11-А,Б. Українська мова (підготовка до НМТ 2025)

 Підготовка до НМТ 2025

                     

Посилання на онлайн-урок: 

https://meet.google.com/nvy-hbsc-ffh

❗❗❗ Переглядай!!! Повторюй!!!

!!! Перелік слів з нормативним наголосом

  !!! Словничок фразеологізмів


05.11.2024  11-А клас  Зустріч у Google meet о 13:50

                    11-Б клас  Зустріч у Google meet о 14:45

07.11.2024  11-А клас Зустріч у Google meet о 13:50

                     11-Б клас Зустріч у Google meet о 14:45  

Заняття №17-18 (2 уроки)

Тема 1.  Синтаксис. Словосполучення. Словосполучення  й  речення  як основні одиниці синтаксису. Підрядний і сурядний зв’язок між словами й частинами складного речення

Мета: розрізняти  словосполучення  й  речення,  сурядний  і  підрядний  зв’язок  між  словами  й частинами складного речення

Тема 2. Речення. Речення  як  основна  синтаксична  одиниця.  Граматична основа речення. Порядок слів у реченні. Види речень

Мета: повторити способи вираження граматичної основи; порядок слів у реченні (прямий і зворотній - інверсія);  розрізняти  речення  різних  видів: 

за  метою висловлювання  (розповідні,  питальні  й  спонукальні); 

за  емоційним забарвленням (окличні й неокличні);

за будовою (прості й складні);

за  складом  граматичної основи (двоскладні  й односкладні);

за  наявністю  другорядних членів (непоширені й поширені);

за наявністю необхідних членів  речення (повні  й  неповні); 

за наявністю ускладнювальних засобів (ОЧР, звертань, вставних слів,  словосполучень,  речень, відокремлених членів речення)

Кроки до виконання

1. Виконайте завдання з тесту ЗНО

Поміркуймо! Словосполучення наведено в рядку

А найбільш смачний

Б упродовж року

В ахіллесова п'ята

Г ті обов'язки

Д листя опадає

Е будемо спілкуватися

Є світло і тінь

І. Теоретична частина



1). Презентація "Словосполучення. Речення"

2) Презентація "Порядок слів у реченні"

✅ ІІ. Практична частина

1) ТЕСТ. Словосполучення

2) ТЕСТ.  Класифікація речень

3) Словничок фразеологізмів 

Д   Давати прочухана – дуже лаяти кого-небудь.

Далеко куцому до зайця – велика різниця між ким-небудь.

Дамоклів меч – небезпека або неприємність, що постійно загрожує комусь.

Дати відкоша – не погоджуватися виходити заміж чи зустрічатися з кимсь; відмовляти кому-небудь у сватанні, залицянні.

До нових віників – надовго.

До сьомого поту – дуже виснажливо, понад силу; тяжко.

Е   Еолова арфа – душа людини, яка відгукується на всі події життя.

Ж  Жовтороте пташеня – про недосвідчену людину.

З  З доброго дива – невідомо чому, без будь-якої причини.

З душі верне – який відвертає від себе; осоружний.

З молоком на губах – хтось дуже молодий, неповнолітній, недосвідчений.

З притиском – твердо, категорично, суворо, незадоволено.

За версту почути – відразу можна розпізнати, відрізнити від інших.

За всяку ціну – обов'язково, неодмінно, за всіляких умов, обставин, незважаючи на будь-які труднощі чи перешкоди.

За милу душу – охоче, з дуже великим задоволенням.

За тридев’ять земель – дуже далеко.

Заварити кашу – затіяти щось дуже складне, клопітне, що загрожує неприємними наслідками.

Задирати голову – триматися гордовито, зазнаватися.

Задирати носа – гордовито триматися,  зазнаватися.

Закрутити веремію – здіймати колотнечу, спричиняти неспокій.

Зарубати на носі – добре, надовго запам’ятати.

Заходити збоку – говорити про суть справи натяками.

Збиватися з ніг – дуже втомитися.

Збігло за водою – непомітно і безповоротно зникло щось.

Земля обітована – місце заповітної мрії.

Зі шкури пнутися – старатися з усіх сил.

Знати, де раки зимують – уміти добре розбиратися в ситуації; бути хитрим, спритним.

Золота молодь – розбещені діти багатих батьків.

Зривати личину – показувати справжню сутність когось, чогось.

Зривати маску – викривати кого-небудь, показуючи його справжню сутність, істинні наміри.


Додаток. Перелік деяких помилкових висловів з відповідниками:

згідно закону - згідно із законом;

здавати іспит - складати іспит;

бувший у користуванні - вживаний;

в люби́й день - у будь-який день;

вибачте мене - вибачте мені;

заказати товар - замовити товар;

заключати договір - укладати договір;

їх будинок - їхній будинок;

на протязі місяця - протягом місяця;

на рахунок цього - щодо цього;

приймати участь - брати участь;

прийняти міри - вжити заходів;

по крайній мірі - принаймні;

виключення - виняток;

запобігти руйнування -запобігти руйнуванню;

багаточисельні дзвінки - численні дзвінки;

подорожувати по європейським країнам - подорожувати європейськими країнами;

відповіді співпадають - відповіді збігаються;

відповідно угоді - відповідно до угоди;

давно знати друг друга - давно знати один одного;

зраджувати принципам - зраджувати принципи;

навчатися малюванню - навчатися малювання;

наслідувати відомій актрисі - наслідувати відому актрису;

підводити підсумки - підбивати підсумки / підсумовувати;

попередити хворобу - запобігти хворобі;

приводити приклад - наводити приклад;

приїхав вісім років назад - приїхав вісім років тому;

проблема заключається - проблема полягає;

слідуюча зупинка - наступна зупинка;

ювілейні міроприємства - ювілейні заходи;

потерпіти поразку - зазнати поразки;

одержати перемогу - здобути перемогу;

задаватися метою - ставити за мету або мати на меті;

слідувати звичаям - дотримуватись звичаїв;

нанести удар - завдати удару;

Ви праві - Ваша правда / Ви маєте рацію;

гарно виглядати - мати гарний вигляд;

оточуюче середовище - довкілля;

прийшло в голову - спало на думку.


15.10.2024  11-А клас Зустріч у Google meet о 13:50

                     11-Б клас Асинхронно  

17.10.2024  11-А клас Зустріч у Google meet о 13:50

                     11-Б клас Зустріч у Google meet о 14:45  

Заняття № 13-14  15-16 (22, 24.10.2024) 

Тема.  Будова слова. Словотвір. Спільнокореневі слова й форми того самого слова 

Мета: пригадати як визначати значущі  частини й закінчення слова; розрізняти  форми  слова  й  спільнокореневі слова,  правильно  вживати  їх  у  мовленні

Кроки до виконання

І. Практична частина

1. Спільнокореневими до слова зір є всі слова, ОКРІМ
А неозорий
Б прозріти
В зоріти
Г зиркати

2. Випишіть слова, які мають закінчення, тобто є змінюваними.
Латинь, денді, леді, імідж, соло, ситро, капучино, ідальго, манго, індиго, октава, віче, резюме, тире, лате, анонс, метро, кіно, пальто, імпульс, мадам, алое, синтез, салямі, таксі, нірвана, амплуа, яшма.

З перших букв виписаних слів складіть назву твору Лесі Українки, у якому є найхарактерніші ознаки неоромантизму.

3. Виконайте тест ЗНО. Будова слова. Словотвір (zno.osvita.ua)

ІІ. Теоретична частина

Значущими частинами слова є корінь, префікс, суфікс, закінчення.

Слова службових частин мови, попри те, що їх називають словами, є своєрідними одиницями — безкореневими, адже вони не мають самостійного лексичного значення, а мають лише граматичне значення.

Порядок розташування частин слова такий:

префікс — корінь — інтерфікс — корінь —суфікс — закінчення — постфікс.

Основа — частина слова без закінчення. Вона виражає зна­чення слова, тому є спільною для всіх форм слова (міст-о, міст-а, міст-у, міст-ом).

Лише з основи складаються незмінювані слова (не мають ніякого закінчення), а саме:

    - незмінювані іменники: манто, метро, таксі, Марокко;
    - форми дієслова — інфінітиви: писати, читати;
    - форми дієслова — дієприслівники: писавши, читаючи, люблячи;
    - форми дієслова — безособові форми на -но, -то: писано, читано;
    - прислівники: безоглядно, натщесерце, по-українськи.
      ✔ Запам*ятайте!!! Іменники вино, ситро, пальто є змінюваними (вина, вину, вином; пальта, пальту, пальтом; ситра, ситру, ситром)

    Закінчення
     — змінна значуща частинслова, що виражає його грама­тичне значення (рід, число, відмінок, особу, час) і слугує для зв’язку слів у словосполученні й реченні. Наприклад, у слові весняна закінчення вказує на жін. рід, одн., Н. в. Закінчення мають усі змінні слова, хоча воно може бути нульовим, тобто таким, що не ви­ражається звуком і не позначається літерою, але має певне граматичне значення: ліс (чол.рід, одн.), прочитав (мин.час, чол.рід, одн.). Наприклад, у слові стіл нульове закінчення вказує на те, що це ім. чол. роду одн. в Н. в. так само, як у слові столу закінчення -у вказує на те, що це ім. чол. роду одн. в Р.в.
Корінь головна значуща частина слова, що містить спільне значен­ня спільнокореневих слів (воля, воленька, звільнити). Корінь є носієм лексичного значення.

Зауважте! Треба відрізняти спільнокореневі слова від слів з омоні­мічними коренями. Так, у словах гора, горе, горювати, угорі однаковий корінь гор, однак ці слова не є спільнокореневими, оскільки корінь у них має різне лексичне значення. Тому маємо дві групи споріднених слів: го­ра, угорі, гірка; горе, горенько, горювати. Вода, водити, водяний – омонімічні корені. Радіти, порада, радісний – омонімічні корені

Префікс — значуща частина слова, що стоїть перед коренем і слугує для творення слів із новим лексичним значенням або відтінком у значенні: осінній — передосінній, чекати — зачекати.
Суфікс — значуща частина слова, яка стоїть

після кореня та слугує для творення слів з новим лексичним значенням або відтінком у значен­ні: учити — учитель, калина — калинонька).

Різновидом суфікса є частка -ся(-сь), яка стоїть у кінці дієслів. Це постфікс: хвилюватися.

Словотвір — розділ мовознавства, що вивчає способи та особливості творення похідних слів.

Непохідні слова — не утвореніьвід інших слів (основа складається лише з кореня: неб[о], літ[о], тих[ий])

Похідні слова — утворені від інших слів; можна простежити їхній спо­сіб творення: небесний, літній, ти­хенько.

Твірне слово — слово, яке повністю «лягає» в основу похідного слова: холод — холодний, ліс — праліс.

Твірна основа — частина слова, від якої творяться нові слова: кобза — кобзар, читати — читання.

Словотворчі засоби — префікси та суфікси, за допомогою яких утворюються нові слова: сніг  — підсніжник.


Перегляньте відеорозповідь про суфікси та їхнє значення
________________________________

01.10.2024  11-А клас Зустріч у Google meet о 13:50

                     11-Б клас Зустріч у Google meet о 14:45   

03.10.2024  11-А клас Зустріч у Google meet о 13:50

                     11-Б клас Зустріч у Google meet о 14:45  

Заняття № 9-10  № 11-12 (08, 10.10.2024)

ТемаПоняття  про  фразеологізми

Мета: пояснювати  значення фразеологізмів, правильно й комунікативно доцільно використовувати їх у мовленні

!!! Перелік слів з нормативним наголосом

Кроки до виконання

І. Практична частина

1. Попрактикуйтеся!



2. ТЕСТ. Фразеологізми (Освіта zno.ua)

ІІ. Теоретична частина

1. Прочитайте! Вивчіть! Фразеологія. Натисни ТУТ

2. Перегляньте відео. Фразеологізми

3. Словничок фразеологізмів

4. Фразеологізми в алфавітному порядку

5. Підручник 11 клас, с.233-234. Додаток 1. Фразеологічні

 сининіми та антоніми


____________________________________

17.09.2024  11-А клас Зустріч у Google meet о 13:50

                     11-Б клас Зустріч у Google meet о 14:45   

19.09.2024  11-А клас Зустріч у Google meet о 13:50

                     11-Б клас Зустріч у Google meet о 14:45  

Заняття № 5-6, 7-8  (24, 26.09.2024)

Тема 1. Лексикологія

Тема 2.   Фонетика. Графіка. Орфоепія. Алфавіт. Склад. Наголос. Співвідношення звуків і букв. Основні випадки уподібнення приголосних звуків. Спрощення в групах приголосних

План повторення

 1. 1) Лексика. 2) Лексичне значення слова. 3) Групи слів за значенням. 4) Лексична помилка

2. 1) Алфавіт. 2) Склад. 3) Наголос. 4) Співвідношення звуків і букв. 5) Основні випадки уподібнення приголосних звуків. 6) Спрощення в групах приголосних.

Кроки до виконання

І. Практична частина



ІІ. Теоретична частина
1. Пригадайте!
Лексика (від гр. lexis – слово) – словниковий склад мови, сукупність усіх слів, що вживаються в мові. Лексикою також називають окремі шари або групи слів, сукупність слів, які вживаються письменником у його творах.
Лексикологія вивчає словниковий склад мови: значення слів (лексем), їхнє походження та вживання. Основою лексичного значення є поняття. Поняття – узагальнене відображення у свідомості властивостей предметів і явищ дійсності. Одне лексичне значення може передаватися не лише словом, а й стійким словосполученням, висловом. Лексичне значення слова – це його внутрішнє значення (те, що слово називає), тобто реальний зміст, який закріплений досвідом народу. Воно передає співвіднесеність слова з предметами, явищами, процесами, відношеннями реальної дійсності та поняттями про них і властиве повнозначним словам, індивідуальне для кожного слова.

ГРУПИ СЛІВ У ЛЕКСИЦІ
Ознаки
Назви груп слів
Приклади
За значенням:
за кількістю значень
  • однозначні
  • багатозначні
мірошник, диктант, парта, Дніпро 

голова, урок, земля, команда
за характером значень
  • з прямим значенням
  • з переносним значенням
ідуть люди, летить птах, хвіст кота 

час іде, летить, хвіст колони, комети
за співвідношенням змісту (лексичного значення) і зовнішньої форми
  • синоніми
  • антоніми
  • омоніми
  • пароніми


сміятися, реготати 

 широко – вузько, початок – кінець 

 гриф – гриф, ніс —ніс, обід – обід 
уява , уявлення, дружній, дружний
За походженням:
споконвічна українська лексика (питома, незапозичена)
  • слова, успадковані з попередніх періодів розвитку мови
  • власне українські
довгий, везти, діти, холодний, зима, день, кузня, ярина, метелик, жіноцтво, мрія, несамохіть
запозичена лексика
  • зі старослов’янської
  • з інших слов’янських
  • із неслов’янських мов
уста, совість, глава 

 зичити, млин, завод, декабрист

 фантазія, соло, чабан, імпічмент
За вживанням:
за активністю вживання (за часом утворення і вживання слів у мовленні, з погляду сучасності лексики)
  1. 1.
    активного вжитку
  2. 2.
    пасивного запасу:
    • застарілі слова (архаїзми та історизми)
    • неологізми (загальномовні та авторcькі)
земля, вода, сонце, ліс, поле, вогонь, око, машина, дорога, гривня, надія шуйця, десниця, вої, чадо, ланити, піїт ясир, комірне, волость, повіт, кибалка драйвер, менеджер, рейджерство припутень (І. Драч), щодуші (Ліна Костенко), брунькоцвіт (П.Тичина)
за сферою вживання:
  • загальновживані
  • незагальновживані
  • діалектні
  • професійні
  • жаргонізми
  • арготизми
теревенити, торік кукуля, монятися, крумплі, коц курсив, на-гора, файл круто, облом, універ, на халяву
за стилістичними властивостями
  • нейтральні, немарковані (міжстильові)
  • стилістично марковані (забарвлені)
право, стежити, вниз, вода, день, багато, великий, тільки, куди, ліс, ненечка, преамбула, вищезазначений, психушка, зодчий, політизований
за емоційним забарвленням
  • нейтральні
  • емоційні
двадцять, вони, пишу, робота, гарненький, вітрюга


ІІІ. 1. Практична частина

1) ТЕСТ. Співвідношення звуків і букв 

2) ТЕСТ. Склад. Наголос

3) ТЕСТ. Спрощення в групах приголосних


ІV. Теоретична частина

1. Пригадайте!
Фонетика — роздiл науки про мову, який вивчає її звуковий склад. 
Графiка — це роздiл науки про мову, що вивчає систему знакiв для передачi на письмi звукiв мови. 
Орфоепія — розділ мовознавства, який вивчає систему норм літературної вимови.

Орфографія - розділ мовознавства, який вивчає правила написанняслів.

2. Працюємо за презентацією.  Натисни ТУТ



Запам*ятай!!! Винятки!!!

3. Повтори! Слова поділяються на склади.

Склад може утворюватися з одного або кількох звуків, серед яких обов’язково є голосний. Голосний звук становить основу складу. Скільки голосних у слові, стільки й складів. Залежно від того, на який звук склад закінчується, склади бувають закриті і відкриті.

Відкритим називається такий склад, який закінчується на голосний звук: ко-си-ти.

Закритим називається склад, який закінчується на приголосний звук: свіч-ка, без-під-став-ний.

Правила поділу слів на склади

1. Приголосний між двома голосними належить до наступного складу: про-по-зи-ці-я, за-ку-ток.

2. Два дзвінкі або глухі приголосні належать до наступного складу: рі-зьба, ми-ска, дру-жба.

3. Якщо між голосними є кілька приголосних, то [й], [в], [р], [л], які стоять після голосного, належать до попереднього складу, а звуки, що знаходяться після них — до наступного складу: май-же, лій-ка, мов-ник, скар-га, пил-ка. Якщо другий приголосний [й], [р], [л], то разом з попереднім приголосним вони належать до наступного складу: бу-льйон, ві-дро, ро-блю.

4. Якщо між голосними є кілька приголосних, то після наголосу один з них належить до попереднього складу, а решта — до наступного: друж-ній, віч-ний, дов-гий.

5. Якщо після ненаголошеного складу стоїть кілька приголосних, то всі вони, крім [й], [в], [р], [л], належать до наступного складу: се-стра, дя-дьків, пі-ді-бра-ти.

Наголос — це виділення одного складу в слові за допомогою посилення голосу. Склад, який має найбільшу силу звучання, називається наголошеним. Усі інші склади в слові ненаголошені.

Більшість слів в українській мові має один наголос. Деякі слова можуть мати подвійний наголос: апОстрОф, пЕрвІсний, тАкОж. Складні слова можуть мати декілька наголосів: один основний, решта — побічні: фотокореспондЕнт, веломотоспОрт.


4. Перегляньте відео про спрощення в групах приголосних

Спрощення в групах приголосних

У процесі словозміни чи словотворення інколи збігаються три й більше приголосних, що утруднює вимову. Тому в процесі мовлення один із приголосних (переважно середній) випадає і складна для вимови група приголосних спрощується.

Спрощення відбуваєтьсяСпрощення НЕ відбувається
-с(т)н-
-с(т)л-
Групи приголосних стн і стл спрощуються на сн і сл у вимові й на письмі: перстень — персня, честь — чесний, пристрасть — пристрасний, область — обласний, щастя — щасливий, користь — безкорисливий.Винятки:
а) слова кістлявий, пестливий, хвастливий, хвастнути, зап’ястний, хворостняк, у яких т зберігається і на письмі, й у вимові;
б) числівники шістнадцять, шістдесят, шістсот і п’ятдесят, у яких звук т у вимові випадає, але на письмі залишається;
в) прикметники, утворені від іменників іншомовного походження на cmконтрастний, баластний, форпостний, компостний, протестний.
-с(к)н-,
-з(к)н-,
-ш(ч)к-
Групи приголосних скн, зкн і шчк спрощуються на сн, зн і шк у вимові й на письмі: тиск — тиснути, блиск — блиснути, брязк — брязнути, горщок — горшка, дощок — дошка.
В утвореному від іменника писк дієслові допускається двояке написання: писнути і (рідше) пискнути.
Немає спрощення в словах випускний, пропускний, рискнути, вискнути (від виск), тоскно, скнара, скніти, брезкнути і споріднених.
-д-,
-р-,
-т-
У вимові й на письмі відбувається спрощення в таких словах:
а) тижня, тижневий — від тиждень;
б) проїзний, виїзний, під’їзний, наїзник і под.— із коренем -їзд;
в) серце — при формі сердець;
г) ченця — родовий відмінок від чернець;
ґ) скатерка — від скатертина.
-стц-,
-стч-,
-стськ-,
-нтськ-,
-нтств-
Лише у вимові відбувається спрощення:
а) у групах приголосних стц, стч: невістка — невістці [нев’ісˊцˊі], невістчин [нев’ішчин], хустка — у хустці [хусˊцˊі]; артистка - артистці, артистчин; бандуристка- бандуристці, бандуристчин;
б) у групах приголосних стськ, нтськ, нтств: турист—туристський [турисˊкий], студент—студентський [студенˊсˊкий], студентство [студенство], агент—агентство [агенство].

ДОДАТОК

Норми наголошування слів

Перелік слів з нормативним наголосом, які треба вивчити для успішного складання НМТ з УМ 2025 року. Зазначений перелік визначений програмою ЗНО з УМ, затвердженою наказом МОН  України №696 від 26.06.2018 року.

А  агронОмія   алфАвІт    Аркушик    асиметрІя

Б   багаторазОвий   безпринцИпний   бЕшкет  блАговіст  близькИй   болотИстий  борОдавка  босОніж  боЯзнь   бурштинОвий   бюлетЕнь

В   вАги (у множині)  вантажІвка  веснЯнИй  вИгода (користь)  вигОда (зручність)  видАння  визвОльний  вимОга  вИпадок  вирАзний  вИсіти  вИтрата  вишИваний    відвезтИ  відвестИ  вІдгомін  віднестИ  вІдомість (список)  відОмість (повідомлення, дані, популярність)  вІрші  віршовИй   вітчИм

Г  гальмО, гАльма глядАч  горошИна  граблІ  гуртОжиток

Д  данИна  дАно  децимЕтр  дЕщиця  де-Юре  джерелО  дИвлячись  дичАвіти  діалОг  добовИй  добУток  довезтИ  довестИ  довІдник  дОгмат  донестИ  дОнька  дочкА  дрОва

Е  експЕрт

Є  єретИк

Ж  жалюзІ

З  завдАння  завезтИ  завестИ  зАвжди  завчасУ  зАгадка  заіржАвілий    заіржАвіти  закінчИти  зАкладка  (у       книзі)  зАкрутка  залишИти  замІжня  занестИ  зАпонка  заробІток  зАставка   зАстібка  застОпорити  звИсока   здАлека  зібрАння  зобразИти  зОзла  зрАння  зрУчний  зубОжіння

І   індУстрія

К  кАмбала  каталОг  квартАл  кИшка  кіломЕтр  кінчИти  кОлесо   кОлія  кОпчений (дієприкметник)   копчЕний (прикметник)  корИсний  кОсий  котрИй  крицЕвий  крОїти  кропивА  кулінАрія кУрятина

Л  лАте  листопАд  літОпис

М  мАбУть  магістЕрський  мАркетинг  мерЕжа  металУргія  мілімЕтр

Н  навчАння  нанестИ  напІй  нАскрізний  нАчинка  ненАвидіти  ненАвисний       ненАвисть  нестИ  нІздря  новИй

О  обіцЯнка  обрАння  обрУч (іменник)  одинАдцять  одноразОвий  ознАка  Олень  оптОвий  осетЕр  отАман  Оцет

П  павИч  партЕр  пЕкарськи  перевестИ  перЕкис  перелЯк  перенестИ  перЕпад  перЕпис  піалА  пІдданий (дієприкметник)  піддАний (іменник, істота)  пІдлітковий  пізнАння  пітнИй  піцЕрія  пОдруга  пОзначка  пОмИлка  помІщик  помОвчати  

понЯття порядкОвий  посерЕдині  привезтИ  привестИ  прИморозок  принестИ  прИчіп  прОділ  промІжок  псевдонІм

Р  рАзом  рЕмінь (пояс)  рЕшето  рИнковий  рівнИна  роздрібнИй  рОзпірка  рукОпис   руслО

С  сантимЕтр  свЕрдло  серЕдина  сЕча  симетрІя  сільськогосподАрський  сімдесЯт  слИна  соломИнка  стАтуя  стовідсОтковий  стрибАти

Т  текстовИй  течіЯ  тИгровий  тисОвий  тім’янИй  травестІя  тризУб   тУлуб

У  украЇнський  уподОбання  урочИстий усерЕдині

Ф  фартУх  фаховИй  фенОмен  фОльга  фОрзац

Х  хАос (у міфології: стихія)  хаОс (безлад)

Ц  цАрина  цемЕнт  цЕнтнер   ціннИк

Ч  чарівнИй  черговИй  читАння  чорнОзем  чорнОслив  чотирнАдцять

Ш   шляхопровІд  шовкОвий  шофЕр

Щ  щЕлепа  щИпці  щодобовИй

Я  ярмаркОвий

_________________________________

03.09.2024  11-А клас Зустріч у Google meet о 13:50

                     11-Б клас Зустріч у Google meet о 14:45   

05.09.2024  11-А клас Зустріч у Google meet о 13:50

                     11-Б клас Зустріч у Google meet о 14:45     

Заняття № 1-2, 3-4  (09, 12.09.24)  

Тема. Вступ. Ознайомлення з програмою ЗНО з української мови. Ознайомлення з освітніми сайтами та посібниками для підготовки до НМТ. Практична робота з демоваріантом НМТ 2023 та 2024 років


Кроки до виконання

І. Організаційно-теоретична частина

1. Аналіз програми ЗНО з української мови натисніть ТУТ

2. Демонстраційний НМТ з української мови 2023 та 2024 років. Аналіз завдань  натисніть ТУТ
                                                                         2023 рік:

2024 рік:

3. Опрацювання 
сайту з тематичними тестами з української мови натисніть ТУТ

4. Результати анкетування.  Складання плану самопідготовки на І та ІІ семестри 2024-2025 н.р. 

ІІ. Практична частина

5. Практична робота з демонстраційним  НМТ 2023 року з української мови натисни ТУТ

6. Практична робота з демонстраційним  НМТ 2024 року з української мови натисніть ТУТ 

Немає коментарів:

Дописати коментар