з кількома підрядними; визначати основні види підрядних частин, типи СПР за характером зв’язку між частинами; правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості СПР різних типів у процесі спілкування; правильно розставляти розділові знаки в СПР
Кроки до виконання
✅ ✅ І. Практична частина.
1. ТЕСТ. Складне речення. СПР (zno.ua)
✅ ІІ. Теоретична частина.
1. Другорядні члени речення

2. Складне речення. СПР
Складнопідрядне речення – це речення, частини якого нерівноправні за смислом і поєднані сурядним зв'язком за допомогою сполучників підрядності або за допомогою сполучного слова.

Одна з частин СПР є головною, інша – залежною. Від головної частини до залежної можна поставити питання.
Наприклад: Щоб не пламеніти горобині самотньо, посадив я поблизу неї нашу українську калину (І.Цюпа) - для чого посадив?
Серед СПР виділяються три основних види:
СПР з підрядними означальними;
СПРз підрядними з'ясувальними;
СПР з підрядними обставинними.
складнопідрядне речення
приклади
підрядне означальне
Для нас тоді був цілий світ, як вимріяна казка (П.Карманський)
підрядне з'ясувальне
Щасливий, хто сни має милі (Л.Українка)
підрядне обставинне
Малі дерева схожі на дорослих, як діти на своїх батьків (М.Сингаєвський)
СПР з підрядними означальними
Підрядні означальні речення – це підрядні речення, які відповідають на питання який? яка? яке? які? і залежать від одного з членів речення, вираженого іменником або іншою частиною мови в ролі іменника.
Підрядні означальні речення приєднуються до головного речення за допомогою сполучних слів який, чий, котрий, що, де, куди, звідки, коли та сполучників щоб, як, ніби, наче, неначе:
Наприклад: А справжня слава – це прекрасна жінка, що на могилу квіти принесе (Л. Костенко).
У наведеному прикладі підрядне речення приєднується до головного сполучним словом що. Воно є підметом підрядного речення (його можна замінити на сполучне слово яка, а також на вона, жінка).
Окремо виділяються займенниково-означальні речення, які пояснюють член головного речення, виражений займенником той, вжитим у значенні іменника: Те, що було, минулося, і знову не буде (Т.Шевченко).
СПР з підрядними з'ясувальними
Підрядні з'ясувальні речення - це речення, які відповідають на питання відмінків і пояснюють присудок у головному реченні.
Вони приєднуються до головного речення за допомогою сполучних слів хто, що, який, чий, котрий, де, куди, звідки, коли, відколи, як та сполучників що, як, щоб, ніби, мов, наче, неначе.
Сполучне слово є членом підрядного речення і вимовляється з підкресленою інтонацією: З дороги видно було, як вився у низині кривульками глибокий та каламутний Прут (М.Коцюбинський).
СПР з підрядними обставинними
Підрядні обставинні речення- це підрядні речення, які відповідають на ті ж питання, що й обставини в простому реченні. Вони поділяються на підрядні місця, часу, способу дії, порівняльні, міри та ступеня, причини, мети, умовні, допустові, наслідкові.
підрядне обставинне речення
приклади
місця
Будь там, де ти є
часу
Він почекав, поки вагон зрушив з місця
способу дії і ступеня
Кожен живе так, як він хоче
порівняльне
Хмари насувалися, наче великі хвилі
причини
Я зробив це через те, що люблю.
мети
Ми приїхали сюди, щоб відпочити
умовне
Якщо добре попрацюєш, одержиш нагороду
допустове
Хоч і не рідний він, але добра душа
наслідкове
Вже ніч, так що краще не виходь

Підрядні речення місця

Підрядні речення місця вказують на місце або напрям дії, про яку йдеться в головному реченні і відповідають на питання де? куди? звідки?

Вони стосуються всього головного речення, проте можуть уточнювати обставину місця, виражену вказівним словом (прислівниками там, тут, туди, звідти, скрізь, всюди).

До головного речення підрядні місця приєднуються сполучними словами де, куди, звідки. Наприклад: Іди туди, звідки прийшов.

Підрядні речення часу

Підрядні речення часу вказують на час місця дії, про яку йдеться в головному реченні і відповідають на питання коли? відколи? доки? з якого часу? як довго?

Вони стосуються головного речення в цілому і приєднуються до нього сполучними словами як, як тільки, ледве, коли, поки, доти, скоро, під час того як, після того як.

Вказівними словами в головному реченні можуть виступати прислівники тоді, відтоді, доти. Наприклад: Він повернувся додому тоді, коли все скінчилося.

Підрядні речення способу дії і ступеня

Підрядні речення способу дії вказують на способ (характер) дії, про яку йдеться в головному реченні і відповідають на питання як? яким способом?

Вони пояснюють один із членів речення і приєднуються до нього сполучниками як, що, щоб, аж, ніби, наче, неначе, мов, немов, ніж, чим…тим та сполученими словами скільки, наскільки, як.

Вказівними словами в головному реченні можуть бути прислівники так, настільки, займенником стільки. Наприклад: Сергій подивився на Ольгу так, наче вперше її побачив.

Підрядні порівняльні речення

Підрядні порівняльні речення вказують на місце або напрям дії, про яку йдеться в головному реченні і відповідають на питання як? як саме? подібно до чого?

Вони пояснюють усе головне речення і приєднуються до нього сполучниками як, ніби, неначе, мов, немов, немовби, немовбито. Наприклад: Хмари насувалися, наче великі хвилі.

Підрядні порівняльні речення можуть бути неповними. Наприклад: Ніби від землетрусу, здригнулася вся земля.

Підрядні речення причини

Підрядні речення причини вживаються для вираження порівняння і відповідають на питання чому? через що? з якої причини?

Вони пояснюють головне речення в цілому і приєднуються до нього сполучниками бо, тому що, через те що, від того що, завдяки тому що, оскільки.

Вказівними словами у головному реченні можуть виступати прислівники тому, затим, сполука через те. Наприклад: Прилинь, сизий орле, бо я одинокий (Т.Шевченко).

Підрядні речення мети

Підрядні речення мети вказують на мету дії, про яку йдеться в головному реченні і відповідають на питання для чого? з якою метою? навіщо?

Вони стосуються всього головного речення і приєднуються до нього за допомогою сполучників щоб, для того щоб, з тим щоб, аби, хай.

Вказівними словами у головному реченні можуть бути сполуки для того, на те, з тим. Наприклад: Я посланий, щоб виконать закон (Леся Українка).

Підрядні умовні речення

Підрядні умовні речення вказують на умову, за якої можливо те, про що йдеться в головному реченні і відповідають на питання за якої умови?

Вони пояснюють усе головне речення і приєднуються до нього за допомогою сполучників якщо, коли (можна замінити на якщо), коли б (можна замінити на якби), якби, як, аби, тільки б.

Вказівним словом у головному реченні може бути прислівник тоді. Наприклад: Як рясно квітує горобина, то добрий буде урожай.

Підрядні допустові речення

Підрядні допустові речення вказують на те, всупереч чому відбувається дія у головному реченні і відповідають на питання незважаючи на що?

Вони стосуються головного речення в цілому і приєднуються до нього сполучниками хоч (хоча), дарма що, незважаючи на те що, як не, куди не, хай (нехай). Наприклад: Олена, хоч і була гострою на слово, змовчала.

Підрядні наслідкові речення

Підрядні наслідкові речення вказують на наслідок того, про що йдеться в головному реченні. Підрядні наслідкові речення не відповідають на питання.

Вони пояснюють головне речення в цілому, завжди стоять після нього і приєднуються до нього сполучником так що. Наприклад: Теплий туман стелився по полю і наливав балку по самі вінця, так що дерева потопали в ньому (М.Коцюбинський).

28.01.2025 11-А клас Зустріч у Google meet о 13:50

11-Б клас Зустріч у Google meet о 14:45

30.01.2025 11-Б клас Зустріч у Google meet о 13:50

11-А клас Зустріч у Google meet о 14:45

Заняття № 37-38 (39-40)

Тема. Складне речення. Типи складних речень за способом зв’язку їхніх частин: сполучникові й безсполучникові. Сурядний і підрядний зв’язок між частинами складного речення. Складносурядне речення. ССР, його будова. Єднальні, протиставні й розділові сполучники в ССР. Смислові зв’язки між частинами ССР. Розділові знаки в ССР

Мета: розпізнавати складні речення різних типів, визначати їхню структуру, види й засоби зв’язку між простими реченнями; добирати й конструювати складні речення, що оптимально відповідають конкретній комунікативній меті; розпізнавати ССР, визначати смислові зв’язки між частинами ССР; комунікативно доцільно використовувати його виражальні можливості в мовленні; правильно розставляти розділові знаки в ССР.

Кроки до виконання

✅ ✅ І. Практична частина.

1. ТЕСТ. Складне речення. ССР (zno.ua)

2. НМТ 2024. УМ. Демонстраційний варіант

✅ ІІ. Теоретична частина. Складне речення. ССР

Складним називається речення, яке має дві (чи більше) граматичні основи. Частини складного речення, поєднані за змістом, інтонаційно та граматично, будовою подібні до простих речень.

Засобами зв'язку між частинами складного речення є зміст, інтонація, сполучники й сполучні слова.

Між частинами складного речення можуть стояти такі розділові знаки: кома, двокрапка, тире, крапка з комою. Є випадки, коли розділових знаків між частинами складного речення немає.

Залежно від способу поєднання частин складні речення поділяються на:

1. Складні сполучникові речення (між частинами є сполучник сурядності чи підрядності або сполучне слово).

Приклад: Змінюватимуться часи, але пісня завжди залишатиметься душею української нації. (Сполучниковий зв'язок; сполучник але). [ ], але [ ].

Степанко радий старатися, хоч і страшнувато було (В. Шкляр). (Сполучниковий зв'язок; сполучник хоч). [ ], (хоч ).

Вона не знала, що й думати. (Сполучниковий зв'язок; сполучне слово що). [ ], (що ).

Складні сполучникові речення, у свою чергу, поділяють на два види:

Складносурядне речення (частини його рівноправні, незалежні й поєднані сполучниками сурядності)

Приклад: Василько показав свій щоденник, і дід посміхнувся. [ ], і [ ]

Складнопідрядне речення (одна частина його є головною, друга залежною - підрядною; пов'язані вони сполучниками підрядності або сполучними словами; від головної частини до підрядної можна поставити запитання)

Приклад: Василько показав свій щоденник (з якою метою?), щоб дід йому повірив. [ ],(щоб).

2. Складні безсполучникові речення (частини поєднано інтонаційно без сполучників і сполучних слів).

Приклад: Якісь таємничі, тривожні, болючі чуття опановують його серце під час молитви; щось щемить у нього в глибині душі (І. Франко). [ ];[ ].

3. Складні речення з різними видами зв'язку (в одному реченні наявні сполучникові й безсполучникові зв'язки або сполучникові сурядні й підрядні).

Приклад: Небо розквітало неквапно, наче стягнуто було з нього мережану заслону,погасли зірки, і незвідь-куди пропав блідий місяць (В. Шевчук). (У цьому реченні є сполучниковий підрядний зв'язок-сполучник наче; безсполучниковий звязок; сполучниковий сурядний зв'язок-сполучник і). [ ], (наче), [ ], і [ ].

Складносурядне речення — це складне речення, яке має рівноправні частини, поєднані сполучниками сурядності. Схема ССР: [ ], і [ ].

Приклад: Світ великий, і в ньому живе багато людей. [ ], і [ ].

Не всі ідеальні, однак жити як у Бога за пазухою хоче кожний. [ ], однак [ ].

Часом у небі пропливала біла хмара або пролітала пташина.

[ ] або [ ].

У ССР не можна визначити ні головної, ні підрядної частини, а отже, не можна поставити питання від однієї частини до іншої. Засобами зв'язку між частинами ССР є сурядні сполучники:

1) єднальні:

— одиничні: і, й, та (в значенні і), також, притому, причому; та й; та ще й;

— повторювальні: і...і, ні...ні, ані...ані;

— парні: не тільки....а й, не лише...а й.

2) протиставні: а, але, та (в значенні але), зате, проте, однак, все ж;

3) зіставний: а;

4) розділові: або, чи, або...або, чи...чи, то...то, чи то...чи то, не то...не то, хоч...хоч.

Хоча частини ССР незалежні між собою, однак між ними існують різні смислові зв'язки, які виражають одночасність, послідовність, перелік, протиставлення, чергування, зіставлення, взаємовиключення дій, явищ, подій, станів, а також причиново-наслідкову залежність між ними.

У ССР з єднальними сполучниками може передаватися:

1) одночасність подій: Ні повітря не ворухнеться, ні пташка не защебече (М.Коцюбинський);

2) послідовність подій: Пройшла гроза, і ніч промчала, і знову день шумить кругом (В.Сосюра);

3) причиново-наслідкова залежність між подіями: Стій за правду горою — і люди будуть з тобою (Нар.тв.).

У ССР з протиставними сполучниками явища можуть:

1) протиставлятися: Дерево стояло ще голе, однак на вітах його вже починалось пташине життя (Д.Бедзик).

2) зіставлятися (у змісті частин ідеться не про контрастні явища, які не протиставляються одне одному): Піч варила, а я солила (Нар.тв.).

У ССР з розділовими сполучниками може вказуватися:

1) на чергування явищ: То соловей витьохкував, то зозуля кувала.

2) на взаємовиключення явищ: Або слави добути, або дома бути.

Між частинами складносурядного речення (ССР) можуть стояти такі розділові знаки: кома, крапка з комою, тире.

Кома ставиться перед усіма сполучниками сурядності, якими з’єднуються частини речення: при одночасності, послідовності, переліку, протиставленні, зіставленні, чергуванні подій, явищ, дій: Буйним цвітом липи зацвіли навколо, і каштан крислатий розпустив гілки.

Крапка з комою:

якщо частини ССР далекі за змістом або насичені розділовими знаками (комами): Усе зраділо, стрічаючи день; і день зрадів, розцвітаючи, ясний, теплий, погожий (Панас Мирний).

Тире:

1) якщо обидві частини, з’єднані сполучником і, та (= і), виражають різке протиставлення: Сім год мак не родив — і голоду не було (Нар.тв.).

2) в другій частині подано висновок чи наслідок дії (= і тоді): Настала весна — і сад розцвів.

3) якщо йдеться про швидку зміну подій: Ще мить — і Дрогичинська битва загримить (М.Бажан).

Кома не ставиться між частинами ССР, з'єднаними одиничним сполучником і, та (= і) якщо частини ССР:

1) мають якесь спільне слово (вставне слово, другорядний член або частки навіть, лише, ще та ін.): Тільки невсипуще море бухає десь здалеку та зорі тремтять в нічній прохолоді (М.Коцюбинський). Десь коні іржуть і глухо грають сурми (Л.Костенко).

Якщо ж сполучники і (й), та (і) повторюються, то кома ставиться: Здавалось, і вітер тут чорний, і дощ ллється з неба чорний, як смола (О. Гончар);

2) мають спільне підрядне речення: Коли ж одчинили вікно, світло впало на ціле море напружених, схвильованих облич і крізь вікно в хату влетіла стоока тривога (М.Коцюбинський).

3) виражені двома спонукальними, питальними чи окличними реченнями: Хай наше слово не вмирає і наша правда хай живе! (М.Рильський); Чи бачив ти колись її сердитою і вона сварилася з людьми? Який простір і як легко дихати під високим небом Кавказу! (Т.Масенко).

_________________________

14.01.2025 11-А клас Зустріч у Google meet о 13:50

11-Б клас Зустріч у Google meet о 14:45

16.01.2025 11-А клас Зустріч у Google meet о 13:50

11-Б клас Зустріч у Google meet о 14:45

Заняття № 33-34 (35-36)

Тема. Просте ускладнене речення. Речення з однорідними членами. УС в реченнях з однорідними членами. Речення зі звертанням. Речення зі вставними словами, словосполученнями й реченнями, їхнє значення. Речення з відокремленими членами. Відокремлені означення, прикладки – непоширені й поширені. Відокремлені додатки, обставини. Відокремлені уточнювальні члени речення. Розділові знаки в ускладненому реченні

Мета: розпізнавати просте речення з ОЧР; звертаннями; ВС, словосполученнями й реченнями; відокремленими членами (означеннями, прикладками, додатками, обставинами), зокрема уточнювальними; правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості таких речень у мовленні; правильно розставляти розділові знаки в них.

Кроки до виконання

✅ І. Теоретична частина. Просте ускладнене речення

До засобів, що ускладнюють речення, належать:

- однорідні члени речення,

- звертання,

- вставні слова, словосполучення й речення,

- відокремлені члени речення.

Однорідні члени речення — це слова, граматично пов'язані з тим самим членом речення, однаково пояснюють його значення і відповідають нате саме питання. Однорідні члени вживають у ролі того самого члена речення — головного: Далі від берега море стає прозоре і чисте (О. Гончар); І пливуть струмочками не то думи, не то мрії (М. Івченко) або другорядного: Млостиво, гаряче, духмяно дихає тамариск (О. Гончар).

Між собою ОЧР пов’язані сурядним зв’язком, який виражається сурядними сполучниками: єднальними (і, та, і... і, ні... ні й ін.), розділовими (або, чи, або ... або, чи ... чи, то ... то, чи то ... чи то, не то ... не то) і протиставними (а, але, проте й ін.). ОЧР вимовляють з інтонацією переліку, яку на письмі позначають комами.

ОЧР можуть мати при собі узагальнювальне слово — той самий член речення, що й однорідні, який узагальнює виражені ними поняття. Узагальнювальне слово стоїть або перед ОЧР (тоді після нього ставимо двокрапку), або після них, тоді перед ним ставимо тире: Служки носили безліч страв: тетереви, гуси, лебеді, журавлі... (П. Загребельний). Лози, висип, кручі, ліс — усе блищить і сяє на сонці (О. Довженко).

Якщо при узагальнювальному слові є слова а саме, як-от, наприклад, то перед ними ставиться кома, а після них — двокрапка: Усяке птаство, як-от: деркачів, перепілок, куликів, курочок — можна було викосити косою з трав або впіймати.

Звертання називають істот (осіб, рідше тварин), до яких звернене мовлення, а також неістот. Звертаннями, крім того, можуть бути назви уособлених явищ дійсності, виражені іменниками в кличному або називному відмінках: Лягай, сину, бо вже люди ніч розібрали (М. Стельмах), іншими частинами мови в значенні іменника: П'ятий, крок уперед! (М.Вінграновський). Звертання можуть бути поширеними: Голос криниці, чого ж ти замовк? (Л. Костенко).

Вставними можуть бути слова, словосполучення й речення. Вставні слова і словосполучення:

1) виражають ставлення мовця до того, про що він повідомляє, наприклад, указують на вірогідність повідомлення: Видно, борсук знав, [коли достигають плоди] (М. Стельмах); на його впевненість або невпевненість: І, звісно, це була чистісінька випадковість [,що Тоні з Віталиком випало гнати один рядок] (О. Гончар) та різні емоційні відчуття: Тільки, на жаль, качка уже почала старіти (М. Стельмах);

2) привертають увагу співрозмовника: А глянь, іще радіють люди (Л. Глібов);

3) указують на джерело повідомлення: За повідомленням гідрометцентру, літо буде холодним;

4) упорядковують виклад тексту: По-перше, варто винести на обговорення назву майбутньої конференції.

Зверніть увагу! Звертання і вставні слова граматично не пов’язані з іншими словами в реченні. Тому вони не є членами речення.

Вставні словосполучення й речення можуть пояснювати й уточнювати зміст речення, містити побіжні зауваження, додаткову інформацію: У затінках попід ліщиною (рибалки тут щоосені вудилища собі ріжуть) прозоро-зелені шпичаки конвалій... (Гр.Тютюнник).

Відокремленими називають члени речення, які виділено у вимові своєрідною інтонацією, яку на письмі передають розділовими знаками (комами і тире). Ця інтонація надає їм більшої значущості порівняно з іншими членами речення. Відокремлюють означення, які стоять після означуваного слова або перед ним, якщо це власна назва чи займенник. Це одиничні означення й ряди однорідних означень, поширені означення (виражаються прикметниками й дієприкметниками із залежними від них словами, тобто зворотами) і непоширені означення узгоджені й неузгоджені пор.: У лісі бродив туман, підзолочений сонячним промінням (Гр.Тютюнник) — За суздальцями вийшли володимирці, у високих залізних шоломах, з широкими мечами на поясах (П. Загребельний). Відокремленими можуть бути також прикладки: Курить Чумацький шлях — шлях твоїх пращурів (О.Гончар).

Відокремленими є додатки, виражені відмінковими формами іменників із прийменниками крім, опріч, за винятком, замість, на відміну тощо: У хліві, крім ластів'ячого гнізда під кровлею, нічого не було (Гр.Тютюнник).

Відокремлені обставини виражаються дієприслівниками із залежними від них словами (зворотами): Спадали роси, обережно спадаючи на трави й листя дерев (М.Івченко), одиничними дієприслівниками: Олесь, ковзаючись, побрів до шкали (Гр.Тютюнник), іменниками з прийменниками незважаючи на...: Незважаючи на невдачу, настрій у всіх був бадьорий (Л.Дмитренко), а також, залежно від задуму мовця, із прийменниками завдяки, за наявності, внаслідок: Ремонт, за наявності коштів, буде завершено до кінця року.

Уточнювальні члени речення уточнюють, пояснюють, конкретизують значення інших членів речення й на письмі виділяються комами: На сході, над монгольським табором, кривавою загравою розжеврілися хмари (І.Франко). Уточнення можна ввести словами тобто, або (у значенні тобто), особливо, зокрема, у тому числі, навіть, головним чином: Посеред торговища, точніше великої площі, стояла церква (П. Загребельний).

2. Узагальніть вивчене https://disted.edu.vn.ua/courses/learn/2775

✅ ІІ. Практична частина.

1. ТЕСТ. Ускладнене речення: ОЧР

2. ТЕСТ. Ускладнене речення: ЗВ, ВС

3. ТЕСТ. ВЧР: відокремлене означення

4. ТЕСТ. ВЧР: відокремлений додаток

5. ТЕСТ. ВЧР: відокремлена обставина

6. ТЕСТ №1. Завдання 1—12 мають по п’ять варіантів відповіді, серед яких лише один правильний.

1. Однорідними членами ускладнені всі речення, ОКРІМ

А Шалений вітер хвилі гнав і розсівав туман руками.

Б Красива осінь вишиває клени червоним, жовтим, срібним, золотим.

В І пахнуть медом, як осінні соти, мої земні простори і висоти.

Г Сонечко ще не сіло, але вже хилилося до заходу і червонило стіну старого лісу.

Д Не цвітуть на вікні герані — сонний символ спокійних буднів.

2. Речення з однорідним підметами

А День спадає, і таємничий вечір рожевою млою тихо спускається з неба

Б Умитий місяць-молодик займеться жовтнем, а чи квітнем.

В Любов не має ні кінця, ні краю.

Г Під літнім широченним небокраєм мене стрічають друзі і знайомі.

Д Мене хтось піснею широкою стріває, і квіти кидає захоплена юрба.

3. Однорідними присудками ускладнено речення

А Шануй людей — і тебе шануватимуть.

Б Я до фінішу чесно дійду без брехні, лицемірства, облуди.

В Нами править закон любові і життя переможний дух.

Г Не думи — мрії будили жагу до життя.

Д Любов споріднює, а не відчужує.

4. Немає однорідних означень у реченні (розділові знаки пропущено)

А Ясная огнистая мова!

Б Глибока нерозважна туга.

В Нічка на землю упала синім прозорим серпанком.

Г Небо синіло в високості чисте безхмарне.

Д Вечір непомітно переходив у вологу росяну ніч.

5. Однорідні додатки є в реченні

А А я не знаю нічого ніжного, окрім берези.

Б Мені приснились ночі солов'їні, дівочі співи, пахощі левад.

В Усе в чеканні: спілі краплі рос, земля імісяць, вишні і тополі.

Г Світанки в сурми грають трубно і сушать ночі каламуть.

Д Наша література спроможна творити значне, довговічне.

6. Однорідними обставинами ускладнено речення

А Звуків, ліній та барв ми довіку назад не вернемо.

Б За осокором виблискувало чисте плесо прозорої блакитної води.

В В’ються тумани, пливуть над землею, линуть в простори на білих човнах.

Г Хлопчина відповідав цивільним зі спокоєм, з гідністю і дотепністю бувалого солдата.

Д Каштани в ранок сивий, попелястий шуміли над твоїм вікном.

7. Правильно вжито розділові знаки в реченні

А Заворожені дерева ждуть, не діждуться свого свята.

Б Ви просіть, не просіть, а верхи не чують.

В Світ ловив мене, і не спіймав.

Г Темніло небо, а потім звільна прояснювалося зорями.

Д Душа і тут знайшла собі роботу, нема того, щоб сісти, відпочить.

8. Правильно вжито розділові знаки в реченні

А Над дорогою часом попадалась: вся в цвіту дика груша, або кущ черемхи.

Б Ах, як всього багато, неба, сонця, веселої зелені.

В Кожен кущик, горбок, долинка, стежечка, все це йому знайоме.

Г Усе змішалось в одну мить і злилось докупи, і земля, і море.

Д І все живе: тополі, жито і трава.

9. Звертання є в реченні

А Слово, моя ти єдиная зброя, ми не повинні загинуть обоє!

Б Мріє, наче сніг здалека, ночі літньої блакиті.

В Повний сили, зваги і надій, світлим скарбом щастя володій!

Г Бережімо честь народу — найкоштовнішу перлину.

Д Раннє сонце — молоде оленя прибігає з-за лісу до вас.

10. Вставні слова є в кожному реченні, ОКРІМ

А Може, ще раз сонце правди хоч крізь сон побачу.

Б Маємо жити, звичайно, не хлібом єдиним.

В О земле втрачена, явися, бодай у зболеному сні.

Г Ви, певно, гніваєтесь на мене, що так давно вже писали.

Д Либонь, уже десяте літо, Як людям дав я «Кобзаря».

11. Правильно вжито розділові знаки в реченні

А Настала осінь, з вітрами холодними, з дощами дрібними.

Б На київських вулицях, шумних, каштани давно одцвіли.

В Душа переповнена щастям, частенько буває німа.

Г Хлопчина, старанний і здібний, впевнено наближається до своєї мети.

Д Людина високої моралі Іван Світличний — один з лідерів правозахисників.

12. Відокремлена уточнювальна обставина є в реченні

А Свіжим вітром день сміється, ніби кличучи до себе.

Б Розганяючи тумани, сонечко вставало.

В Полинно пахне ніч, пов’явши в небосхилах.

Г І тут, в Америці, живу я Україною..

Д Співають ідучи дівчата.

7. ТЕСТ №2. Завдання 1—12 мають по п ’ять варіантів відповіді, серед яких лише один правильний.

1. Речення з однорідними присудками утвориться, якщо до частини «Сонце ледь-ледь з’явилося на виднокрузі...» додати

А і радісне птаство привітало молодий день.

Б і лагідно огорнуло все своїм промінням.

В і трохи не зігрівши вихолодженої землі.

Г і нам пославши дещицю свого тепла.

Д і морок поступово почав танути.

2. Однорідні означення є в реченні (розділові знаки пропущено)

А Надворі вже стояла тиха зимова ніч.

Б На оповитому ранковим туманом озері закрякала дика качка.

В Ніч широким вороним крилом огорнула степ.

Г Над долинами стоїть сизий легкий туман.

Д Сірі ледве помітні в тумані плавні непривітно шуміли.

3. Двокрапку перед ОЧР й тире після них треба ставити у варіанті (розділові знаки пропущено)

А Усе навколо дерева птахи люди сповнене весняної пружної нестримної сили.

Б На столі лежить старовинна зброя іржаві шаблі пістолети стара рапіра патронташ та інше.

В Мемуари щоденникові записи листи усе це найглибші джерела історії України.

Г Полова буває у всякому ділі і в сільському господарстві і в літературі.

Д Все в золоті каштани й вербняки Святошин і Печерськ Березняки.

4. Правильно вжито розділові знаки в реченні

А Мова— це не константна застигла система а живий процес національного мислення.

Б Слово, що приховує недобрі наміри, — грішне, нечисте.

В У слові синтезується ідеальне, та матеріальне, раціоналісте, та ірраціональне.

Г Кожна національна мова і велична і сильна і безсмертна тим, що є універсальним засобом пізнання.

Д Рідне слово — у нас, і навколо нас.

5. Звертання є в усіх реченнях, ОКРІМ

А Умудрітеся, немудрі: хто світ оглядає, той і серце ваше знає, і розум лукавий.

Б О земле рідная, не жатиме неситий пшениці на твоїх ланах.

В Залишали синам ідеалів святу філігрань — Україну любити і вміти за неї страждати.

Г Любі мої всі, не писала я вам сими часами за клопотом, не так передсвятковим, як письменним.

Д Чом, чом, чом, земле моя, чарує так мене краса твоя?

6. Вставне слово, що вказує на джерело думки, вжито в реченні

А Не плакали друзі, бо сльози, як кажуть, солдати в обозі здають ще до першого бою.

Б Можливо, колись я знайду свою гавань, де сонце ранкове розхитує гами.

В Звичайно, ти закритись можеш планами, у лати справ сховать всього себе.

Г Як море, в долині хвилюється хліб, налитий снагою землі, — здається, по ньому проплисти могли б великі морські кораблі.

Д Як без ночей нема світання, так без світань шляхи не ті, і якщо в муках є шукання, то значить, муки ті святі!

7. Розділові знаки правильно вжито в реченні

А Ти явилась мені — і, здалося, що світ помолодшав навколо на тисячу літ.

Б Вдивлявсь художник у пітьму, в якій, можливо, на хвилину і сонце марилось йому.

В Ясноокі хлоп’ята, вам легко усе далося, вам на цілому світі, здається, усе ясним!

Г Хай це можливо і не найсуттєвіше, але ти, дитино, покликана захищати своїми долонями крихітну свічечку букви «ї».

Д Хати здається, мов п'явки, вп’ялися в мокру землю і стоять там зажурені-зажурені та дощем- негодою побиті.

8. Відокремлені обставини є в усіх реченнях, ОКРІМ

А Ледь-ледь збиралося на досвіт, і мати, вмившись, підв’язувалися вишитим у хрестик фартухом.

Б Невдовзі спалахували сухі дрівця та, потріскуючи голосними пострілами, розсипали іскри.

В Неньчині обруччя раз по раз занурювалися в діжу, од чого ослінчик аж двигтів.

Г Поснідавши, батько йшов на роботу, а я, підсукавши холоші, біг на кінець городу, щоб наламані широких капустяних листків.

Д Доки маги викачували останню, найменшу, що призначалася мені, паляничку, я біг за лопатою і, винісши, приставляв її до припечі.

9. Граматичну помилку допущено в реченні

А Поясніть, чим зумовлена підвищена температура тіла.

Б Перерахуйте поширені в Європі марки автомобілів.

В Перекладіть фразу, сказану кримськотатарською.

Г Назвіть найбільші міста, розташовані на Дніпрі.

Д Запишіть отримані показники шляхом експерименту.

10. Відокремлене уточнювальне означення є в реченні

А Розкішні здорові тополі, густі, аж чорні, високо шуміли над дахами.

Б Неначе скарб дорогоцінний, ми рідне слово берегли.

В Ходить вечір, мрійний мій веселик, по Дніпровій сивій ковилі.

Г Уночі повалив сніг, тихий, густий.

Д Дорога, освітлена місяцем, як і раніше, лишалася безлюдною.

11. Кому перед як треба ставити в реченні (розділові знаки пропущено)

А Славка Вакарчука як співака я знав іще тоді коли він навчався в університеті.

Б У «Просвіті» він працював як лектор.

В Після її несподіваних слів я стояв як зачарований.

Г Від самого ранку дощ ллє як із відра.

Д Київ як відомо одна з найкрасивіших столиць Європи.

12. Тире правильно вжито в реченні

А Перед тобою світ— великий том розкритий.

Б Сад великий — але запущений.

В Спадщина Сухомлинського — є скарбом нації.

Г Були задіяні силові структури, а саме — міліція та військо.

Д Розмовляли мало — однак прощались боляче.___________________________

17.12.2024 11-А клас Зустріч у Google meet о 13:50

11-Б клас Зустріч у Google meet о 14:45

19.12.2024 11-А клас Зустріч у Google meet о 13:50

11-Б клас Зустріч у Google meet о 14:45

Заняття № 29-30, 31-32

Кроки до виконання

✅ І. Теоретична частина. Просте ускладнене речення

До засобів, що ускладнюють речення, належать:

- однорідні члени речення,

- звертання,

- вставні слова, словосполучення й речення,

- відокремлені члени речення.

Вставними можуть бути слова, словосполучення й речення. Вставні слова і словосполучення:

2) привертають увагу співрозмовника: А глянь, іще радіють люди (Л. Глібов);

3) указують на джерело повідомлення: За повідомленням гідрометцентру, літо буде холодним;

4) упорядковують виклад тексту: По-перше, варто винести на обговорення назву майбутньої конференції.

Вставні словосполучення й речення можуть пояснювати й уточнювати зміст речення, містити побіжні зауваження, додаткову інформацію: У затінках попід ліщиною (рибалки тут щоосені вудилища собі ріжуть) прозоро-зелені шпичаки конвалій... (Гр.Тютюнник).

Відокремленими називають члени речення, які виділено у вимові своєрідною інтонацією, яку на письмі передають розділовими знаками (комами і тире). Ця інтонація надає їм більшої значущості порівняно з іншими членами речення. Відокремлюють означення, які стоять після означуваного слова або перед ним, якщо це власна назва чи займенник. Це одиничні означення й ряди однорідних означень, поширені означення (виражаються прикметниками й дієприкметниками із залежними від них словами, тобто зворотами) і непоширені означення узгоджені й неузгоджені пор.: У лісі бродив туман, підзолочений сонячним промінням (Гр.Тютюнник) — За суздальцями вийшли володимирці, у високих залізних шоломах, з широкими мечами на поясах (П. Загребельний). Відокремленими можуть бути також прикладки: Курить Чумацький шлях — шлях твоїх пращурів (О.Гончар).

Відокремленими є додатки, виражені відмінковими формами іменників із прийменниками крім, опріч, за винятком, замість, на відміну тощо: У хліві, крім ластів'ячого гнізда під кровлею, нічого не було (Гр.Тютюнник).

Відокремлені обставини виражаються дієприслівниками із залежними від них словами (зворотами): Спадали роси, обережно спадаючи на трави й листя дерев (М.Івченко), одиничними дієприслівниками: Олесь, ковзаючись, побрів до шкали (Гр.Тютюнник), іменниками з прийменниками незважаючи на...: Незважаючи на невдачу, настрій у всіх був бадьорий (Л.Дмитренко), а також, залежно від задуму мовця, із прийменниками завдяки, за наявності, внаслідок: Ремонт, за наявності коштів, буде завершено до кінця року.

Уточнювальні члени речення уточнюють, пояснюють, конкретизують значення інших членів речення й на письмі виділяються комами: На сході, над монгольським табором, кривавою загравою розжеврілися хмари (І.Франко). Уточнення можна ввести словами тобто, або (у значенні тобто), особливо, зокрема, у тому числі, навіть, головним чином: Посеред торговища, точніше великої площі, стояла церква (П. Загребельний).

2. Узагальніть вивчене https://disted.edu.vn.ua/courses/learn/2775

✅ ІІ. Практична частина.

1. ТЕСТ. Ускладнене речення: ОЧР

2. ТЕСТ. Ускладнене речення: ЗВ, ВС

3. ТЕСТ. ВЧР: відокремлене означення

4. ТЕСТ. ВЧР: відокремлений додаток

5. ТЕСТ. ВЧР: відокремлена обставина

___________________________

03.12.2024 11-А клас Зустріч у Google meet о 13:50

11-Б клас Зустріч у Google meet о 14:45

05.12.2024 11-А клас Зустріч у Google meet о 13:50

11-Б клас Зустріч у Google meet о 14:45

Заняття № 25-26, №27-28 (10, 12.12.2024)

Тема.  Односкладні речення. Граматична основа односкладного речення. Типи односкладних речень за способом вираження та значенням головного члена: односкладні речення з головним членом у формі присудка (означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові, безособові) та односкладні речення з головним членом у формі підмета (називні)
Мета: розпізнавати типи односкладних речень, визначати особливості кожного з типів; правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості односкладних речень у власному мовленні
Кроки до виконання
Пригадаймо!
Виконайте завдання з тесту ЗНО-2019
Установіть відповідність
Типи односкладного речення
1 безособове
2 означено-особове
3 неозначено особове
4 узагальнено-особове
Приклад
А Під час доповіді не намагайтеся показати багато ілюстрацій.
Б Ілюстрації в журналі та в доповіді суттєво різняться!
В До кожної ілюстрації бажано дібрати заголовок.
Г Над стилем доповіді працюють дуже старанно.
Д Умій вчасно сказати та вчасно замовкнути.
✅ І. Практична частина
ТЕСТ. Односкладні речення
✅ ІІ. Теоретична частина. Односкладні речення
Речення
Приклади
дієслівне односкладне
озозначено-особове
чо Виходжу з дому в передчутті чо чогось незвичного
ненеозначено-особове
в Весною тут встають рано
узузагальнено-особове
Що посієш, те й пожнеш
бебезособове
Роботу зроблено добре
іменне односкладне
наназивне
Лі Літо. Берег. Синє, синє небо

Односкладними називають речення з одним головним членом.
Головний член в односкладних реченнях може бути виражений дієсловом або іменником. Розділові знаки в односкладних реченнях вживають такі ж, як і в двоскладних.
Означено-особові речення
Означено-особовими називають односкладні речення, головним членом яких є особова форма дієслова, що визначає особу, яка виконує дію.
Головним членом у таких реченнях можуть виступати тільки дієслова у формі 1 та 2 особи однини й множини теперішнього й майбутнього часу, а також дієслова 1 та 2 особи однини й множини наказового способу:
Бери Орисю! Рятуй її! Ховай! (М. Старицький) — підметом у цих реченнях може виступати лише займенник ти й жодне інше слово;
З нудного себе знову вислизаю, як равлик із палаючої хати (І.Малкович) — можливим підметом є тільки я;
Не дуже тут затишно. Як думаєш, Чумаченку? (О. Гончар) — можливим підметом є “ти”.
Односкладні означено-особові речення, хоча й не мають підмета, за своєю структурою є повними, оскільки підмет їм не потрібен, а значення особи передано закінченням дієслова.
Усі односкладні означено-особові речення можуть бути перетворені на двоскладні: Піду в кіно. — Я піду в кіно. Піди в кіно. – Ти піди в кіно.
Ці речення є синтаксичними синонімами. Відмінність тільки в стилістичному забарвленні.
Узагальнено-особові речення
Узагальнено-особовими називають односкладні речення, головний член яких означає дію, що може стосуватися будь-якої особи в будь-який момент часу:
Багато будеш знати, швидко постарієш (Нар. тв.);
До кого пристанеш, такий і сам станеш (Нар. тв.);
Вік живи ~ вік учись (Нар. тв.).
Боїшся вовка – не йди до лісу (Нар. тв.).
Головний член таких речень, як правило, виражений дієсловом 2 особи однини теперішнього чи майбутнього часу або наказового способу. Хоча рідше в значенні узагальненості можуть уживатися і деякі інші форми дієслова:
1) І особа однини й множини: Як робимо, так ходимо, як дбаємо, так маємо (Нар. тв.); Чужого не хочу, свого не дам.
2) минулий час: Продав – загубив, купив – знайшов (Нар. тв.);
3) ІІІ особа множини: Зa одного битого двох небитих дають.
Якщо речення із ІІ особою дійсного й наказового способів вживають у фольклорі, розмовному, художньому, публіцистичному стилях, то речення з І й ІІІ особою використовують також у діловому та науковому стилях. За їхньою допомогою, зокрема, дають інструкції, рецепти, позначають закономірності: Насіння виймають зі зрілих плодів, сушать на повітрі, але не смажать (3 журналу).
Такі речення найчастіше використовуються в прислів’ях та приказках, а також в поезії: Не кажи гоп, поки не перескочиш (Нар. тв.); Не бійся досвітньої мли — досвітній вогонь запали (Леся Українка).
В узагальнено-особових реченнях, які використовуються в прислів’ях та приказках і художній літературі, якщо в них є протиставлення, часто вживається тире: Продав – загубив, купив – знайшов (Нар. тв.).
Якщо ж у такому реченні є протиставний (або підрядний) сполучник, то перед ним вживається кома: Не хвалися, ідучи на торг, а хвалися, їдучи з торгу (Нар. тв.).
Неозначено-особові речення
Неозначено-особовими називають речення, головний член яких виражений дієсловом у формі ІІІ особи множини теперішнього чи майбутнього часу або у формі множини минулого часу й умовного способу: Завтра до вас подзвонять. Мені принесли листа. Уже збирають урожай.
Виконавця дії в реченні не названо – уся увага зосереджена на самій дії та її результаті: Дивись, усе вже розкупили.
Хоча виконавця дії в неозначено-особовому реченні не називають, мовна традиція передбачає, що ним може бути лише людина. Так, із речення: У селі співають випливає, що співають обов’язково люди.
Хоча головний член речення завжди має форму множини, але виконавцем дії може бути й одна особа: Мені потисли руку.
Цією особою може бути й сам мовець: Вас же по-людськи просять не заважати.
Безособові речення
Безособовими називають односкладні речення, головний член яких називає дію або стан, котрі не мають виконавця чи носія або реалізовані незалежно від них.
Безособові речення надзвичайно різноманітні, поділяються на велику кількість структурних та семантичних груп. Але ядро їх складають ті речення, головні члени яких називають дії й процеси, які, в принципі, не можуть мати виконавця. Ці речення означають переважно зміну станів природи: Надворі вечоріє. Уже світає.
Головним членом у безособових реченнях можуть бути такі частини мови:
1. Безособові дієслова.
Кількість таких дієслів обмежена. Вони означають:
а) природні явища: Смеркає. Сутеніє. Розвидняється.
б) фізичні й психічні стани істоти: Мені кортить їсти. Мене нудить;
в) наявність чи відсутність чогось: Води вистачає. Бракує хліба;
г) дії невизначених сил чи обставин: Мені поталанило. Йому щастить.
2. Особові дієслова в ролі безособових.
У таких випадках особові дієслова набувають усіх граматичних ознак безособових (ІІІ особа однини, середній рід), часто зазнає змін і їхня семантика. За значенням речення цієї групи схожі з попередньою: Надворі темніє. Мене всього трусило. Мені завжди щастить. Де тебе носило?
У цих реченнях, як і в реченнях з безособовим дієсловом, реального виконавця дії бути не може.
3.Прислівники: Надворі вогко й холодно.
Головний член може мати при собі допоміжне дієслово (було, буде, стало, стає, стане).
4. Безособові форми на – но, -то: Багато людей врятовано. Місто відбудовано. Було прийнято закон.
5. Інфінітив: Можна вибрать друга і по духу брата, та не можна рідну матір вибирати (В. Симоненко).
Називні речення
Називними називають односкладні речення, головний член яких виражений іменником у формі називного відмінка.
Ці речення, називаючи предмет, повідомляють також про його буття, наявність, що, власне, й робить їх реченнями й відрізняє від інших видів номінативних утворень у синтаксисі: Ніч. Місячна доріжка. Спокійне море.
Головний член таких речень може бути виражений також займенником: Ось і ми! Троє коней.
Від інших типів односкладних речень називні відрізняються тим, що в них нема й не може бути дієслова.
Номінативні речення бувають як поширеними, так і непоширеними: Хаос, невгомонний гуркіт (Г. Чупринка); Світлая, дивная ніч (Г. Чупринка); Прекрасна осінь 1935 року, тиха й суха (Ю. Яновський).

Лайфхак. Щоб визначити вид односкладного речення з головним членом у формі присудка, можна скористатися такими підказками:
1. підставляємо як підмет займенники я, ти, ми, ви — речення означено-особове: Люблю співати. — (Я) люблю співати. Приходьте завтра. — (Ви) приходьте завтра;

2. підставляємо як підмет займенник вони (іменник люди) — речення неозначено-особове: Про цей дуб розповідають багато легенд. — Про цей дуб (вони, люди) розповідають багато легенд;

3. прислів'я, приказки, рецепти, інструкції, афоризми — речення узагальнено-особове: За одного битого двох небитих дають (Н. тв.). Поспішайте творити добро! (О. Довженко);

4. усі решта (головний член речення у формі присудка виражено прислівниками, інфінітивами, безособовими й особовими дієсловами, словами варто, слід, треба, нема, немає) — безособові:  Хмарно. Смеркає. Робити нічого. Тягне димом від городів. Вікно зачинено. Треба увімкнути лампу. Нема бажання рухатись.

Неповні речення –  це речення, в яких пропущено один чи декілька потрібних для його структури членів, що встановлюється з попереднього речення чи ситуації мовлення.
Наприклад: А хто ж з українців не любить пісню. Заспівай мені якусь свою (М.Стельмах).
Друге речення з наведеного приклада односкладне (означено-особове) неповне, тому що пропущено додаток, який легко встановити з попереднього речення: заспівай свою пісню. Часто на місці пропущеного члена в неповному реченні ставиться тире: А в небі - райдуга.

19.11.2024 11-А клас Зустріч у Google meet о 13:50

11-Б клас Зустріч у Google meet о 14:45

21.11.2024 11-А клас Зустріч у Google meet о 13:50

11-Б клас Зустріч у Google meet о 14:45

Заняття № 21-22 (2 уроки); № 23-24 (26.11, 28.11.2024)

Тема 1. Просте двоскладне речення. Підмет і присудок як головні члени двоскладного речення. Зв’язок між підметом і присудком. Тире між підметом і присудком

Мета: визначати структуру простого двоскладного речення, особливості зв’язку між підметом і присудком; правильно й комунікативно доцільно використовувати прості речення. Правильно вживати тире між підметом і присудком

Тема 2. Другорядні члени речення у двоскладному й односкладному реченні. Означення. Прикладка як різновид означення. Додаток. Обставина. Порівняльний зворот

Мета: розпізнавати види другорядних членів; правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості другорядних членів речення в мовленні

Кроки до виконання

🎀 Виконайте завдання з тесту ЗНО-2006

Складений дієслівний присудок наявний у реченні

А Книжка - це змога погомоніти з людиною через століття.

Б Я люблю очима тишу цілувати.

В Там будуть горіти до ранку в туманних дзеркалах троянди.

Г Мені осіння ніч короткою здається.

Д Зоря на небі рожева вже почала займатися.

✅ І. Практична частина

ТЕСТ Головні члени речення

ТЕСТ. Другорядні члени речення

✅ ІІ. Теоретична частина

Презентація. Підмет і присудок

Презентація. Тире між підметом і присудком

Другорядні члени речення

Додаток	Означення	Обставина
кого? чого? кому? чому? кого? що? ким? чим?..	який? чий? котрий?	як? де? коли? куди? яким чином? із якою метою? чому? якою мірою?..
іменник: Я вчуся правди. займенник: Нас чекають біля кінотеатру. прикметник у значенні іменника: Чужим не розбагатієш. інфінітив: Вас просили почекати.	прикметник: Гучні розкати грому долинули до мене. займенник: Ці слова засмутили мене. порядковий числівник: Ось і третій день настав. дієприкметник: Сніг падав на змерзлу землю. дієприкметниковий зворот: Натомлений за день, я заснув. іменник у непрямих відмінках: Копиці сіна бовваніли здалеку. прислівник: Двері ліворуч були зачинені. дієприслівник: Читання лежачи шкідливе. інфінітив: Мрія малювати в мене ще зі школи.	прислівник: Я радісно влетів у клас. дієприслівник: Засмутившись, я вийшов. дієприслівниковий зворот: Працюючи над цією вправою, шалено втомився. порівняльний зворот: Дівчина, мов клубочок щастя, радісно стрибала по кімнаті. іменник у непрямих відмінках: Прийшов із Києва. інфінітив: Дівчина прийшла потанцювати.
Група присудка	Група підмета	Група присудка

Додаток 1.

Простий підмет може бути виражений:

1. Будь-якою частиною мови:
іменником: Вітерець розганяє білі хмарки (С. Божок);
займенником: Лунають вони гучно та далеко-далеко.
прикметником у значенні іменника: Там лишилися її рідні (Ю. Збанацький);
дієприкметником: Визволені одразу кинулися до воїнів.
числівником: На тротуарі стояло двоє (Ю. Бердник);
прислівником: Одержане на першому екзамені «відмінно» дуже мене підбадьорило.

2. Неозначеною формою дієслова:

Жити — це значить дихати, це значить діяти.

3. Вигуком, звуконаслідуванням:

Незамовкаюче серед темноти «ура» підіймалося все вище, охоплюючи вершину (О. Гончар ).

Складений підмет виражається словосполученням або реченням, якщо вони вжиті у значенні іменника в називному відмінку. Це можуть бути:

1. Іменники або займенники у Н.в. з іменником або займенником в О.в.:

Ми з Тетяною пішли на прогулянку.

Присудок у таких реченнях стоїть у формі множини.

2. Кількісні числівники або слова з кількісним значенням (багато, трохи) із іменником або займенником у Р.в.:

П’ять учнів відмовилися їхати на екскурсію.

Дехто з учнів залишився на чергуванні.

3. Власні назви:
«Запорожці пишуть листа турецькому султану» — найвідоміша картина І. Рєпіна.

Багато прекрасних картин створила Катерина Білокур.

Присудок як головний член речення

Присудок — це головний член речення, що означає дію, стан або ознаку підмета і граматично пов’язаний з ним. Відповідає на питання: що робить предмет? що з ним робиться? який він є? хто він такий? що він таке? Присудок.svg

Присудок виражає дію, здійснювану діячем, психічний або фізичний стан, визначення одного предмета через інший предмет, характеристику предмета тощо:

Обіч дороги длубається в болоті чапля (Ю. Яновський).

Плачуть трави, тужать під косою (М. Рильський).

За своєю структурою присудок може бути простим та складеним.

Простий дієслівний присудок виражається дієсловом дійсного, умовного, наказового способів, а також інколи інфінітивом:

Чи не пішли б ми додому? Я їй розказувати, а вона сміятись та ридати.

До простих належать також присудки, що виступають у складеній формі майбутнього часу (буду робити), у формі наказового (хай знає) або умовного способів (робив би).

Простий присудок виражається:

дієсловом дійсного, умовного або наказового способу:

Довкола все зчудовано притихло. Вже б нікуди звідси не їхав, так і зостався б у Бережанах. Нехай мої струни лунають.

вигуком або звуконаслідувальним словом:

Під ногами шурх! та шурх! гадюки.

фразеологізмами зі значенням дії:

Ви послухайте його і на вус намотайте (М. Стельмах).

складеною формою майбутнього часу дієслова:

Сьогодні на уроці ми будемо вивчати (= вивчатимемо) нову тему.

Складений присудок складається з двох компонентів. Розрізняють складений іменний і складений дієслівний присудок.

Складений іменний присудок складається з іменної частини (іменника, прикметника, дієприкметника, займенника, числівника) і дієслова-зв’язки.

У ролі дієслова-зв’язки найчастіше вживаються слова бути, стати, становити, являти, називатися, вважатися, зватися, доводитися, лишатися, прикидатися тощо. До іменної частини можуть входити сполучники як, мов, точно та ін.

Я залишусь завжди молодим (В. Сосюра).

Мені осіння ніч короткою здається (Леся Українка).

Зверни увагу! У реченнях з нульовою зв’язкою в ролі іменної частини можуть вживатися кількісні та порядкові числівники: Я наче сам один на великому світі (Ю. Яновський). - прислівник, наприклад: Полон — це гірше, ніж смерть.

- фразеологізми іменного типу: Сон рябої кобили все це.

Дієслово-зв’язка бути у формі теперішнього часу (є), як правило, опускається. Присудок із пропущеною дієслівною зв’язкою вважається складеним іменним із нульовою зв’язкою: Краса — верховний учитель. (О.Довженко).

Складений дієслівний присудок складається з інфінітива й допоміжного дієслова. Основним компонентом складеного дієслівного присудка виступає інфінітив (називає конкретну дію). Допоміжне дієслово передає граматичне значення способу, часу, особи, числа.

У ролі допоміжних дієслів можуть бути:

дієслова зі значенням початку, кінця, продовження дії — почати, перестати, стати, зостатися, кинутися, продовжувати: У тіло почало входити м'яке тепло і півсон.

дієслова зі значенням можливості, неможливості дії, прагнення, бажання — мусити, хотіти, бажати, уміти, думати, треба, любити:

Тепер така пора, що людина мусить людині помагать.

дієприкметники змушений, покликаний, приречений, зобов'язаний: Ця картина приречена стати шедевром.

присудкові прислівники слід, треба, можна, шкода, необхідно, жаль, соромно, пора:

Василеві соромно згадувати про свій вчинок.

прикметники типу повинен, зобов'язаний, змушений, здатний, готовий, рад, згоден, ладен, спроможний, схильний тощо:

За золоту монету він ладен танцювати хоч до ранку.

Тире між підметом і присудком ставиться:

1. Якщо обидва головні члени речення виражені іменниками

або кількісними числівниками у називному відмінку:
Природа — наймудріший співрозмовник, рівного їй нема.

Три рази по три — дев'ять.

2. Якщо підмет і присудок або один із цих членів виражений інфінітивом:

Жити — Вітчизні служити. Завдання молоді — вчитися.

3. Якщо присудок, виражений іменником у називному відмінку або інфінітивом, приєднується до підмета за допомогою слів це (це є), оце, то, ось, (це) значить:
Коровай — то щедрість нив.

4. При підметі, вираженому займенником для смислового та інтонаційного виділення:

Я — небо. Я — полотнище віків. Це — мій народ.

Тире не ставиться, якщо:

1. Підмет чи присудок виражені особовим або питальним займенником:

Він запеклий мисливець (Ю. Збанацький).

2. До складу присудка входять сполучники як, ніби, мов, немов, неначе:

На гіллі рясному цвіт немов сніжинки (В. Сосюра).

3. Перед присудком, вираженим іменником, стоїть частка не:

Серце не камінь.

4. Якщо між підметом і присудком стоїть вставне слово: Любов, між іншим, справжній скарб.

5.Присудок виражений прикметником або присвійним займенником:

З усіх утрат втрата часу найтяжча (Г. Сковорода).

Зверни увагу! Тире між підметом і присудком може як ставитися, так і не ставитися.

Пшениця — руса. Жито — темно-русе (Є. Гуцало) Я не окраїна, я не руїна, я — Україна, я — Україна! (Т.Домашенко)

Це справжнє чудо. Це — земля(П. Перебийніс).

А тільки Дніпро там — як море (Р. Іваненко).

Тире ставиться за наявності логічно наголошеного присудка чи підмета та паузи між ними.

05.11.2024 11-А клас Зустріч у Google meet о 13:50

11-Б клас Зустріч у Google meet о 14:45

07.11.2024 11-А клас Зустріч у Google meet о 13:50

11-Б клас Зустріч у Google meet о 14:45

Заняття №17-18 (2 уроки) №19-20

Тема 1. Синтаксис. Словосполучення. Словосполучення й речення як основні одиниці синтаксису. Підрядний і сурядний зв’язок між словами й частинами складного речення

Мета: розрізняти словосполучення й речення, сурядний і підрядний зв’язок між словами й частинами складного речення

Тема 2. Речення. Речення як основна синтаксична одиниця. Граматична основа речення. Порядок слів у реченні. Види речень

Мета: повторити способи вираження граматичної основи; порядок слів у реченні (прямий і зворотній - інверсія); розрізняти речення різних видів:

за метою висловлювання (розповідні, питальні й спонукальні);

за емоційним забарвленням (окличні й неокличні);

за будовою (прості й складні);

за складом граматичної основи (двоскладні й односкладні);

за наявністю другорядних членів (непоширені й поширені);

за наявністю необхідних членів речення (повні й неповні);

за наявністю ускладнювальних засобів (ОЧР, звертань, вставних слів, словосполучень, речень, відокремлених членів речення)

Кроки до виконання

1. Виконайте завдання з тесту ЗНО

Поміркуймо! Словосполучення наведено в рядку

А найбільш смачний

Б упродовж року

В ахіллесова п'ята

Г ті обов'язки

Д листя опадає

Е будемо спілкуватися

Є світло і тінь

✅ І. Теоретична частина

1). Презентація "Словосполучення. Речення"

2) Презентація "Порядок слів у реченні"

✅ ІІ. Практична частина

1) ТЕСТ. Словосполучення

2) ТЕСТ. Класифікація речень

3) Словничок фразеологізмів

Д Давати прочухана – дуже лаяти кого-небудь.

Далеко куцому до зайця – велика різниця між ким-небудь.

Дамоклів меч – небезпека або неприємність, що постійно загрожує комусь.

Дати відкоша – не погоджуватися виходити заміж чи зустрічатися з кимсь; відмовляти кому-небудь у сватанні, залицянні.

До нових віників – надовго.

До сьомого поту – дуже виснажливо, понад силу; тяжко.

Е Еолова арфа – душа людини, яка відгукується на всі події життя.

Ж Жовтороте пташеня – про недосвідчену людину.

З З доброго дива – невідомо чому, без будь-якої причини.

З душі верне – який відвертає від себе; осоружний.

З молоком на губах – хтось дуже молодий, неповнолітній, недосвідчений.

З притиском – твердо, категорично, суворо, незадоволено.

За версту почути – відразу можна розпізнати, відрізнити від інших.

За всяку ціну – обов'язково, неодмінно, за всіляких умов, обставин, незважаючи на будь-які труднощі чи перешкоди.

За милу душу – охоче, з дуже великим задоволенням.

За тридев’ять земель – дуже далеко.

Заварити кашу – затіяти щось дуже складне, клопітне, що загрожує неприємними наслідками.

Задирати голову – триматися гордовито, зазнаватися.

Задирати носа – гордовито триматися, зазнаватися.

Закрутити веремію – здіймати колотнечу, спричиняти неспокій.

Зарубати на носі – добре, надовго запам’ятати.

Заходити збоку – говорити про суть справи натяками.

Збиватися з ніг – дуже втомитися.

Збігло за водою – непомітно і безповоротно зникло щось.

Земля обітована – місце заповітної мрії.

Зі шкури пнутися – старатися з усіх сил.

Знати, де раки зимують – уміти добре розбиратися в ситуації; бути хитрим, спритним.

Золота молодь – розбещені діти багатих батьків.

Зривати личину – показувати справжню сутність когось, чогось.

Зривати маску – викривати кого-небудь, показуючи його справжню сутність, істинні наміри.

Додаток. Перелік деяких помилкових висловів з відповідниками:

згідно закону - згідно із законом;

здавати іспит - складати іспит;

бувший у користуванні - вживаний;

в люби́й день - у будь-який день;

вибачте мене - вибачте мені;

заказати товар - замовити товар;

заключати договір - укладати договір;

їх будинок - їхній будинок;

на протязі місяця - протягом місяця;

на рахунок цього - щодо цього;

приймати участь - брати участь;

прийняти міри - вжити заходів;

по крайній мірі - принаймні;

виключення - виняток;

запобігти руйнування -запобігти руйнуванню;

багаточисельні дзвінки - численні дзвінки;

подорожувати по європейським країнам - подорожувати європейськими країнами;

відповіді співпадають - відповіді збігаються;

відповідно угоді - відповідно до угоди;

давно знати друг друга - давно знати один одного;

зраджувати принципам - зраджувати принципи;

навчатися малюванню - навчатися малювання;

наслідувати відомій актрисі - наслідувати відому актрису;

підводити підсумки - підбивати підсумки / підсумовувати;

попередити хворобу - запобігти хворобі;

приводити приклад - наводити приклад;

приїхав вісім років назад - приїхав вісім років тому;

проблема заключається - проблема полягає;

слідуюча зупинка - наступна зупинка;

ювілейні міроприємства - ювілейні заходи;

потерпіти поразку - зазнати поразки;

одержати перемогу - здобути перемогу;

задаватися метою - ставити за мету або мати на меті;

слідувати звичаям - дотримуватись звичаїв;

нанести удар - завдати удару;

Ви праві - Ваша правда / Ви маєте рацію;

гарно виглядати - мати гарний вигляд;

оточуюче середовище - довкілля;

прийшло в голову - спало на думку.

15.10.2024 11-А клас Зустріч у Google meet о 13:50

11-Б клас Асинхронно

17.10.2024 11-А клас Зустріч у Google meet о 13:50

11-Б клас Зустріч у Google meet о 14:45

Заняття № 13-14 15-16 (22, 24.10.2024)

Тема. Будова слова. Словотвір. Спільнокореневі слова й форми того самого слова

Мета: пригадати як визначати значущі частини й закінчення слова; розрізняти форми слова й спільнокореневі слова, правильно вживати їх у мовленні

Кроки до виконання

✅ І. Практична частина

1. Спільнокореневими до слова зір є всі слова, ОКРІМ

А неозорий

Б прозріти

В зоріти

Г зиркати

2. Випишіть слова, які мають закінчення, тобто є змінюваними.

Латинь, денді, леді, імідж, соло, ситро, капучино, ідальго, манго, індиго, октава, віче, резюме, тире, лате, анонс, метро, кіно, пальто, імпульс, мадам, алое, синтез, салямі, таксі, нірвана, амплуа, яшма.

З перших букв виписаних слів складіть назву твору Лесі Українки, у якому є найхарактерніші ознаки неоромантизму.

3. Виконайте тест ЗНО. Будова слова. Словотвір (zno.osvita.ua)

✅ ІІ. Теоретична частина

Значущими частинами слова є корінь, префікс, суфікс, закінчення.

Слова службових частин мови, попри те, що їх називають словами, є своєрідними одиницями — безкореневими, адже вони не мають самостійного лексичного значення, а мають лише граматичне значення.

✔ Порядок розташування частин слова такий:

префікс — корінь — інтерфікс — корінь —суфікс — закінчення — постфікс.

✔ Основа — частина слова без закінчення. Вона виражає значення слова, тому є спільною для всіх форм слова (міст-о, міст-а, міст-у, міст-ом).

Лише з основи складаються незмінювані слова (не мають ніякого закінчення), а саме:

- незмінювані іменники: манто, метро, таксі, Марокко;
- форми дієслова — інфінітиви: писати, читати;
- форми дієслова — дієприслівники: писавши, читаючи, люблячи;
- форми дієслова — безособові форми на -но, -то: писано, читано;
- прислівники: безоглядно, натщесерце, по-українськи.

✔ Запам*ятайте!!! Іменники вино, ситро, пальто є змінюваними (вина, вину, вином; пальта, пальту, пальтом; ситра, ситру, ситром)

✔ Закінчення — змінна значуща частинслова, що виражає його граматичне значення (рід, число, відмінок, особу, час) і слугує для зв’язку слів у словосполученні й реченні. Наприклад, у слові весняна закінчення -а вказує на жін. рід, одн., Н. в. Закінчення мають усі змінні слова, хоча воно може бути нульовим, тобто таким, що не виражається звуком і не позначається літерою, але має певне граматичне значення: ліс (чол.рід, одн.), прочитав (мин.час, чол.рід, одн.). Наприклад, у слові стіл нульове закінчення вказує на те, що це ім. чол. роду одн. в Н. в. так само, як у слові столу закінчення -у вказує на те, що це ім. чол. роду одн. в Р.в.

✔ Корінь — головна значуща частина слова, що містить спільне значення спільнокореневих слів (воля, воленька, звільнити). Корінь є носієм лексичного значення.

Зауважте! Треба відрізняти спільнокореневі слова від слів з омонімічними коренями. Так, у словах гора, горе, горювати, угорі однаковий корінь гор, однак ці слова не є спільнокореневими, оскільки корінь у них має різне лексичне значення. Тому маємо дві групи споріднених слів: гора, угорі, гірка; горе, горенько, горювати. Вода, водити, водяний – омонімічні корені. Радіти, порада, радісний – омонімічні корені

✔ Префікс — значуща частина слова, що стоїть перед коренем і слугує для творення слів із новим лексичним значенням або відтінком у значенні: осінній — передосінній, чекати — зачекати.

✔ Суфікс — значуща частина слова, яка стоїть

після кореня та слугує для творення слів з новим лексичним значенням або відтінком у значенні: учити — учитель, калина — калинонька).

Різновидом суфікса є частка -ся(-сь), яка стоїть у кінці дієслів. Це постфікс: хвилюватися.

✔ Словотвір — розділ мовознавства, що вивчає способи та особливості творення похідних слів.

✔ Непохідні слова — не утвореніьвід інших слів (основа складається лише з кореня: неб[о], літ[о], тих[ий])

✔ Похідні слова — утворені від інших слів; можна простежити їхній спосіб творення: небесний, літній, тихенько.

✔ Твірне слово — слово, яке повністю «лягає» в основу похідного слова: холод — холодний, ліс — праліс.

✔ Твірна основа — частина слова, від якої творяться нові слова: кобза — кобзар, читати — читання.

✔ Словотворчі засоби — префікси та суфікси, за допомогою яких утворюються нові слова: сніг — підсніжник.

Перегляньте відеорозповідь про суфікси та їхнє значення

________________________________

01.10.2024 11-А клас Зустріч у Google meet о 13:50

11-Б клас Зустріч у Google meet о 14:45

03.10.2024 11-А клас Зустріч у Google meet о 13:50

11-Б клас Зустріч у Google meet о 14:45

Заняття № 9-10 № 11-12 (08, 10.10.2024)

Тема. Поняття про фразеологізми

Мета: пояснювати значення фразеологізмів, правильно й комунікативно доцільно використовувати їх у мовленні

!!! Перелік слів з нормативним наголосом

Кроки до виконання

І. Практична частина

1. Попрактикуйтеся!

2. ТЕСТ. Фразеологізми (Освіта zno.ua)

3. ЗНО. Тест. Фразеологізми (Google форма)

ІІ. Теоретична частина

1. Прочитайте! Вивчіть! Фразеологія. Натисни ТУТ

2. Перегляньте відео. Фразеологізми

3. Словничок фразеологізмів

4. Фразеологізми в алфавітному порядку

5. Підручник 11 клас, с.233-234. Додаток 1. Фразеологічні

сининіми та антоніми

____________________________________

17.09.2024 11-А клас Зустріч у Google meet о 13:50

11-Б клас Зустріч у Google meet о 14:45

19.09.2024 11-А клас Зустріч у Google meet о 13:50

11-Б клас Зустріч у Google meet о 14:45

Заняття № 5-6, 7-8 (24, 26.09.2024)

Тема 1. Лексикологія

Тема 2. Фонетика. Графіка. Орфоепія. Алфавіт. Склад. Наголос. Співвідношення звуків і букв. Основні випадки уподібнення приголосних звуків. Спрощення в групах приголосних

План повторення

1. 1) Лексика. 2) Лексичне значення слова. 3) Групи слів за значенням. 4) Лексична помилка

2. 1) Алфавіт. 2) Склад. 3) Наголос. 4) Співвідношення звуків і букв. 5) Основні випадки уподібнення приголосних звуків. 6) Спрощення в групах приголосних.

Кроки до виконання

І. Практична частина

1) ТЕСТ. Лексичне значення слова

2) ТЕСТ. Синоніми

3) ТЕСТ. Лексична помилка

ІІ. Теоретична частина

1. Пригадайте!

Лексика (від гр. lexis – слово) – словниковий склад мови, сукупність усіх слів, що вживаються в мові. Лексикою також називають окремі шари або групи слів, сукупність слів, які вживаються письменником у його творах.

Лексикологія вивчає словниковий склад мови: значення слів (лексем), їхнє походження та вживання. Основою лексичного значення є поняття. Поняття – узагальнене відображення у свідомості властивостей предметів і явищ дійсності. Одне лексичне значення може передаватися не лише словом, а й стійким словосполученням, висловом. Лексичне значення слова – це його внутрішнє значення (те, що слово називає), тобто реальний зміст, який закріплений досвідом народу. Воно передає співвіднесеність слова з предметами, явищами, процесами, відношеннями реальної дійсності та поняттями про них і властиве повнозначним словам, індивідуальне для кожного слова.

ГРУПИ СЛІВ У ЛЕКСИЦІ

Ознаки	Назви груп слів	Приклади
За значенням:
за кількістю значень	однозначні багатозначні	мірошник, диктант, парта, Дніпро голова, урок, земля, команда
за характером значень	з прямим значенням з переносним значенням	ідуть люди, летить птах, хвіст кота час іде, летить, хвіст колони, комети
за співвідношенням змісту (лексичного значення) і зовнішньої форми	синоніми антоніми омоніми пароніми	сміятися, реготати широко – вузько, початок – кінець гриф – гриф, ніс —ніс, обід – обід уява , уявлення, дружній, дружний
За походженням:
споконвічна українська лексика (питома, незапозичена)	слова, успадковані з попередніх періодів розвитку мови власне українські	довгий, везти, діти, холодний, зима, день, кузня, ярина, метелик, жіноцтво, мрія, несамохіть
запозичена лексика	зі старослов’янської з інших слов’янських із неслов’янських мов	уста, совість, глава зичити, млин, завод, декабрист фантазія, соло, чабан, імпічмент
За вживанням:
за активністю вживання (за часом утворення і вживання слів у мовленні, з погляду сучасності лексики)	1. активного вжитку 2. пасивного запасу: застарілі слова (архаїзми та історизми) неологізми (загальномовні та авторcькі)	земля, вода, сонце, ліс, поле, вогонь, око, машина, дорога, гривня, надія шуйця, десниця, вої, чадо, ланити, піїт ясир, комірне, волость, повіт, кибалка драйвер, менеджер, рейджерство припутень (І. Драч), щодуші (Ліна Костенко), брунькоцвіт (П.Тичина)
за сферою вживання: загальновживані незагальновживані	діалектні професійні жаргонізми арготизми	теревенити, торік кукуля, монятися, крумплі, коц курсив, на-гора, файл круто, облом, універ, на халяву
за стилістичними властивостями	нейтральні, немарковані (міжстильові) стилістично марковані (забарвлені)	право, стежити, вниз, вода, день, багато, великий, тільки, куди, ліс, ненечка, преамбула, вищезазначений, психушка, зодчий, політизований
за емоційним забарвленням	нейтральні емоційні	двадцять, вони, пишу, робота, гарненький, вітрюга

2) Ознаки іншомовних слів Натисніть ТУТ

3) Омоніми. Пароніми. Натисніть ТУТ.

4) Словник синонімів онлайн

5) Пароніми. Натисніть ТУТ

6) Тлумачний словник УМ. Натисни ТУТ

ІІІ. 1. Практична частина

1) ТЕСТ. Співвідношення звуків і букв

2) ТЕСТ. Склад. Наголос

3) ТЕСТ. Спрощення в групах приголосних

ІV. Теоретична частина

1. Пригадайте!

Фонетика — роздiл науки про мову, який вивчає її звуковий склад.

Графiка — це роздiл науки про мову, що вивчає систему знакiв для передачi на письмi звукiв мови.

Орфоепія — розділ мовознавства, який вивчає систему норм літературної вимови.

Орфографія - розділ мовознавства, який вивчає правила написанняслів.

2. Працюємо за презентацією. Натисни ТУТ

Запам*ятай!!! Винятки!!!

3. Повтори! Слова поділяються на склади.

Склад може утворюватися з одного або кількох звуків, серед яких обов’язково є голосний. Голосний звук становить основу складу. Скільки голосних у слові, стільки й складів. Залежно від того, на який звук склад закінчується, склади бувають закриті і відкриті.

Відкритим називається такий склад, який закінчується на голосний звук: ко-си-ти.

Закритим називається склад, який закінчується на приголосний звук: свіч-ка, без-під-став-ний.

Правила поділу слів на склади

1. Приголосний між двома голосними належить до наступного складу: про-по-зи-ці-я, за-ку-ток.

2. Два дзвінкі або глухі приголосні належать до наступного складу: рі-зьба, ми-ска, дру-жба.

3. Якщо між голосними є кілька приголосних, то [й], [в], [р], [л], які стоять після голосного, належать до попереднього складу, а звуки, що знаходяться після них — до наступного складу: май-же, лій-ка, мов-ник, скар-га, пил-ка. Якщо другий приголосний [й], [р], [л], то разом з попереднім приголосним вони належать до наступного складу: бу-льйон, ві-дро, ро-блю.

4. Якщо між голосними є кілька приголосних, то після наголосу один з них належить до попереднього складу, а решта — до наступного: друж-ній, віч-ний, дов-гий.

5. Якщо після ненаголошеного складу стоїть кілька приголосних, то всі вони, крім [й], [в], [р], [л], належать до наступного складу: се-стра, дя-дьків, пі-ді-бра-ти.

Наголос — це виділення одного складу в слові за допомогою посилення голосу. Склад, який має найбільшу силу звучання, називається наголошеним. Усі інші склади в слові ненаголошені.

Більшість слів в українській мові має один наголос. Деякі слова можуть мати подвійний наголос: апОстрОф, пЕрвІсний, тАкОж. Складні слова можуть мати декілька наголосів: один основний, решта — побічні: фотокореспондЕнт, веломотоспОрт.

4. Перегляньте відео про спрощення в групах приголосних

Спрощення в групах приголосних

У процесі словозміни чи словотворення інколи збігаються три й більше приголосних, що утруднює вимову. Тому в процесі мовлення один із приголосних (переважно середній) випадає і складна для вимови група приголосних спрощується.

	Спрощення відбувається	Спрощення НЕ відбувається
-с(т)н- -с(т)л-	Групи приголосних стн і стл спрощуються на сн і сл у вимові й на письмі: перстень — персня, честь — чесний, пристрасть — пристрасний, область — обласний, щастя — щасливий, користь — безкорисливий.	Винятки: а) слова кістлявий, пестливий, хвастливий, хвастнути, зап’ястний, хворостняк, у яких т зберігається і на письмі, й у вимові; б) числівники шістнадцять, шістдесят, шістсот і п’ятдесят, у яких звук т у вимові випадає, але на письмі залишається; в) прикметники, утворені від іменників іншомовного походження на cm: контрастний, баластний, форпостний, компостний, протестний.
-с(к)н-, -з(к)н-, -ш(ч)к-	Групи приголосних скн, зкн і шчк спрощуються на сн, зн і шк у вимові й на письмі: тиск — тиснути, блиск — блиснути, брязк — брязнути, горщок — горшка, дощок — дошка. В утвореному від іменника писк дієслові допускається двояке написання: писнути і (рідше) пискнути.	Немає спрощення в словах випускний, пропускний, рискнути, вискнути (від виск), тоскно, скнара, скніти, брезкнути і споріднених.
-д-, -р-, -т-	У вимові й на письмі відбувається спрощення в таких словах: а) тижня, тижневий — від тиждень; б) проїзний, виїзний, під’їзний, наїзник і под.— із коренем -їзд; в) серце — при формі сердець; г) ченця — родовий відмінок від чернець; ґ) скатерка — від скатертина.
-стц-, -стч-, -стськ-, -нтськ-, -нтств-		Лише у вимові відбувається спрощення: а) у групах приголосних стц, стч: невістка — невістці [нев’ісˊцˊі], невістчин [нев’ішчин], хустка — у хустці [хусˊцˊі]; артистка - артистці, артистчин; бандуристка- бандуристці, бандуристчин; б) у групах приголосних стськ, нтськ, нтств: турист—туристський [турисˊкий], студент—студентський [студенˊсˊкий], студентство [студенство], агент—агентство [агенство].

ДОДАТОК

Норми наголошування слів

Перелік слів з нормативним наголосом, які треба вивчити для успішного складання НМТ з УМ 2025 року. Зазначений перелік визначений програмою ЗНО з УМ, затвердженою наказом МОН України №696 від 26.06.2018 року.

А агронОмія алфАвІт Аркушик асиметрІя

Г гальмО, гАльма глядАч горошИна граблІ гуртОжиток

Е експЕрт

Є єретИк

Ж жалюзІ

З завдАння завезтИ завестИ зАвжди завчасУ зАгадка заіржАвілий заіржАвіти закінчИти зАкладка (у книзі) зАкрутка залишИти замІжня занестИ зАпонка заробІток зАставка зАстібка застОпорити звИсока здАлека зібрАння зобразИти зОзла зрАння зрУчний зубОжіння

І індУстрія

Л лАте листопАд літОпис

М мАбУть магістЕрський мАркетинг мерЕжа металУргія мілімЕтр

Н навчАння нанестИ напІй нАскрізний нАчинка ненАвидіти ненАвисний ненАвисть нестИ нІздря новИй

О обіцЯнка обрАння обрУч (іменник) одинАдцять одноразОвий ознАка Олень оптОвий осетЕр отАман Оцет

понЯття порядкОвий посерЕдині привезтИ привестИ прИморозок принестИ прИчіп прОділ промІжок псевдонІм

Р рАзом рЕмінь (пояс) рЕшето рИнковий рівнИна роздрібнИй рОзпірка рукОпис руслО

Т текстовИй течіЯ тИгровий тисОвий тім’янИй травестІя тризУб тУлуб

У украЇнський уподОбання урочИстий усерЕдині

Ф фартУх фаховИй фенОмен фОльга фОрзац

Х хАос (у міфології: стихія) хаОс (безлад)

Ц цАрина цемЕнт цЕнтнер ціннИк

Ч чарівнИй черговИй читАння чорнОзем чорнОслив чотирнАдцять

Ш шляхопровІд шовкОвий шофЕр

Щ щЕлепа щИпці щодобовИй

Я ярмаркОвий

_________________________________

03.09.2024 11-А клас Зустріч у Google meet о 13:50

11-Б клас Зустріч у Google meet о 14:45

05.09.2024 11-А клас Зустріч у Google meet о 13:50

11-Б клас Зустріч у Google meet о 14:45

Заняття № 1-2, 3-4 (09, 12.09.24)

Тема. Вступ. Ознайомлення з програмою ЗНО з української мови. Ознайомлення з освітніми сайтами та посібниками для підготовки до НМТ. Практична робота з демоваріантом НМТ 2023 та 2024 років

Кроки до виконання

І. Організаційно-теоретична частина

1. Аналіз програми ЗНО з української мови натисніть ТУТ

2. Демонстраційний НМТ з української мови 2023 та 2024 років. Аналіз завдань натисніть ТУТ

2023 рік:

2024 рік:

3. Опрацювання сайту з тематичними тестами з української мови натисніть ТУТ

Пройдіть вхідне анкетування

4. Результати анкетування. Складання плану самопідготовки на І та ІІ семестри 2024-2025 н.р.

ІІ. Практична частина

5. Практична робота з демонстраційним НМТ 2023 року з української мови натисни ТУТ

6. Практична робота з демонстраційним НМТ 2024 року з української мови натисніть ТУТ

Блог Сердюк Тетяни Іванівни

11-А,Б. Українська мова (підготовка до НМТ 2025)

Узагальнено-особові речення

Неозначено-особові речення

Безособові речення

Називні речення

Другорядні члени речення

Підмет. Способи вираження підмета

Присудок як головний член речення

Спрощення в групах приголосних

Немає коментарів:

Дописати коментар

складнопідрядне речення	приклади
підрядне означальне	Для нас тоді був цілий світ, як вимріяна казка (П.Карманський)
підрядне з'ясувальне	Щасливий, хто сни має милі (Л.Українка)
підрядне обставинне	Малі дерева схожі на дорослих, як діти на своїх батьків (М.Сингаєвський)

підрядне обставинне речення	приклади
місця	Будь там, де ти є
часу	Він почекав, поки вагон зрушив з місця
способу дії і ступеня	Кожен живе так, як він хоче
порівняльне	Хмари насувалися, наче великі хвилі
причини	Я зробив це через те, що люблю.
мети	Ми приїхали сюди, щоб відпочити
умовне	Якщо добре попрацюєш, одержиш нагороду
допустове	Хоч і не рідний він, але добра душа
наслідкове	Вже ніч, так що краще не виходь

Речення	Приклади
дієслівне односкладне
озозначено-особове	чо Виходжу з дому в передчутті чо чогось незвичного
ненеозначено-особове	в Весною тут встають рано
узузагальнено-особове	Що посієш, те й пожнеш
бебезособове	Роботу зроблено добре
іменне односкладне
наназивне	Лі Літо. Берег. Синє, синє небо